03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 22-ц/796/4378/2018
14 травня 2018 року місто Київ
Справа №753/18767/17
Апеляційний суд міста Києва в складі судді-доповідача Шкоріної О.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 22 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кут» про повернення безпідставно набутого майна,-
Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 22 березня 2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кут» про повернення безпідставно набутого майна.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про задоволення його позовних вимог.
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 26 квітня 2018 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення його від сплати судового збору та надано строк для сплати судового збору в розмірі 960 грн., у зв'язку з чим апеляційна скарга залишена без руху.
На виконання ухвали суду ОСОБА_2 надіслав заяву, в якій повторно просить звільнити його від сплати судового збору з тих підстав, що вимога сплатити судовий збір перешкоджає його доступу до правосуддя через майновий стан. Посилається на практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справах: «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (судовий збір має бути таким, що не обмежує доступ до правосуддя та може бути сплачений заявником); «Шишков проти Росії» (суди мають звільняти від сплати судового збору тих заявників, які знаходяться у скрутному матеріальному становищі та не можуть сплатити судовий збір); «Креуз проти Польщі» (необхідність сплати судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду).
Вважаю, що клопотання ОСОБА_2 про звільнення від плати судового збору задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя ( справа «Креуз проти Польщі»), оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні.
Це пов'язано з тим, що, на думку Європейського суду з прав людини, судовий збір є таким обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів (справа «Шишков проти Росії»).
Разом з тим, Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий його розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція була викладена у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії».
Враховуючи фінансовий стан заявника, на якій він послався у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_2 має право просити суд пропорційно зменшити судовий збір, проте відповідач не просить зменшити його розмір, а вважає, що суд повинен повністю звільнити від його сплати, що суперечить завданню та меті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» у частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не виконано вимоги ухвали суду від 26 квітня 2018 року про усунення недоліків апеляційної скарги, не надано квитанцію про сплату судового збору в сумі 960 грн., натомість повторно подано заяву про звільнення від сплати судового збору, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків.
Частиною 2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - продовжити строк для усунення недоліку, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст.185 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 127, 185, 356, 357 ЦПК України, пунктом 8 частини 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року), частиною 4 ст. 147 та пунктом 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 22 березня 2018 року, залишити без руху, продовжити строк для усунення недоліку протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліку, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута скаржнику.
Суддя- доповідач: О.І.Шкоріна