Ухвала
Іменем України
16 травня 2018 р. м. Київ
Справа № 138/2790/17
Провадження № 51-6089ск18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
роглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 11 квітня 2018 року,
встановив:
Вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області
від 30 листопада 2017 року
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м. Могилів-Подільського Вінницької області та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого 4 жовтня 2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі
ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільненого від відбування призначеного покарання,
засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до арешту на строк 4 місяці.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 11 квітня 2018 року вирок місцевого суду залишено без змін.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості. Вважає, що апеляційний суд повинен був застосувати до нього положення
ст. 69 КК України. Просить призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, Верховний Суд дійшов такого.
За вироком суду, ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за таємне викрадення 11 жовтня 2017 року приблизно в 1 год. 00 хв. з автомобіля «ВАЗ-2103», державний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходився на вулиці Київській біля будинку № 40 в м. Могилів-Подільському Вінницької області, майна ОСОБА_5 на загальну суму 453 гривні 31 коп., вчинене повторно.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та правильність кваліфікації його дій
за ч. 2 ст. 185 КК України засудженим не оспорюється.
Доводи засудженого про те, що при призначенні покарання судом першої інстанції та при розгляді справи судом апеляційної інстанції не було враховано його щире каяття, а також те, що потерпілий не мав до нього претензій морального та матеріального характеру, його участь в АТО, є непереконливими.
Визнаючи доводи засудженого необгрунтованими, суд апеляційної інстанції взяв до уваги, що суд першої інстанції, призначаючи йому покарання у виді арешту на строк
4 місяці, урахував характер і ступінь тяжкості злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Зокрема, суд виходив з того, що
ОСОБА_4 вчинив злочин середньої тяжкості, раніше судимий за аналогічний злочин, але звільнений від відбування покарання за амністією, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працює, розлучений. Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд відповідно
до ст. 66 КК України визнав його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, те, що засуджений є учасником бойових дій.
При перегляді кримінального провадження в апеляційному порядку суд відповідно до вимог ст. 419 КПК України ретельно перевірив доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 та дав на них мотивовану відповідь. Зазначив, з яких підстав апеляційну скаргу ОСОБА_4 визнав необгрунтованою та дійшов правильного висновку про неможливість застосування до останнього положень ст. 69 КК України і пом'якшення покарання.
Таким чином, суд вважає, що призначене ОСОБА_4 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Касаційна скарга не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження. Із поданих до неї копій судових рішень видно, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог
п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.
Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Верховний Суд
відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області
від 11 квітня 2018 року.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3