ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
16 травня 2018 року № 826/9252/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів: Кармазіна О.А., Скочок Т.О., за участю секретаря судового засідання Скидан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадія ПКТ"
до про Міністерства юстиції України визнання протиправно та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркадія ПКТ" (далі - ТОВ "Аркадія ПКТ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко В.В. від 27.05.2016 про закриття виконавчого провадження ВП № 44005587;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити перерахунок суми, що підлягає сплаті на виконання рішення Європейського суду з прав людини від 27.05.2014 у справі Viktor Nikolayevich IVANCHENKO against Ukraine (Application no. 43781/12, decision of 27 May 2014) на користь ПКТ "Аркадія Лтд" з урахуванням поточного курсу євро по відношенню до гривні, а також відсотки за порушення строку виплати, та сплатити решту коштів на виконання зазначеного рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для закриття виконавчого провадження стала та обставина, що 19.05.2016 на виконання рішення Європейського суду з прав людини від 27.05.2014 у справі № 43781/12 на користь представника ТОВ "Аркадія ПКТ" було перераховано 40050,47 грн, що, на думку державного виконавця становить еквівалент 2400,00 євро. Позивач підтверджує факт перерахування та отримання коштів у сумі 40050,47 грн. На думку позивача, рішення Європейського суду з прав людини від 27.05.2014 не можна вважати виконаним, оскільки офіційний курс станом на 19.05.2016 становив 28,27 грн за євро, відповідно виплачена позивачу сума на дату фактичної сплати не еквівалентна 2400,00 євро по курсу Національного Банку України. Також, зазначає, що на сплачену суму не нараховані відсотки за затримку платежу.
Ухвалою суду від 13.07.2016 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/9252/16 та призначено справу до судового розгляду.
12.10.2016 представником Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко С.В. подано до суду письмові заперечення проти позову, у яких останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи безпідставність позову, представник відповідача зазначив, що стягувачем не було своєчасно надано реквізити банківського рахунку. Разом з тим, стягнуті кошти в сумі 2400 євро були конвертовані та зараховані на спеціальний реєстраційний рахунок Державної виконавчої служби України 30.09.2014, тобто, в трьохмісячний термін.
Відповідно до ухвали суду від 26.01.2018 адміністративну справу № 826/9252/16 прийнято до провадження судді Катющенка В.П. та призначено справу до судового розгляду колегією у складі трьох суддів у судове засідання на 21.03.2018.
Ухвалою, постановленою у судовому засіданні 21.03.2018 без виходу до нарадчої кімнати, допущено заміну первинного відповідача - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на належного - Міністерство юстиції України.
Сторони у судове засідання, призначене на 16.05.2018 не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. У матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи наведене, фіксування судового засідання 16.05.2018 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Медвєдева О.В. відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення № 43781/12, виданого 27.05.2014 Європейським судом з прав людини.
Відповідно до платіжного доручення від 25.09.2014 № 6138 Міністерством юстиції України перераховано на рахунок Державної виконавчої служби України кошти в сумі 40050,47 грн з призначенням платежу: "Ріш.Єврос.С.43781/12 від 27.05.2014 "Іванченко та інші проти України" ВП № 44005587 ТОВ "Аркадія ПКТ".
15.10.2014 Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України направив на адресу представника стягувача ОСОБА_4 лист, у якому просив надати повні банківські реквізити в національній валюті.
12.11.2015 до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від представника ТОВ "Аркадія ПКТ" ОСОБА_4 надійшла вимога про виконання рішення ЄСПЛ, у якій, крім іншого, були зазначені банківські реквізити представника.
Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України листом від 16.11.2015 № 31580-0-33-15/20-2./23 повідомив ОСОБА_4 про те, що стягнуті кошти не можуть бути перераховані на банківський рахунок останнього, оскільки стягувачем за рішенням Суду є юридична особа - ТОВ "Аркадія ПКТ".
28.04.2016 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від представника ТОВ "Аркадія ПКТ" ОСОБА_4 надійшла повторна вимога про виконання рішення ЄСПЛ.
17.05.2016 Департаментом державної виконавчої служби України прийнято розпорядження № 44005587/23, яким встановлено необхідність перерахування коштів представнику стягувача - ОСОБА_4.
Згідно платіжного доручення від 19.05.2016 № 3681 на рахунок ОСОБА_4 були перераховані кошти в сумі 40050,47 грн з призначенням платежу: "Пог.боргу згід.ріш.Євросуду № 43781/12 від 27.05.2014".
27.05.2016 постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко С.В. закінчено виконавче провадження з примусового виконання рішення № 43781/12, виданого 27.05.2014 Європейським судом з прав людини, на підставі пункту 8 частини першої статті 49, статті 50 Закону України "Про виконавче провадження".
У мотивувальній частині вказаної постанови зазначено, що рішення суду виконано фактично у повному обсязі згідно з виконавчим документом. Грошові кошти перераховані стягувачу платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 3681 від 19.05.2016 у розмірі 40050,47 грн (еквівалент 2400 євро).
Вважаючи, що у відповідача не було правових підстав для закінчення виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
За визначенням статті 1 Закону України від 21.04.1999 N 606-XIV "Про виконавче провадження" (чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон N 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з частиною першою статті 17 Закону N 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Пунктом 9 частини другої указаної статті Закону N 606-XIV передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
За визначенням статті 1 Закону України від 23.02.2006 N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон N 3477-IV):
відшкодування - а) сума справедливої сатисфакції, визначена Рішенням Європейського суду з прав людини відповідно до статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; б) визначена у рішенні Європейського суду з прав людини щодо дружнього врегулювання або у рішенні Європейського суду з прав людини про схвалення умов односторонньої декларації сума грошової виплати на користь Стягувача;
виконання Рішення - а) виплата Стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру; б) вжиття заходів загального характеру.
Згідно зі статтею 2 Закону N 3477-IV рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 N 475/97-ВР (далі - Конвенція), Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є Сторонами.
Статтею 3 Закону N 3477-IV передбачено, що виконання Рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону N 3477-IV протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва:
а) надсилає Стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів;
б) надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва.
Державна виконавча служба упродовж десяти днів з дня надходження документів, зазначених у пункті "б" цієї частини, відкриває виконавче провадження.
Відповідно до статті 8 Закону N 3477-IV виплата Стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні.
У разі порушення строку, зазначеного в частині першій цієї статті, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення.
Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті "б" частини першої статті 7 цього Закону.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний Стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України "Про виконавче провадження".
Підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.
Розпорядником бюджетних коштів, передбачених на виконання рішень Європейського суду з прав людини, згідно з Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 № 408, - є Міністерство юстиції України.
Конвертація коштів, присуджених Європейським судом з прав людини, оформлення платіжних документів (платіжного доручення) проводиться Міністерством юстиції України, як органом, відповідальним за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та координацію виконання його рішень, з урахуванням особливостей, вищезазначених нормативно-правових актів та законодавства України, відповідно до вказаного Порядку.
Матеріалами справи підтверджено, що Міністерством юстиції України у визначений Законом N 3477-IV строк були перераховані кошти в сумі 40050,00 грн на рахунок Державної виконавчої служби України, які станом на 25.09.2014 були еквівалентні 2400,00 євро.
Разом з тим, станом на день перерахування представнику позивача коштів за Рішенням суду - 19.05.2016, з урахуванням зміни офіційного курсу НБУ, виплачена сума не була еквівалентна 2400,00 євро.
Згідно з пунктом 1 Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 N 496, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.11.2003 за N 1094/8415 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення) Національний банк України (далі - Національний банк) установлює офіційний курс гривні до іноземних валют, міжнародних рахункових та тимчасових грошових одиниць, а також офіційний (обліковий) курс банківських металів (далі - офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів).
Абзацом 2 пункту 2 Положення передбачено, що офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів установлюється щоденно - для вільно конвертованих валют (1-ша група Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34 [у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 N 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за N 841/7129 (зі змінами)] (далі - Класифікатор), для іноземних валют інших країн, які є головними зовнішньоекономічними партнерами України (додаток 1), і для банківських металів (додаток 3).
