Справа № 33/796/1522/2018 Суддя у першій інстанції: Оздоба М.О.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у апеляційній інстанції: Фрич Т.В.
27 квітня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Фрич Т.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 29 березня 2018 року щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 -
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 29 березня 2018 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір, що на день винесення постанови становить 352 грн. 40 коп.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Святошинського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року та винести нову постанову, якою закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх доводів вказує на те, що дана постанова є незаконною, постановлена з грубим порушенням норм чинного законодавства та Правил дорожнього руху, так як він 20.01.2018 приблизно о 20 год. 40 хв. рухався по пр-ту Ак. Палладіна в м. Києві, керуючи автомобілем «Лексус», д.н.з. НОМЕР_1, де був безпідставно зупинений працівниками поліції.
Також апелянт зазначає, що факт того, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджується відеозаписом з нагрудної відеокамери патрульного поліцейського, яку суд дивним чином трактував як відмову, тоді як після зупинки, перевірки документів та безпідставного звинувачення в тому, що від нього начебто чутно запах алкоголю і пропозицію пройти освідування (огляд) на місці на приладі «Драгер», він надав свою згоду, що чітко видно на відеозаписі в перші хвилини відеозапису.
Крім того, апелянт зазначає, що огляд проведено в порушення вимог інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, оскільки йому не було запропоновано проходження такого огляду в закладах охорони здоров"я.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи на обґрунтування апеляційної скарги вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 вбачається, що 20.01.2018 року о 20 год. 46 хв. в м. Києві по пр-ту Академіка Паладіна 25, ОСОБА_3 керував автомобілем марки «Лексус»д.н.з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
Відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_3 20.01.2018 року приблизно о 20 год. 42 хв. в м. Києві, по пр-ту Ак. Палладіна, 25, керував автомобілем «Лексус» д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення накладається на особу у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, положеннями статті 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою спеціальних технічних засобів або в медичному закладі є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_3 містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Приймаючи рішення про встановлення винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції дослідив наявні у справі матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення БД № 434515 від 20.01.2087 року /а.с. 1/, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів /а.с. 2/ з якого убачається, що огляд не проводився, оскільки водій відмовився, письмові пояснення свідків /а.с. 3-4/, розписку ОСОБА_4, а також допитав особу стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_3, дослідив відеозапис з камери поліцейських /а.с. 17/, таким чином дослідив всі матеріали справи у їх сукупності та співставленні.
Так, відповідно до наданих пояснень суду першої інстанції, ОСОБА_3 в судовому засіданні, що відбулося 29.03.2018 року, свою провину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 20.01.2018 року приблизно о 20.40 годин, він рухався по пр-ту Ак. Палладіна в м. Києві, керуючи автомобілем «Лексус» д.н.з НОМЕР_1, де був зупинений працівниками поліції. Він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, керував автомобілем у тверезому стані.
Таку позицію ОСОБА_3 в частині, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, суд не прийняв до уваги, оскільки дані показання спростовуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також оглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського, з якого вбачається відмова ОСОБА_3 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності свідків, з чим і погоджується апеляційний суд.
Тому на думку апеляційного суду такі висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються, як з поясненнями свідків так із матеріалами справи. Відеозапис з нагрудної відеокамери патрульного поліцейського з місця події було досліджено також апеляційним судом. З даного відеозапису вбачається, що дійсно ОСОБА_3, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності свідків, що в свою чергу спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині. Доводи апеляції про те, що ОСОБА_7, спочатку погодився на проходження огляду, не можуть вважатися обґрунтованими, так як він в подальшому відмовився від проходження даного огляду, що і підтверджується відеозаписом, його поведінкою та діями, які він вчиняв під час оформлення даної протоколу.
Твердження апелянта про те, що він 20.01.2018 приблизно о 20 год. 40 хв. рухався по пр-ту Ак. Палладіна в м. Києві, керуючи автомобілем «Лексус», д.н.з. НОМЕР_1, був безпідставно зупинений працівниками поліції, також є необгрунтованими. Як убачається з дослідженого відеозапису з місця події, на неодноразову його вимогу про причину зупинки, його було проінформовано про причину зупинки, яка полягала в порушенні ним правал дорожнього руху, за які його і було зупинено.
Стосовно доводів апелянта про те, що огляд проведено в порушенням вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, то слід зазначити, що вони є безпідставними, так як убачалося, з переглянутого відеозапису з камери поліцейських, що поліцейські пропонували пройти огляд ОСОБА_3 з дотриманням вимог зазначеної інструкції, та в порядку визначено законодавством.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає вину ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведеною, а доводи апеляційної скарги про недоведеність його винуватості у вчиненні правопорушення такими, що не знайшли свого підтвердження.
Будь-яких інших переконливих доводів, які були би підставою для скасування постанови Святошинського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року, апелянтом не наведено та судом апеляційної інстанції не встановлено.
Враховуючи викладене, не вбачаючи підстав для скасування чи зміни постанови суду, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року - без зміни.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, - залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 29 березня 2018 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП , - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва Т.В.Фрич