10 травня 2018 року Чернігів Справа № 825/1407/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Шевченко А.В.,
за участю представника позивача Акуленка В.М., представника відповідача Куліша О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », військова частина НОМЕР_1 від 12.02.2018 № 98, відповідно до якого командира механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме «попередити про неповну службову відповідність».
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно притягнуто його до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність на підставі наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 12.02.2018 № 98, який був підготовлений поверхнево та на підставі законодавства, яке втратило чинність. Зазначає, що під час проведення службового розслідування у нього не відбиралися пояснення, наказ про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності не доведений до позивача у встановленому порядку.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки на позивача накладено дисциплінарне стягнення за самоусунення від виконання службових обов'язків та невиконання вимог статей 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо організації і проведення заходів виховної роботи, зміцнення військової дисципліни та правопорядку, морально-психологічного забезпечення виконання бойових завдань. Зазначає, що рішення про накладення дисциплінарного стягнення, викладене у наказі командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 12.02.2018 № 98, яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність», прийнято на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що оскаржуваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності винесений стосовно особи на прізвище ОСОБА_2 , яка не має відношення до командира механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , підполковника ОСОБА_1 .
Вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 1997 року проходить військову службу в Збройних Силах України, в тому числі на посаді командира батальйону у військовій частині НОМЕР_2 (а.с. 12).
01.02.2018 командувачем військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_3 винесено наказ № 64 «Про призначення службового розслідування», проведення якого доручено начальнику відділу психологічного забезпечення управління морально-психологічного забезпечення управління оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » полковнику ОСОБА_4 (а.с. 55).
За результатами службового розслідування 09.02.2018, за підписом начальника відділу психологічного забезпечення управління морально-психологічного забезпечення управління оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » полковника ОСОБА_4 , складено акт проведення службового розслідування за фактом відсутності обліку зброї та боєприпасів у підрозділах військової частини НОМЕР_2 під час підготовки до переміщення із зони виконання завдань за призначенням до полігону для відновлення боєздатності, яким запропоновано командира механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_2 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність (а.с. 56-65).
Під час проведення службового розслідування було встановлено, що 29.01.2018 від командира військової частини НОМЕР_2 надійшла усна доповідь по факту затримання представниками Військової служби правопорядку під час перевірки особового складу та техніки військової частини на залізничному вокзалі Бахмут-вантажний, з метою попередження незаконного вивезення зброї, боєприпасів та вибухових речовин з району виконання завдань за призначенням, військовослужбовця військової служби за контрактом головного сержанта-командира відділення гранатометного взводу механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 старшого сержанта ОСОБА_5 . Під час огляду військового автомобіля «ГАЗ-66» (військовий номер НОМЕР_3 ), закріпленого за старшим сержантом ОСОБА_5 , у кабіні було виявлено гранату РГ-42 та запал до неї.
29.01.2018 представника Військової служби правопорядку затримано навідника 1 механізованого відділення, 1 механізованого взводу 1 механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_6 , який під час підготовки техніки механізованого батальйону до завантаження у БМП-1 у коробці з речами відділення виявив бойову гранату РГД та вирішив здати її командиру підрозділу. При перенесенні речей був затриманий співробітниками Військової служби правопорядку.
29.01.2018 представниками Військової служби правопорядку м. Бахмут під час огляду БРМ-1к (бортовий № 750) розвідувального взводу механізованого батальйону виявлено ряд необлікованих встановленим порядком боєприпасів, що перебували всередині бойової машини.
Під час огляду особистих речей, які ніс у мішку стрілець механізованого взводу 2 механізованої роти механізованого батальйону солдат ОСОБА_7 , під особистими речами було виявлено відкритий цинк з набоями 9 мм ПМ. Походження вказаних боєприпасів військовослужбовець пояснив, що набої переносив з БМП-1 командира підрозділу (бортовий № 721) командиру 2 механізованої роти механізованого батальйону капітану ОСОБА_8 до місця закладки боєприпасів для подальшого транспортування.
