Ухвала від 30.03.2018 по справі 826/17274/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

30 березня 2018 року м. Київ№ 826/17274/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про відмову від позову в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства внутрішніх справ України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства внутрішніх справ України про про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2016 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (головуючий суддя Іщук І.О.).

Відповідно до розпорядження № 2875 від 07.04.2017 року, у зв'язку з припиненням повноважень судді, в провадженні якої перебувала адміністративна справа №826/17274/16 і не була ним розглянута, справу передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2017 року, для розгляду справи №826/17274/16 було визначено суддю Клименчук Н.М.

Ухвалою суду від 13.11.2017 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції (далі по тексту - КАС України в чинній редакції), визначеній Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017.

Згідно з пунктом 10 частиною першою Розділу VII Перехідних положень, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивачем 26.02.2018 року через канцелярію суду подано заяву про відмову від позову у зв'язку з задоволенням відповідачем позовних вимог.

Одночасно з заявою про відмову від позову позивач просив суд повернути йому судовий збір сплачений за подання адміністративного позову.

В судове засідання, призначене на 01.03.2018 року сторони не з'явилися, про день, час, місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подану позивачем заяву, а також дослідивши матеріали справи, що мають значення для правильного вирішення даного питання, суд визнає за можливе прийняти таку відмову.

У ч.1 ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.2 ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Згідно п.2 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Відповідно до ч.1 ст.239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість прийняття відмови ОСОБА_1 від адміністративного позову й наявність підстав для закриття провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на викладене, заява позивача про повернення судового збору задоволенню не підлягає, з огляду на те, що закриття провадження у справі на підставі відмови від позову, виключає можливість повернення судового збору.

У той же час, відповідно до статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Позивач в своїй заяві про відмову від позову вказав, що відповідачем задоволені його позовні вимоги.

Таким чином, відмова позивача від адміністративного позову ґрунтується саме на задоволенні відповідачем позовних вимог, яке відбулось вже після подання адміністративного позову та відкриття провадження у справі №826/17274/16, внаслідок чого понесені позивачем судові витрати суд присуджує з міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до наявної у матеріалах справи квитанції від 01.11.2016 року, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 551,21грн.

Керуючись статтями 140, 189, 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву представника позивача про відмову від адміністративного позову задовольнити.

2.Прийняти відмову ОСОБА_1. від адміністративного позову до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

3.Закрити провадження у справі №826/17274/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

4.Повернути ОСОБА_1 судовий збір сплачений відповідно до квитанції від 01.11.2016 року у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн 21 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України.

5. Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства і може бути оскаржена відповідно до положень статей 292 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Н.М. Клименчук

Попередній документ
74027112
Наступний документ
74027117
Інформація про рішення:
№ рішення: 74027113
№ справи: 826/17274/16
Дата рішення: 30.03.2018
Дата публікації: 21.05.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів