АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA
27 квітня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ігнатов Р.М., за участі:
захисника − Наконечного В.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в міста Києві апеляційну скаргу захисника Наконечного В.Л. в інтересах ОСОБА_3 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 08.02.2017, -
Цією постановою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Не погоджуючись з таким рішенням суду захисник особи, яка притягується до відповідальності - адвокат Наконечний В.Л., в інтересах ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 08.02.2017, оскаржувану постанову скасувати та винести нову, якою на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог адвокат посилається на те, що судом не витребувано інформацію про відсторонення водія від права керування транспортним засобом, відеозапис події, не допитано свідків. Письмові пояснення ОСОБА_3 не можна вважати належним доказом його вини, оскільки в них вказано, що останній вжив амфетамін у зв'язку з тим, що багато працює та остерігався заснути за кермом. Такі пояснення, на переконання захисника, не є підставою для притягнення особи до відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Також захисник посилається на те, що в постанові не вказано, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, відсутній акт огляду ОСОБА_3 на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейськими у присутності двох свідків, а в протоколі не вказано дії водія щодо ухилення від огляду в закладі охорони здоров'я. Вважає, що пояснення свідків, наявні в матеріалах справи, є неналежним доказом, оскільки вони викладені на заздалегідь виготовлених бланках, є ідентичними між собою за змістом, заповнені одним почерком.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, то з текстом постанови Наконечний В.Л. ознайомився лише 23.09.2017, в той час як матеріали справи не містять доказів направлення ОСОБА_3 та отримання ним копії постанови.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №137015 від 07.01.2017, ОСОБА_3 07.01.2017 о 02:15 год. на пр.-ті Перемоги, 148/1 в м.Києві керував транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідність. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР України.
Першочергово судом з'ясовано питання вчасності подання існуючої апеляційної скарги.
Так, оскаржувану постанову Святошинським районним судом міста Києва винесено 08.02.2017. Як пояснив в судовому засіданні захисник Наконечний В.Л., оскаржувану постанову судом постановлено за відсутності ОСОБА_3 В той же час, як зі слів адвоката, ОСОБА_3 не телефонували з суду і не повідомляли про судовий розгляд матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно нього, а про існуюче судове рішення захисник дізнався лише при ознайомленні зі справою 27.09.2017, так як ОСОБА_3 копія постанови не направлялась.
Судом встановлено, що апеляційну скаргу захисником в інтересах ОСОБА_3 подано 02.10.2018, тобто в межах десятиденного строку, визначеного ч.2 ст.294 КУпАП, з моменту отримання копії судового рішення останнім. А тому, оскільки справу розглянуто за відсутності ОСОБА_3, виходячи з принципу доступу до правосуддя, який випливає з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне прийняти подану захисником НаконечнимВ.Л. апеляційну скаргу до розгляду, поновивши йому строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав існуючу апеляційну скаргу в частині скасування постанови та закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю події правопорушення, заслухавши пояснення учасників та відповіді на питання суду, дослідивши матеріали справи і з'ясувавши питання, які виникли під час такого дослідження, перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі, суд вважає апеляційні вимоги такими, які не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
П. 2.5. ПДР України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Між тим, згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованим, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №137015 від 07.01.2017 (а.с. 1), поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 07.01.2017 (а.с. 3), рапортом лейтенанта поліції Логінова С.Є. (а.с. 2), які в своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_3 після зупинки працівниками поліції його автомобіля «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, в м. Києві на пр.-ті Перемоги, 148/1, на вимогу поліцейського прослідувати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Зазначені докази є належними, допустимими та достатніми, з огляду на що суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
До того ж суд звертає увагу на пояснення ОСОБА_3 по суті правопорушення, відображені в протоколі, в яких останній вказав, що вжив амфетамін у зв'язку з тим, що багато працює та боїться заснути за кермом, якими фактично він підтверджує виявлені у нього працівниками поліції ознаки наркотичного сп'яніння.
Разом з тим, в своїх поясненнях, наданими в судовому засіданні від 14.03.2018, ОСОБА_3 показав суду, що була вже третя година ночі і він був дуже втомлений, а тому їхати нікуди не хотів, що в свою чергу апеляційний суд оцінює як відмову ОСОБА_3 на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння.
Крім того, зазначені пояснення особи, яка притягується до відповідальності спростовують доводи захисника Наконечного В.Л. про те, що ОСОБА_3 не відмовлявся проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Також суд вважає за необхідне наголосити, що згідно п.7 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 N 1452/735, проведення лабораторних досліджень є обов'язковим у випадку виявлення у особи ознак наркотичного сп'яніння чи перебування під дією психотропної речовини.
Таким чином, посилання захисника в апеляційній скарзі на відсутність в справі акту огляду ОСОБА_3 на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів − є неспроможним, адже такі засоби використовуються працівниками поліції у випадку виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння, а акт огляду згідно п.10 Розділу ІІ згаданої Інструкції складається за результатами огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, від проходження якого ОСОБА_3 відмовився. Разом з тим, посилання апелянта на відсутність в матеріалах справи направлення водія на проходження огляду на стан сп'яніння, є взаємовиключним з самим правопорушенням, яке ставиться в вину ОСОБА_3 - відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Не є обґрунтованими також і доводи апелянта про невідповідність критерію належності такого доказу по справі, як пояснення свідків, оскільки, по-перше, в протоколі містяться відмітка про долучення до нього письмових пояснень свідків, по-друге, будь-яких застережень щодо неможливості використання працівниками поліції надрукованих бланків при відібранні пояснень у свідків в справах про адміністративні правопорушення, закон не містить.
Натомість, невирішення поліцейськими питання про відсторонення ОСОБА_3 від керування транспортним засобом після складання протоколу працівниками поліції, жодним чином не спростовує самого факту ігнорування водієм положень ПДР України, за яке передбачено відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Також судом для перевірки доводів апеляційної скарги захисника Наконечного В.Л. було задоволено його клопотання про виклик для дачі пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та інспектора поліції Логінова С.Є. Однак, після неодноразових ігнорувань судових викликів, останні до суду так і не з'явились. Після поставлення на обговорення сторін вказаного питання, захисник зняв дане клопотання з розгляду.
За таких обставин, враховуючи, що будь-яких даних, які в ставили під сумнів існуючі по справі докази стороною захисту не надано, при тому, що доводи апеляційної скарги в ході судового розгляду справи в апеляційному порядку не знайшли свого підтвердження, суддя апеляційного суду не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови Святошинського районного суду міста Києва від 08.02.2017 та закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, як того просить апелянт.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Клопотання захисника Наконечного В.Л., поданого в інтересах ОСОБА_3, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 08.02.2017 - задовольнити та поновити такий строк.
Апеляційну скаргу захисника Наконечного В.Л. в інтересах ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 08.02.2017, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік, − залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.М. Ігнатов
Справа № 33/796/2644/2017
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Кириленко Т.В.
Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.