Ухвала
17 травня 2018 року
м. Київ
справа № 344/8982/17
провадження № 61-23433ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І. розглянув касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 17 січня 2018 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 6 березня 2018 року у справі за скаргою приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод», заінтересовані особи: відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на дії відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про арешт коштів боржника, які призначені для виплати заробітної плати,
У травні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 січня 2018 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 6 березня 2018 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не сплачено судовий збір за подання касаційної скарги.
У касаційній скарзі представник відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Опалько П. Б., враховуючи майновий стан сторони, просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги.
За змістом частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Заявником не наведено достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору та не надано доказів на підтвердження скрутного майнового стану, тому підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.
За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання касаційної скарги юридичною особою на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв'язку з наведеним, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 762 грн 00 коп., який має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, рахунок отримувача: 31213207700007, ККДБ: 22030102.
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції або надати докази на підтвердження звільнення від його сплати.
Відповідно до вимог частини другої та третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею
392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 січня 2018 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 6 березня
2018 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 4 червня 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. І. Усик