15 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 461/4244/15-к
Провадження № 51-4463ск18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року,
встановив:
За вироком Галицького районного суду м. Львова від 26 січня 2016 року ОСОБА_5 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК - на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК - на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_5 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_6 , судові рішення щодо якого не оскаржуються.
Апеляційний суд Львівської області ухвалою від 21 грудня 2017 року вирок місцевого суду залишив без змін.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 звернувся до касаційного суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2018 року касаційну скаргу захисника було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 427 КПК і надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Також захиснику було роз'яснено, що в разі, якщо він не усуне недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, скарга буде повернута.
У межах наданого строку захисник повторно звернувся до суду касаційної інстанції. Проте приписів ст. 427 КПК України не дотримано, допущених недоліків в повному обсязі не усунуто.
Так, зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник фактично не погоджується з ухваленими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо ОСОБА_5 , однак касаційна скарга подана лише на ухвалу апеляційного суду.
Викладені у повторній касаційній скарзі вимоги до суду касаційної інстанції не відповідають ст. 436 КПК щодо повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, оскільки в прохальній частині скарги захисник просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
З викладеного випливає, що захисник ОСОБА_4 допустився суперечностей щодо своїх вимог до суду касаційної інстанції.
Крім того, стверджуючи про порушення апеляційним судом вимог ст. 419 КПК України, захисник не зазначив, які саме доводи сторони захисту залишилися поза увагою цього суду.
Також, як вбачається з змісту уточненої скарги, захисник посилається неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що захисник ОСОБА_4 не усунув недоліки касаційної скарги, залишеної без руху.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Повернути касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року щодо ОСОБА_5 разом з доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_3