Постанова
Іменем України
08 травня 2018 року
м. Київ
справа № 321/1805/14
провадження № 61-11935св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «СПП ЛАНА»,
особа, яка не брала участі у справі - фермерське господарство «Вікторія»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу фермерського господарства «Вікторія» на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 06 грудня 2016 року у складі суддів: Гончар М. С., Кухаря С. В., Осоцького І. І.,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СПП ЛАНА» (далі - ТОВ «СПП ЛАНА»), в якому просив стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду в розмірі 682 659,00 грн та понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3 683,23 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 квітня 2014 року, 15 травня 2014 року та 15 липня 2014 року при примусовому виконанні виконавчого провадження про стягнення з боржника фермерського господарства «Вікторія» (далі - ФГ «Вікторія») на користь стягувача ОСОБА_2 грошових коштів старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Запорізькій області Немною С. В. складені акти опису та арешту майна, належного боржнику ФГ «Вікторія», а саме: майбутнього врожаю культури рапс, що знаходиться на земельній ділянці, загальною площею 62,20 га, майбутнього врожаю культури пшениці, що знаходиться на земельній ділянці, загальною площею 43,84 га, номери ділянок НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, майбутнього врожаю культури ярий ячмінь, що знаходиться на земельній ділянці, загальною площею 106,30 га. Зберігачем арештованого майна було призначено ОСОБА_1
29 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СПП ЛАНА», в особі БерсигянаА. Д., що діяв на підставі довіреності, укладено договір зберігання № 0706, за умовами якого поклажодавець (ОСОБА_1) передає зберігачу (ТОВ «СПП ЛАНА»), а зберігач приймає на відповідальне зберігання та зобов'язується повернути поклажодавцеві у схоронності.
Постановою державного виконавця від 15 липня 2014 року ТОВ «СПП ЛАНА» призначено для збирання майбутнього врожаю та зберігання врожаю при виконанні виконавчого провадження. Згідно актів прийому-передачі майна від 29 червня 2014 року та від 16 липня 2014 року до договору зберігання № 0706 від 29 червня 2014 року, позивач передав, а відповідач отримав на відповідальне зберігання наступне майно: рапс ФГ «Вікторія» - 41 910,00 кг, озима пшениця ФГ «Вікторія» - 92 940,00 кг, ячмінь, 142 980,00 кг.
Листом від 29 вересня 2014 року відповідач повідомив позивача про те, що у зв'язку з потужним циклоном на території Михайлівського району Запорізької області протягом доби, починаючи з 21 години 00 хвилин 23 вересня 2014 року до 21 години 00 хвилин 24 вересня 2014 року, пройшов ураган, що супроводжувався сильним дощем, в результаті чого із зерносховищ № 17, № 18 та № 21, що належать відповідачу, зірвало покрівлю та зіпсувало врожай ячменю, в кількості 142 980,00 кг, врожай озимої пшениці, в кількості 92 940,00 кг, та врожай ріпаку, в кількості 41 910,00 кг; орієнтований розмір заподіяної шкоди складає 682 659,00 грн. При цьому вказано, що такі обставини підпадають під визначення форс-мажору.
У подальшому, позивач звернувся до відповідача з проханням або надати відповідні документи, або відшкодувати заподіяну шкоду. Однак, відповідач ніяких документів на підтвердження настання форс-мажорних обставин не надав, так як і будь-яких пропозицій щодо компенсації заподіяної шкоди не запропонував, тому позивач вважав, що відповідач повинен відшкодувати йому вартість переданої на зберігання продукції.
Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 16 грудня 2014 року у задоволенні позову позивача у цій справі відмовлено.
01 липня 2016 року ФГ «Вікторія», як особа, яка не брала участі у справі, звернулося із апеляційною скаргою на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 16 грудня 2014 року, в якій просило: поновити ФГ «Вікторія» строк на подачу апеляційної скарги на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 16 грудня 2014 року; скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ТОВ «СПП ЛАНА» задовольнити, судові витрати стягнути з відповідача на користь ФГ «Вікторія».
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 15 липня 2016 року клопотання ФГ «Вікторія» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 16 грудня 2014 року задоволено, поновлено ФГ «Вікторія строк на апеляційне оскарження рішення суду Михайлівського районного суду Запорізької області від 16 грудня 2014 року
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 27 липня 2016 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФГ «Вікторія».
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 06 грудня 2016 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФГ «Вікторія» на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 16 грудня 2014 року закрито, як помилково відкрите.
Ухвала мотивована тим, що ФГ «Вікторія» через свого представника Качан А. В. ще 29 січня 2015 року ознайомилось із матеріалами виконавчого провадження із зняттям фотокопій з документів, у тому числі отримало копію оскарженого рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 16 грудня 2014 року, що міститься у матеріалах виконавчого провадження № 34168235. Це підтверджується заявою представника ФГ «Вікторія» - Качан А. В. з відміткою про отримання копії останнього. Тому апеляційний суд зробив висновок, що ФГ «Вікторія» без поважних причин пропустило строк на апеляційне оскарження рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 16 грудня 2014 року. Оскільки ще 29 січня 2015 року ФГ «Вікторія» стало відомо про прийняте рішення, проте із апеляційною скаргою звернулося лише 01 липня 2016 року.
