Ухвала
16 травня 2018 року
м. Київ
справа № 362/844/17
провадження № 61-1526 ск17
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1на рішення апеляційного суду Київської області від 16 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Малосолтанівської сільської ради Васильківського району Київської області, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Васильківської районної державної адміністрації Київської області про скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності на частину будинку,
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 12 грудня 2017 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Київської області від 16 листопада 2017 року з пропуском строку на касаційне оскарження; питання про поновлення строку не порушувалося. Крім того, заявником не було додано доказів сплати судового збору.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального Кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 388 ЦПК України визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпунктів 4 і 14 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
До Верховного Суду28 грудня 2017 року передано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Київської області від 16 листопада 2017 року у вищевказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 04 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2018 року продовжено ОСОБА_1 строк для сплати судового збору у повному розмірі, оскільки заявником сплачено 1 280 грн замість 1 536 грн, до 06 квітня 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали,
Як видно із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 21 березня 2018 року ОСОБА_1 отримала ухвалу суду від 07 березня 2018 року.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Аналогічні положення містилися у статті 121 ЦПК України 2004 року.
Оскільки у встановлений судом строк,станом на 16 травня2018 року недоліки касаційної скарги не усунуто, судовий збір не сплачено у повному розмірі,відповідно до статті 185 ЦПК України касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Київської області від 16 листопада 2017 року вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь