Справа № 33/796/1588/2018 Суддя у І-й інстанції: Мицик Ю.С.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Юденко Т.М.
14 травня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Юденко Т.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ст. 122-2 КУпАП ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року, -
Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 11.04.2018 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування всіма транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 19.01.2018 року в 00 год. 50 хв. керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'ягніння (різкий запах алкоголю із ротової порожнини, зміна забарвлення шкіряного покриву), від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Крім того, 19.01.2018 року в 00 год. 45 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в м. Києві по вул. Княжий Затон, 12, не виконав вимогу про зупинку, подану за допомогою червоного та синього проблискових маячків та звукової сирени і продовжив подальший рух, чим порушив п. 2.4 ПДР України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову Дарницького районного суду м. Києва від 11.04.2018 року скасувати та провадження у справі закрити, оскільки судом першої інстанції не в повній мірі досліджено матеріали справи, що призвело до порушення вимог матеріального та процесуального права.
Звертає увагу на те, що інспектором патрульної поліції при проведенні його огляду на стан алкогольного сп'яніння порушено процедуру, регламентовану ст. 266 КУпАП, а саме, поліцейськими не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я, а тому обставини, встановлені з порушенням вимог закону, не є підставою вважати, що особа керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Зазначає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП, оскільки він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та не порушував вимог про зупинку.
Крім того, вказує, що суд при прийнятті рішення не взяв до уваги дані про ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її майновий стан.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи на обґрунтування апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Як убачається з матеріалів справи, суд при розгляді справи по суті вказані вимоги закону виконав.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених доказів, є правильним і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Зокрема, вина ОСОБА_2 підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії БД № 070662 та серії БД № 434946 від 19.01.2018; розпискою гр. ОСОБА_3 від 19.01.2018 про передачу під його керування автомобіля НОМЕР_1 для доставки на місце стоянки за адресою: вул. Урлівська, 34; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які своїми підписами у протоколі про адміністративне правопорушення підтвердили факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду для визначення стану сп'яніння в медичному закладі або за допомогою приладу «Драгер».
Апеляційний суд не вбачає підстав не довіряти поясненням вказаних свідків, оскільки їх особи є випадковими перехожими, не зацікавленими в результатах розгляду справи, а тому довід апеляційної скарги ОСОБА_2 про порушення поліцейськими процедури, регламентованої ч. 3 ст. 266 КУпАП, є безпідставним, оскільки спростовується поясненнями свідків про відмову ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння, у тому числі і в медичному закладі.
Доводи ОСОБА_2 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції про те, що він дійсно відмовився дихати в прилад «Драгер», однак хотів поїхати в медичний заклад, нічим не підтверджені, а тому вважаються голослівними.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, чого ОСОБА_2 не зробив, і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися, чого ОСОБА_2 також не зробив, відповідальність за що передбачена ст. 122-2 КАпАП, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Довід апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що судом першої інстанції не взято до уваги клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з його хворобою, чим порушено право на захист, спростовується даними постанови від 11.04.2018, в якій суд розглянув подане клопотання та відмовив у його задоволенні з метою уникнення затягування розгляду справи та з урахуванням того, що адміністративний матеріал перебував в провадженні Дарницького районного суду м. Києва тривалий час, а саме - з 05.02.2018 через те, що ОСОБА_2 неодноразово подавав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його хворобою та сімейними обставинами, які судом задовольнялися.
В своєму рішенні суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що ОСОБА_2 мав можливість надати письмові пояснення щодо своєї невинуватості, а також міг звернутися за правовою допомогою, у тому числі безоплатною, з урахуванням чого довід апеляційної скарги про порушення судом права ОСОБА_2 на захист, є необґрунтованим.
Отже, суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно дослідивши усі обставини справи у їх сукупності, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 ст. 122-2 КУпАП, а тому постанова Дарницького районного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року, як законна та обґрунтована, має бути залишена без зміни, а апеляційна скарга ОСОБА_2 щодо її скасування - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Апеляційного суду міста Києва,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Юденко