У грудні 2016 року ФГ «Вікторія» звернулося із касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 06 грудня 2016 року, в якій просить оскаржене рішення скасувати і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив статті 292, 294 ЦПК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскарженого рішення), оскільки ФГ «Вікторія» є особою, яка не брала участі у справі і суд вирішив питання про її права та обов'язки. Тому вимоги статті 294 ЦПК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржених рішень) стосовно десятиденного строку на апеляційне оскарження не повинні застосовуватися. ФГ «Вікторія» вказує, що процесуальним законом не встановлено строк на апеляційне оскарження рішення для осіб, які не брали участі у справі і суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Також ФГ «Вікторія» вважає, що строк на апеляційне оскарження почав перебіг з моменту ознайомлення голови ФГ «Вікторія» із матеріалами цивільної справи та отримання належним чином завіреної копії рішення у суді першої інстанції - 21 червня 2016 року. Окрім цього оскаржена ухвала порушує встановлене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право ФГ «Вікторія» на доступ до правосуддя.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
У березні 2017 року ТОВ «СПП ЛАНА» надано заперечення на касаційну скаргу, у яких ТОВ «СПП ЛАНА» просить відмовити у задоволенні касаційної скарги. Заперечення мотивовані тим, що ФГ «Вікторія» безпідставно пропустило строк на апеляційне оскарження, оскільки ще 29 січня 2015 року представник ФГ «Вікторія» Качан А.В. ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та отримав копію оскарженого рішення.
У березні 2017 року ОСОБА_1 надав заперечення на касаційну скаргу, у яких просить відмовити у задоволенні касаційної скарги. Заперечення мотивовані тим, що ФГ «Вікторія» безпідставно пропустило строк на апеляційне оскарження, оскільки ще 29 січня 2015 року представник ФГ «Вікторія» Качан А. В. ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та отримав копію рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2017 року справа призначена до судового розгляду.
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.
Колегія суддів приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
При закритті апеляційного провадження апеляційний суд зробив висновок, що лише після відкриття апеляційного провадження стало відомо, що ФГ «Вікторія» отримувало копію оскарженого рішення суду першої інстанції у виконавчому провадженні № 34168235 ще 29 січня 2015 року, а не вперше у червні 2016 року. Саме з 29 січня 2015 року почав спливати для ФГ «Вікторія» 10-денний строк на подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, та протягом 1,5 років ФГ «Вікторія» мало реальну можливість визначитись із своїм правом на подачу апеляційної скарги та подати її у передбачений законом строк. Однак із апеляційною скаргою звернулася лише 01 липня 2016 року.
Однак із цим висновком неможливо погодитися з таких підстав.
Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 15 липня 2016 року клопотання ФГ «Вікторія» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 16 грудня 2014 року задоволено, поновлено ФГ «Вікторія строк на апеляційне оскарження рішення суду Михайлівського районного суду Запорізької області від 16 грудня 2014 року
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 27 липня 2016 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФГ «Вікторія».
Тобто, відкривши апеляційне провадження, суд по-перше, поновив строк на апеляційне оскарження, по-друге, зробив висновок про відсутність перешкод для прийняття апеляційної скарги до провадження та перегляду судового рішення.
Тлумачення частини четвертої статті 300 та частини першої статті 310 ЦПК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскарженого рішення) свідчить, що вони містять вичерпний перелік підстав для закриття провадження, який не підлягає розширеному тлумаченню. Причому серед підстав для закриття провадження відсутня така підстава як помилково відкрите апеляційне провадження.
Європейський суд з прав людини зауважує, що термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом». У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (SOKURENKO AND STRYGUN v. UKRAINE, № 29458/04 та № 29465/04, § 23, 24, ЄСПЛ, від 20 липня 2006 року).
За таких обставин та з огляду на засади цивільного судочинства, у тому числі і щодо забезпечення апеляційного оскарження рішення (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України (у редакції, чинній на момент прийняття оскарженого рішення) доводи касаційної скарги дають підстав для висновку, щоапеляційний суд постановивши ухвалу від 06 грудня 2016 року про закриття апеляційного провадження як помилково відкритого, порушив норми процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 06 грудня 2016 року скасувати, а справу № 321/1805/14 направити на новий розгляд до апеляційного суду.
Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу фермерського господарства «Вікторія» задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 06 грудня 2016 року скасувати.
Справу № 321/1805/14 направити на новий розгляд до апеляційного суду Запорізької області.
З моменту прийняття постанови ухвала апеляційного суду Запорізької області від 06 грудня 2016 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
В. М. Коротун
В. І. Крат