Справа № 33/796/1614/2018 Суддя у І-й інстанції: Трусова Т.О.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Юденко Т.М.
14 травня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Юденко Т.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 30 січня 2018 року, -
Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 30.01.2018 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 21.12.2017 о 01:12 год. у м. Києві на вул. Вірменській керував автомобілем «Рено», д.н.з. (pl) НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 3009944 від 22.12.2017, чим порушив п. 2.9 а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду міста Києва від 30 січня 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказує, що він під час розгляду справи в суді 1 інстанції не був присутній, оскільки не отримав повістку про виклик до суду, а копію судового рішення отримав лише 13 квітня 2018 року після ознайомлення з матеріалами справи.
Вважає, що судом першої інстанції не було здійснено повного та всебічного розгляду справи, а тому постанова підлягає скасуванню.
Звертає увагу на те, що інспекторами патрульної поліції при проведенні його огляду на стан алкогольного сп'яніння, порушено процедуру, регламентовану ст. 266 КУпАП та пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, а тому дані акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, протоколу про адміністративне правопорушення, рапорту поліцейського не можуть бути покладені в основу рішення про доведеність його вини.
Крім того, вказує, що він не був ознайомлений поліцейськими зі своїми правами, передбаченими Конституцією України та ст. 268 КУпАП, що свідчить про грубе порушення вимог пункту 11 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи на обґрунтування апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що розгляд справи 30.01.2018проведено за відсутності ОСОБА_2, зворотнє повідомлення про вручення судової повістки, що мітиться у матеріалах справи, не є належним повідомленням ОСОБА_2 про дату та місце розгляду справи, оскільки воно стосується іншої адміністративної справи.
Враховуючи те, що про винесену постанову ОСОБА_2 дізнався 13.04.2018 під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, а апеляційну скаргу подав 23.04.2018, суддя вважає, що строк на апеляційне оскарження є не пропущеним.
Згідно вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Як убачається з матеріалів справи, суд при розгляді справи по суті вказані вимоги закону виконав.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених доказів, є правильним і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Зокрема, вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 100468 від 21.12.2017; висновком КМНКЛ «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.12.2017, яким встановлено факт перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння (1,53 проміле); рапортом інспектора роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Буслова О.В. від 21.12.2017, відповідно до якого ОСОБА_2 було зупинено за порушення правил дорожнього руху, а саме - перетин подвійної суцільної смуги, після чого виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітке мовлення, у зв'язку з чим ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», на що він погодився, однак, після того, як патрульними було зупинено двох свідків, ОСОБА_2 заявив, що відмовляється від проходження огляду на місці та буде проходити огляд у спеціалізованому медичному закладі. Після цього, ОСОБА_2 було доставлено до КМНКЛ «Соціотерапія», де він також відмовився від проходження огляду за допомогою приладу «Драгер» та заявив про те, що бажає здати аналіз сечі, який, в подальшому було відібрано лікарем-наркологом та направлено на аналіз. Вказані події були зафіксовані на відеокамеру АА 00751, проте клопотання про огляд відеозапису ОСОБА_2 не заявлялося, у зв'язку з чим суд не мав потреби витребовувати запис із зазначеної відеокамери.
Викладене свідчить про відсутність порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, з боку працівників патрульної поліції, а отже довід апеляційної скарги про це є безпідставним.
Посилання апелянта на те, що він не був ознайомлений поліцейськими зі своїми правами, передбаченими Конституцією України та ст. 268 КУпАП, спростовується його підписом у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 100468 під графою про роз'яснення прав та обов'язків.
Зважаючи на викладене, судом першої інстанції було здійснено повний та всебічний розгляд справи, а тому, порушень норм КУпАП, які б стали підставою для скасування даного рішення, апеляційним судом не встановлено, з огляду на що постанова Дарницького районного суду міста Києва від 30 січня 2018 року, як законна та обґрунтована, має бути залишена без зміни, а апеляційна скарга ОСОБА_2 щодо її скасування - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Апеляційного суду міста Києва,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду міста Києва від 30 січня 2018 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Юденко