Під час огляду автомобільної техніки механізованого батальйону на залізничних платформах, представниками Військової служби правопорядку в кузові одного із вантажних автомобілів було виявлено легковий автомобіль марки Фольцваген червоного кольору з цивільними номерами. Після з'ясування обставин, господарем автомобіля виявився командир механізованої роти механізованого батальйону лейтенант ОСОБА_9 , який придбав даний автомобіль в Донецькій області для використання у службових справах. У зв'язку із несправним станом автомобіля, перегнати даний автомобіль за місцем проживання він не зміг. На залізничну платформу автомобіль завантажив без дозволу старшого начальника. Автомобіль після з'ясування обставин зі складу ешелону був вивантажений.
Причинами та обставинами, які сприяли події, стало неналежне виконання своїх службових обов'язків посадовими особами військової частини НОМЕР_2 , зокрема, командир механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 не знав в повному обсязі про стан справ у дорученому йому підрозділі, керування військовим підрозділом здійснював невміло; роботу щодо запобігання надзвичайним подіям і злочинам серед особового складу у підпорядкованому механізованому батальйоні організував, але не здійснював контроль за підпорядкованим особовим складом щодо якості виконання відданих наказів (розпоряджень) та розпоряджень старшого начальника; особисто не перевірив озброєння та техніку всього механізованого батальйону, щоденний обхід батальйону не робив; поставив завдання заступнику командира механізованого батальйону з озброєння майору ОСОБА_10 , яке не відповідає його посадовим обов'язкам; не доповів про виконання поставлених завдань механізованим батальйоном перед передислокацією підрозділу командиру військової частини НОМЕР_2 .
В подальшому на підставі вказаного акта, командувачем військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_3 , прийнято наказ від 12.02.2018 № 98 «Про результати проведення службового розслідування у військовій частині НОМЕР_2 та покарання винних», яким за неналежне виконання своїх службових обов'язків щодо обліку, збереження зброї, боєприпасів та інших матеріальних засобів у підпорядкованих підрозділах, зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям і злочинам серед особового складу та порушення вимог розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 22.01.2018 № 516 «Щодо підготовки озброєння, військової техніки та боєприпасів до виходу військової частини НОМЕР_2 із зони виконання завдань за призначенням до полігону для відновлення боєздатності», статей 58, 59, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, що призвело до відсутності контролю за обліком зброї та боєприпасів, командира механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - «попередження про неповну службову відповідність» (а.с. 51-54).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно з частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності накласти дисциплінарне стягнення.
Пунктом «г» статті 68 Дисциплінарного статуту визначено, що на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, як попередження про неповну службову відповідність.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (частина перша статті 84 Дисциплінарного статуту).
З аналізу викладених норм слідує, що накладенню дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, прийняття рішення про необхідність його проведення належить до дискреційних повноважень посадової особи, уповноваженої приймати рішення про притягнення відповідного військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 Розділу III Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.12.2017 за № 1503/31371 (далі - Порядок) рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Пунктом 3 Розділу III Порядку визначено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування.
Особи, які проводять службове розслідування, мають право, зокрема: запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані) (пункт 2 Розділу IV Порядку).
Положеннями пункту 3 Розділу IV Порядку передбачено, що військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема, давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації.
За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування (пункт 1, 6 Розділу V Порядку).
Аналізуючи норми Порядку проведення службового розслідування, суд приходить до висновку, що наразі законодавчо не закріплений обов'язок особи, яка проводить службове розслідування щодо обов'язкового отримання письмових пояснень від військовослужбовця.
Згідно пунктів 2, 3 Розділу V Порядку, зокрема, за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення.
Як вбачається з копії телеграми (а.с. 137), оскаржуваний наказ був надісланий до військової частини НОМЕР_2 на яку і покладено обов'язок довести зміст оскаржуваного наказу до позивача, що в свою чергу свідчить про виконання відповідачем вимог Порядку.