Відповідно до пункту 9 Положення офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Положення, починає діяти наступного робочого дня після дня встановлення.
Відповідно до інформації щодо офіційного курсу гривні до іноземних валют, розміщеної на офіційному веб-сайті Національного банку України, у кінці робочого дня 18.05.2016 Національний банк України встановив офіційний курс у розмірі 2860.4464 грн за 100 євро.
Таким чином, станом на день формування платіжного доручення від 19.05.2016 № 3681 офіційний курс гривні до євро становив 2860.4464 за 100 євро.
Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами представника позивача, що на день виплати останньому коштів за Рішенням Суду, сума 40050,47 грн не була еквівалентна 2400,00 євро, з урахуванням офіційного курсу гривні до євро.
При вирішенні спірних правовідносин суд враховує практику Комітету Міністрів Ради Європи, відповідно до якої виплата вважається здійсненою належним чином, як тільки справедливу сатисфакцію було надано в розпорядження отримувача, тобто під його контроль.
Оскільки, між датою зарахування коштів на спеціальний рахунок ДВС та датою перерахування коштів на рахунок позивача пройшов час і за цей час відбулося знецінення коштів, що стало наслідком втрат для заявника, суд дійшов висновку про неналежне виконання ДВС України своїх обов'язків щодо здійснення заходів по своєчасному та в повному обсязі виконанні Рішення Суду від 27.05.2014.
Також, суд приймає до уваги, що долучені до матеріалів справи матеріали виконавчого провадження № 1473/16 не містять доказів вручення стягувачу ні постанови про відкриття виконавчого провадження, ні листа від 15.10.2014 № 2-1473/16 про необхідність надання банківських реквізитів.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що з моменту відкриття виконавчого провадження до першої вимоги представника позивача - 12.11.2015, державним виконавцем не було вчинено жодної дії для виконання Рішення Суду.
Пунктом 8 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Враховуючи наведене та те, що внаслідок бездіяльності відповідача 19.05.2016 позивачу була перерахована сума не еквівалентна 2400,00 євро, суд дійшов висновку, що у останнього не було підстав для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження.
З огляду на викладене, та враховуючи, що рішення Європейського суду з прав людини від 27.05.2014 у справі Viktor Nikolayevich IVANCHENKO against Ukraine (Application no. 43781/12, decision of 27 May 2014) не було виконано у повному обсязі, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко В.В. від 27.05.2016 про закриття виконавчого провадження ВП № 44005587.
Враховуючи, що судом встановлено протиправність спірної постанови, вимога позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок суми, що підлягає сплаті на виконання рішення Європейського суду з прав людини від 27.05.2014 у справі Viktor Nikolayevich IVANCHENKO against Ukraine (Application no. 43781/12, decision of 27 May 2014) на користь ПКТ "Аркадія Лтд" з урахуванням поточного курсу євро по відношенню до гривні, а також відсотки за порушення строку виплати, та сплатити решту коштів на виконання зазначеного рішення, є похідною та підлягає задоволенню шляхом зобов'язання Міністерства юстиції України вчинити дії, спрямовані на повне виконання рішення Європейського суду з прав людини від 27.05.2014 у справі Viktor Nikolayevich IVANCHENKO against Ukraine (Application no. 43781/12, decision of 27 May 2014) в частині виплати компенсації Товариству з обмеженою відповідальністю "Аркадія ПКТ" за винятком виплаченої суми.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадія ПКТ" (99011, м. Севастополь, вул. Пушкіна, 16, кв. 1) задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко В.В. від 27.05.2016 про закриття виконавчого провадження ВП № 44005587.
Зобов'язати Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) вчинити дії, спрямовані на повне виконання рішення Європейського суду з прав людини від 27.05.2014 у справі Viktor Nikolayevich IVANCHENKO against Ukraine (Application no. 43781/12, decision of 27 May 2014) в частині повної виплати компенсації Товариству з обмеженою відповідальністю "Аркадія ПКТ" за винятком виплаченої суми (99011, м. Севастополь, вул. Пушкіна, 16, кв. 1).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення. з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Головуючий суддя В.П. Катющенко
Судді О.А. Кармазін
Т.О. Скочок