Ухвала
Іменем України
17 травня 2018 року
м. Київ
справа № 520/8495/17
провадження № 61-16334ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
СтрільчукаВ. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 10 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 28 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, третя особа - Третя Одеська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю понад п'ять років до часу відкриття спадщини та зміну черговості одержання права на спадкування за законом,
У липні 2017 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, третя особа - Третя Одеська державна нотаріальна контора, і просив встановити факт проживання зі спадкодавцем однією сім'єю понад п'ять років до часу відкриття спадщини та змінити черговість одержання права на спадкування за законом.
10 листопада 2017 року представник ОСОБА_6 - ОСОБА_9 звернулася до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Третій Одеській державній нотаріальній конторі до набрання законної сили рішенням у цій справі видавати свідоцтво про право на спадщину за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з тим, що існує загроза утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 10 листопада 2017 року заяву представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову. Заборонено Третій Одеській державній нотаріальній конторі до набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 520/8495/17 видавати свідоцтво про право на спадщину за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Обов'язок пред'явлення цієї ухвали покладено на ОСОБА_6 або його представника (адвоката) за довіреністю (ордером). Ухвала про забезпечення позову допущена до негайного виконання в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 28 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 10 листопада 2017 року - без змін.
У квітні 2018 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 10 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 28 березня 2018 року, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення і постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_6 у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій не відповідають як вимогам Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (далі - ЦПК України 2004 року), так і вимогам Цивільного процесуального кодексу України у чинній редакції (далі - ЦПК України). Позивачем не доведено, а судами не встановлено жодних законних підстав для застосування заходів забезпечення позову та винесення оскаржуваних судових рішень. В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували необхідність забезпечення позову та вжиття саме зазначених позивачем заходів у вигляді встановлення заборони. Не перевіривши наявність підстав для забезпечення позову, суди передчасно винесли оскаржувані судові рішення, якими грубо обмежено її як спадкоємця в реалізації прав, гарантованих законодавством України, в тому числі права на своєчасне отримання свідоцтва про право власності.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Судами встановлено, що предметом позову є встановлення факту проживання ОСОБА_6 зі спадкодавцем ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім'єю понад п'ять років до часу відкриття спадщини та зміна черговості одержання права на спадкування за законом.
Відповідно до частин першої, третьої статті 151 ЦПК України 2004 року суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 152 ЦПК України 2004 року позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб або забороною вчиняти певні дії.
Частиною першою статті 153 ЦПК України 2004 року передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Аналогічні норми містяться і у статтях 149, 150 ЦПК України, який діяв на час перегляду ухвали апеляційним судом.
Отже, забороною вчиняти певні дії суд захищає інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
Постановляючи ухвалу про задоволення заяви представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив з наявності правових підстав для такого забезпечення, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, якщо позов буде задоволений.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України передбачено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Із змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи були предметом дослідження та оцінки судів і не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою та п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, третя особа - Третя Одеська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю понад п'ять років до часу відкриття спадщини та зміну черговості одержання права на спадкування за законом за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 10 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 28 березня 2018 року.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
С. О. Карпенко
В. О. Кузнєцов