Згідно абзацу першого статті 101 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут) командир батальйону (корабля 3 рангу) в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність батальйону (корабля), успішне виконання батальйоном (кораблем) бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за внутрішній порядок, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів батальйону (корабля) і законність їх витрачання, за організацію і стан пожежної безпеки батальйону.
Статтею 102 Статуту встановлено, що командир батальйону (корабля 3 рангу) зобов'язаний, зокрема: підтримувати особовий склад батальйону (корабля), озброєння, бойову та іншу техніку у бойовій готовності; керувати розробленням і виконанням плану бойової підготовки батальйону (корабля); організовувати й керувати бойовою підготовкою та вихованням особового складу батальйону (корабля), проводити заняття зі штабом, офіцерами, сержантами (старшинами) батальйону (корабля), а також навчання й заняття з підрозділами батальйону (корабля); знати тактику дій батальйону в різних видах бою, управляти підрозділами під час навчання і в бою; знати й уміло володіти всіма видами зброї і техніки батальйону, організовувати правильне їх зберігання, експлуатацію та обслуговування і не менше ніж один раз на три місяці особисто перевіряти їх наявність, стан та облік (командирові корабля - не менше ніж один раз на два місяці проводити огляд корабля, не менше ніж один раз на місяць - огляд його озброєння, боєприпасів та технічних засобів, здійснювати щоденний обхід корабля); постійно вдосконалювати свої спеціальні й методичні навички, подавати приклад підлеглим зразковим виконанням військового обов'язку; виховувати особовий склад батальйону (корабля) в дусі поваги до військової служби, бережливого ставлення до озброєння, бойової та іншої техніки і майна, піклуватися про підлеглих, періодично бути присутнім на ранковому підйомі та вечірній перевірці; дбати про здоров'я підлеглих, вживати необхідних заходів до його зміцнення; щомісяця підбивати підсумки стану бойової підготовки, військової дисципліни, внутрішнього порядку, озброєння і техніки; стежити за утриманням і правильною експлуатацією будинків і приміщень, відведених для батальйону, за чистотою території, закріпленої за батальйоном, у тому числі ділянки території парку (на кораблі - оглядати жилі та службові приміщення, постійно стежити за справністю корпусу корабля), а також проведенням заходів пожежної безпеки; підтримувати внутрішній порядок, організовувати охорону розташування батальйону (охорону корабля), перевіряти несення вартової та внутрішньої (на кораблі - чергової і вахтової) служб особовим складом батальйону (корабля).
Тобто, посилання позивача, що командир батальйону відповідно до своїх функціональних обов'язків не відповідає за організацію обліку зброї та боєприпасів, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються положеннями статті 102 Статуту.
При цьому, суд вважає необґрунтованими і такими, що не можуть бути прийняті до уваги, посилання позивача на службові розслідування, які проведені у військовій частині НОМЕР_2 , за наслідками яких складені акти службового розслідування відносно військовослужбовців ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , оскільки в їх межах не перевірялись обставини щодо порушення позивачем службової дисципліни, які стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності (а.с. 76-77, 88-89, 96-97, 102-103).
Слід зазначити, що описка в прізвищі позивача, при складанні оскаржуваного наказу, не нівелює факту допущення позивачем дисциплінарного правопорушення та не є підставою для звільнення його від відповідальності за це порушення. Крім того, дана описка була виправлена наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 08.05.2018 № 284 (а.с. 138).
Також не заслуговують на увагу посилання позивача, що при прийняті наказу про призначення службового розслідування від 01.02.2018 № 64 було застосовано нечинну Інструкцію про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджену наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 № 82, оскільки на час прийняття наказу від 01.02.2018 № 64 вказана Інструкція була чинною і втратила чинність лише 06.02.2018 згідно наказу Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд прийшов до висновку про наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, за який його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, та правомірність наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 12.02.2018 № 98, відповідно до якого командира механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме «попередити про неповну службову відповідність».
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 травня 2018 року.
Суддя В.О. Непочатих