ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"17" травня 2018 р. Справа № 809/831/18
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання до вчинення дій,-
14.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання до вчинення дій.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Так, пунктом 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Перевіряючи на відповідність позовну заяву вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив, що позивач не зазначив:
- ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
- відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача (якщо відомі).
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Суд зазначає, у відповідності до частин 1-2, 4-5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Як встановлено судом, позивачем до адміністративного позову долучено не засвідчені належним чином копії документів, які, на думку позивача, є доказами при розгляді даної адміністративної справи та не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Крім того, згідно пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки ОСОБА_1 в позовній заяві не зазначено письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також не долучено належних доказів про сплату судового збору.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд визнати бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, яка виразилась у відмові включити до його вислуги років для призначення пенсії стажу роботи в органах Державної податкової служби з 06.03.1996 по 12.06.1998 - протиправною та зобов'язати провести перерахунок його вислуги років для призначення пенсії включити в неї час його роботи в органах Державної податкової служби з 06.03.1996 по 12.06.1998.
Таким чином, суд вважає, що звернені до суду позовні вимоги носять немайновий характер.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", який вступив в дію з 01.01.2018 року, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2018 року складає 1762,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином позивачем до суду заявлено 2 (дві) вимоги немайнового характеру.
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленими ОСОБА_2 позовними вимогами немайнового характеру складає 1409,60 грн., проте, згідно квитанції за №0.0.1034699875.1 від 14.05.2018 року, позивачем сплачено судовий збір тільки за одну позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 704,80 грн.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 в порушення вимог абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", сплачено судовий збір не в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Суд звертає увагу, що згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу з дня отримання цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних недоліків шляхом:
1) зазначення:
- ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
- номера засобу зв'язку відповідача, якщо такий відомий;
- офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача (якщо відомий).
2) надання (долучення);
- оформлених відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України усіх наявних доказів, на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
- письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- документа про сплату судового збору у повному обсязі, а саме у розмірі 704,80 грн.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Микитюк Р.В.