Справа № 33/796/1387/2018 Суддя у І-й інстанції: Щасна Т.В.
Категорія: ст.124 КУпАП Доповідач: Юденко Т.М.
14 травня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Юденко Т.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 05 березня 2018 року,
Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 05 березня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження у справі закрито на підставі ст. 38 КУпАП, у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 9 листопада 2017 року о 18 годині 20 хвилин, ОСОБА_2 за адресою: м. Київ, вул. Є. Харченка, 59, керуючи автомобілем НОМЕР_1, під час зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, перед поворотом ліворуч не надав дорогу автомобілю НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого відбулось зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п.10.1,16.13 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження по справі відносно ОСОБА_2 закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Вважає постанову суду незаконною та не обґрунтованою, оскільки суддею при розгляді справи було надано невірну правову оцінку обставинам справи та порушено норми матеріального і процесуального права.
Вказує, що дії ОСОБА_2 чітко узгоджуються з вимогами ПДР України, адже він, перед виконанням повороту, переконався у безпечності маневру, зустрічних транспортних засобів не було. При цьому, порушення п. 16.13 ПДР України в діях ОСОБА_2 взагалі не вбачається, оскільки місцем ДТП є місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території, а не перехрестя.
Крім того вказує, що протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 402685 від 21.12.2017, на підставі якого було винесено постанову суду, в порушення вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, було складено за відсутності ОСОБА_2, у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості надати свої пояснення та зауваження до його змісту.
Звертає увагу на невідповідність протоколу вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 року № 1395 і зазначає, що датою вчинення ДТП є 09 листопада 2017 року, а протокол про адміністративне правопорушення складений 21 грудня 2017 року, тобто із суттєвим порушенням 1-місячного строку, передбаченого п. 7 Розділу VІІІ Інструкції.
За вказаних обставин протокол, як неналежний та недопустимий доказ, на думку апелянта, не повинен був братися судом до уваги.
Крім того, адвокат зазначає, що протокол огляду місця події за незрозумілих підстав був проведений та складений лише за участю іншого учасника ДТП - ОСОБА_4
Також апелянт вказує, що під час судового розгляду в суді першої інстанції не було доведено порушення ОСОБА_2 пунктів 10.1, 16.13 ПДР та не було з'ясовано чи перебувають його дії у прямому причинному зв'язку з настанням ДТП та чи міг ОСОБА_2 з технічної точки зору виявити рух транспортного засобу «BMW» під керуванням ОСОБА_4 та уникнути ДТП.
В судове засідання апеляційної інстанції, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_3, ні ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3, ані інший учасник ДТП ОСОБА_4, не з'явились. Від захисника ОСОБА_3 надійшло клопотання про розгляд його апеляційної скарги без його участі.
Враховуючи викладене, а також те, що розгляд даної апеляційної скарги двічі відкладався, з метою недопущення порушення розумних строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, вважаю за можливе провести її апеляційний розгляд без участі сторін.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи на обґрунтування апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Як убачається з матеріалів справи, суд при розгляді справи по суті вказані вимоги закону виконав.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених доказів, є правильним і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Зокрема, вина ОСОБА_2 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 402685 від 21 грудня 2017 року, в якомузазначається про порушення ним п.п.10.1,16.13 ПДР України,внаслідок чого сталось ДТП з пошкодженням транспортних засобів; протоколом огляду місця події від 09.11.2016; схемою місця ДТП, яка містить об'єктивні відомості щодо напрямку руху транспортних засобів, їх розташування після ДТП;рапортом старшого інспектора ДТП УПП в м. Києві Гуленка Д.В, згідно якого в ході перевірки матеріалів ДТП, яка мала місце 09.11.2017 у м. Києві по вул. Є. Харченка, 49 за участю ОСОБА_2, на адресу останнього було направлено повідомлення про виклик до УПП та поінформовано про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення з роз'ясненням ст. 256 КУпАП.
У зв'язку з цим, довід апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_2 не був повідомлений належним чином про час та місце складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, є необґрунтованим і таким, що не відповідає матеріалам справи.
На підтвердження або спростування доводів апеляційної скарги, в судове засідання апеляційного суду викликався свідок ОСОБА_6 з метою перегляду наявного у нього запису з відео реєстратора, дані про належне сповіщення якого містяться в матеріалах справи. Проте, вказаний свідок в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим апеляційний суд перевіряє законність прийнятого рішення в межах наявних матеріалів.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що ДТП сталася з вини водія ОСОБА_4, то апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки об'єктивні дані на підтвердження таких обставин в матеріалах справи відсутні, а надана копія постанови Дарницького районного суду м. Києва від 22.01.2018 про визнання винним ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не впливає на висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП.
Отже, суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно дослідивши усі обставини справи у їх сукупності, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і будь-яких порушень норм КУпАП, які б стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції, не встановлено, а тому постанова Дарницького районного суду м. Києва від 05 березня 2018 року, як законна та обґрунтована, має бути залишена без зміни, а апеляційна скарга щодо її скасування - без задоволення.
Таким чином, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Апеляційного суду міста Києва,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду міста Києва від 05 березня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_2 - без зміни.
Суддя Т.М. Юденко