17 травня 2018 року
м. Київ
справа № 364/604/17
провадження № 61-3161ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» - СокуренкаЄвгена Сергійовича на заочне рішення Володарського районного суду Київської області від 02 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
02 січня 2018 року представникПублічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») - Сокуренко Є. С. подав касаційну скаргу на заочне рішення Володарського районного суду Київської області від 02 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2017 року.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2017 року вказану касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику запропоновано надати документ, що підтверджує повноваження представника, як адвоката відповідно до вимог закону.
На виконання ухвали суду, представник ПАТ КБ «Приватбанк» - Литвиненко О.Л. надіслала заяву, у якій послалася на те, що зазначена справа, у якій оскаржуються є малозначною, оскільки сума позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому Сокуренко Є.С. є законним представником у справі та має право оскаржити судові рішення в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною дев'ятою статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено що з 1 січня 2017 році прожитковиймінімум на одну працездатну особу становить 1600,00 грн.
З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.
Предметом спору у зазначеній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 20 478,62 грн заборгованості за кредитним договором, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У заяві представник ПАТ КБ «Приватбанк» - Литвиненко О.Л. послалася на те, що справа є малозначною, тому касаційну скаргу подано представником, який не є адвокатом, проте здійснює представництво відповідно до частини другої статті 60 ЦПК України. Підстав, за яких суд може віднести справу до винятків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, представник заявника не зазначила.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями Європейського суду з прав людини, висловленими у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявником рішення Володарського районного суду Київської області від 02 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2017 року постановлені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» - Сокуренка Євгена Сергійовича на заочне рішення Володарського районного суду Київської області від 02 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. С. Олійник