14 травня 2018 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Мельник В.В., за участю:
особи, яку притягнуто до
адміністративної відповідальності ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП),
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 320 грн. 00 коп.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_2 05 серпня 2017 року, о 14 год. 50 хв. на перехресті вулиць Полярної та Калнишевського, у м. Києві, керував автомобілем марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року України (надалі - Правил дорожнього руху), та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження, постанову судді місцевого суду скасувати, та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на порушення суддею місцевого суду при розгляді справи норм процесуального та матеріального права, а також неповноту судового розгляду.
На обґрунтування доводів клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження апелянт зазначав, що зі змістом постанови суду першої інстанції він ознайомився лише 28 вересня 2017 року, та у період з 01 жовтня 2017 року по 05 лютого 2018 року перебував у довгостроковому відрядженні, у зв'язку з чим строк апеляційного оскарження постанови пропустив з поважних причин.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначав, що висновок судді місцевого суду про його відмову у встановленому законом порядку від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі охорони здоров'я не узгоджується із наявними у справі доказами та фактичними обставинами справи.
Зазначав, що працівники поліції порушили вимоги ч. 2 ст. 266 КУпАП стосовно порядку проведення огляду на стан сп'яніння, та на місці зупинки транспортного засобу надали йому недостовірну інформацію щодо можливості самозвернення у названий ними заклад охорони здоров'я для проведення огляду. При цьому, матеріали справи не містять направлення інспектора поліції для проходження огляду, що свідчить про позбавлення його можливості пройти такий огляд у встановленому законом порядку.
Крім того, зазначав, що суддя місцевого суду не взяв до уваги наданий ним висновок Київської міської наркологічної лікарні "Соціотерапія" від 05 серпня 2017 року, у відповідності до даних якого, він не перебував у стані сп'яніння.
Також апелянт посилався на те, що у матеріалах справи відсутні пояснення свідків, та суддя місцевого суду при розгляді справи не вжив заходів для їх виклику та допиту у судовому засіданні.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які просили поновити строк апеляційного оскарження та задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані до апеляційної скарги документи, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що клопотання про поновлення процесуального строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст. 289 КУпАП, у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин, його може бути поновлено за заявою особи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_2 вручено 27 вересня 2017 року /а.с. 17/. Як убачається з наданої ОСОБА_2 довідки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 від 05 лютого 2018 року №5-02/18, ОСОБА_2 в період з 01 жовтня 2017 року по 05 лютого 2018 року перебував у відрядженні в м. Новоград-Волинський /а.с. 32/.
Апеляційну скаргу подано ОСОБА_2 05 лютого 2018 року.
У зв'язку з наведеним, вважаю обгрунтованими доводи апелянта про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, а відтак пропущений строк підлягає поновленню.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.5 Правил, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно пункту 12 Розділу II вказаної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Як вірно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджуєтьсяданими протоколу по адміністративне правопорушення від 05 серпня 2017 року, у відповідності до якого, цього ж дня, о 14 год. 50 хв. на перехресті вулиць Полярної та Калнишевського, у м. Києві, ОСОБА_2 керував автомобілем марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 «Правил дорожнього руху» /а.с. 1/; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 05 серпня 2017 року, з яких убачається, що у присутності вказаних осіб 05 серпня 2017 року о 15 год. 00 хв. ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння /а.с. 2/; даними рапорту капітана поліції КозорізаВ.М. від 05 серпня 2017 року, з яких убачається, що 05 серпня 2017 року, близько 14 год. 50 хв., під час патрулювання у складі екіпажу поліції ним було помічено автомобіль "Опель", державний номер НОМЕР_1, водій якого здійснив зупинку та висадку пасажирів на перехресті вулиць Полярної та Калнишевського, у м. Києві, у зв'язку з чим вказаний автомобіль у подальшому зупинено для з'ясування обставин. Під час спілкування з водієм транспортного засобу - ОСОБА_2, в останнього помічено ознаки наркотичного сп'яніння, на пропозицію водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння він відмовився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків /а.с. 4/.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суддя місцевого суду неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, є необґрунтованими. Як убачається з оскаржуваної постанови, суддя місцевого суду дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення на підставі аналізу усіх наявних по справі доказів у їх сукупності.
Апелянтом не надано доказів на підтвердження його доводів про невідповідність викладених у протоколі відомостей фактичним обставинам справи.
Крім того, ОСОБА_2 не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення свою незгоду із викладеними у ньому відомостями. Однак зауважень чи заперечень щодо процедури складення протоколу про адміністративне правопорушення, у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 не висловлював, натомість зазначив у поясненнях, що має намір самостійно звернутись до лікаря, що фактично підтверджує відмову останнього від проходження запропонованого працівниками поліції огляду на стан сп'яніння.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення порушень працівниками поліції вимог Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських атів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, та вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП під час складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП не встановлено, а тому доводи апелянта у цій частині є безпідставними.
Відсутність у матеріалах справи про адміністративне правопорушення направлення для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки положення ст.ст. 256, 266 КУпАП, не передбачають обов'язок уповноваженої особи долучати до протоколу про адміністративне правопорушення направлення особи для проходження медичного огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Доводи апелянта про відсутність у справі пояснень свідків спростовуються даними долучених до протоколу про адміністративне правопорушення пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 05 серпня 2017 року, з яких убачається, що у присутності вказаних осіб 05 серпня 2017 року о 15 год. 00 хв. ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння /а.с. 2/.
Посилання ОСОБА_2 на те, що суддя місцевого суду під час розгляду справи не допитав свідків, не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
У відповідності до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
До основних засад правосуддя відноситься змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як убачається з матеріалів справи, під час судового розгляду суддею місцевого суду ОСОБА_2, який наділений правом під час судового розгляду подавати клопотання про виклик та допит свідків, з відповідними клопотаннями, у тому числі про безпосередній допит у судовому засіданні свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, не звертались.
З аналізу диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП убачається, що факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У зв'язку з наведеним, доводи апелянта про те, що суддя місцевого суду не взяв до уваги дані висновку медичного огляду Київської міської наркологічної лікарні "Соціотерапія" від 05 серпня 2017 року, відповідно до якого він не перебував у стані сп'яніння, не впливають на доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення стосовно нього складено саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Інші доводи апеляційної скарги висновків судді місцевого суду не спростовують.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_2 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Клопотання ОСОБА_2 задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року відносно ОСОБА_2 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного
суду м. Києва Мельник В.В.