16 березня 2018 року № 810/1112/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в місті Києві клопотання про звільнення від сплати судового збору в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Говорова Павла Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про визнання дій протиправним та незаконними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,
до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом про визнання дій приватного виконавця Говорова П.В. протиправним та незаконними, скасування постанови про арешт коштів боржника від 16.02.2018 р. ВП № 55547166 та звільнення рахунків з-під арешту. В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору вказала ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Разом із позовною заявою позивачкою заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору. Обґрунтовуючи підстави поданої заяви, посилається на відсутність коштів у зв'язку із накладеним арештом на її банківські рахунки.
Дослідивши клопотання позивачки у співставленні його мотивів з наявними доказами, суд не знаходить підстав для задоволення, з огляду на таке:
відповідно до ч. 1 ст. 133 КАСУ суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, - ч. 2 ст. 8 Закону.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (ст. 8 КАСУ) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У позовній заяві сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні (належні та достовірні) докази.
Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 р. № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Суд зазначає, що позивачка не включена до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.
Крім того, суд вбачає за доцільне застосувати у даному випадку положення ст. 129 Конституції України, яким запроваджено таку засаду судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. В свою чергу, позивачкою жодним чином не обґрунтовано підстави неможливості сплати судового збору за подання даного позову, а також не підтверджено дані обставини жодними документальними доказами.
Накладення арешту на певні рахунки позивачки не підтверджують факт відсутності у неї інших джерел доходу.
У поданому клопотанні ОСОБА_1 обґрунтовує його положенням ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір", в якій говориться про пільги для одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або інваліда.
Після набрання чинності Законом України "Про відпустки" п. 5 ч. 12 ст. 10 цього Закону визначено поняття одинокої матері як такої, яка виховує дитину без батька. Отже, участь батька або інших осіб в утриманні дитини не позбавляє матері статусу одинокою. Це означає, що одинокою матір'ю є жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої від сутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері. вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка сама виховує дитину, якщо батько не проживає разом з дитиною та відсутні інші докази його участі у вихованні дитини, і за цих самих умов жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не всиновлена).
Жінка , яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, має подати: копію свідоцтва про народження дитини і довідку органів запису актів громадянського стану про підстави внесення до книги записів народжень відомостей про батька дитини. Крім того, жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, і жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не всиновлена) з урахуванням зазначеного для підтвердження факту, що батько не бере участі у вихованні дитини, можуть пред'явити довідка з ЖЕКу про реєстрацію особи за місцем проживання, ухвала суду або постанова слідчого про розшук від віповідача у справі за позовом про стягнення аліментів, рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав, рішення
органів опіки та піклування або суду про відсутність участі батька у вихованні дитини тощо.
З огляду на те, що позивачкою надано лише ксерокопію витягу із свідоцтво про народження з дитини, з якого неможливо встановити про підстави внесення до книги записів народжень відомостей про батька дитини; відсутності підтвердження факту неучасті батька в утриманні дитини, у суду відсутні підстави для застосування вищенаведених положень Закону України "Про судовий зібр", а відтак і клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Крім того, позивачкою не підтверджено відповідними документальними доказами, що сума судового збору, яка підлягає сплаті за заявлені чотири вимоги немайнового характеру, перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік, що є однією із підстав, визначених Законом, про відстрочення або розстрочення сплати судового збору тощо.
Відповідно до ст. 8 КАСУ, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, - ч. 2 ст. 8 КАСУ.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 133, 243, 246, 256 КАСУ, суд
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Брагіна О.Є.