Ухвала від 17.05.2018 по справі 807/438/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

17 травня 2018 рокум. Ужгород№ 807/438/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, -

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Коритнянської сільської ради , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "АНІТА", Комунальне підприємство "Горизонт", в якому просить скасувати рішення виконавчого комітету Коритнянської сільської ради №87 від 06.03.18 р. про скасування дозволу на здійснення ринкової діяльності та ліквідації ринку.

Разом з позовною заявою Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить: 1) зупинити дію рішення виконавчого комітету Коритнянської сільської ради №87 від 06.03.18 р. "Про скасування дозволу на здійснення ринкової діяльності та ліквідації ринку"; 2) заборонити владним посадовим суб'єктам Коритнянської сільської ради здійснювати дії щодо ліквідації авторинку, що розташований в с. Кінчеш Ужгородського району по вул. Фізкультурній, 2.

Подану заяву аргументує тим, що оскаржуваним рішенням встановлено кінцевий термін дозволу на здійснення ринкової діяльності ТОВ "АНІТА", в якого позивач орендує торгівельне місце, - до 01 травня 2015 року. ТОВ "АНІТА" вже виконує це рішення, оскільки обмежила доступ покупців до ринку. Про вказаний факт свідчить також повідомлення, надане позивачу адміністрацією ринку, в якому також міститься вимога про звільнення займаної торгівельної площі з 01.05.18 р. до 01.06.18 р. Стверджує, що дирекція ТОВ "АНІТА" також вивісила повідомлення про розірвання договорів з усіма підприємцями з 01.06.18 р. на виконання оскаржуваного рішення, а також про те, що доступ до території ринку буде закрито повністю через початок будівельних робіт.

Ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи терміновість заяви, суд вважає за можливе розглянути її без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заяву та наведені в обгрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встновлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне викон.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значних зусиль для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Проаналізувавши мотиви, якими фізична особа-підприємець ОСОБА_1 обгрунтовує подану заяву, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.

Суд зазначає, що рішення виконавчого комітету Коритнянської сільської ради стосується виключено ТОВ "АНІТА". Хоча п. 2 рішення й зобов'язано ТОВ "АНІТА" провести заходи щодо розірвання договорів з приватними підприємцями, які здійснюють ринкову діяльність, до закінчення терміну дозволу, однак, як зазначає сам заявник, такі договори в установленому порядку розірвані не були. Суд зауважує, що спори з питань господарських правовідносин між господарюючими суб'єктами, в тому числі, щодо розірвання договірних зобов'язань, вирішуються в порядку господарського судочинства. Отже, в даному випадку законодавством визначено інший механізм захисту прав позивача.

Окрім того, суд зазначає, що забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення буде фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі.

Також суд зазначає, що на даному етапі він позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, оскільки таке може бути виявлено судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

У зв'язку з наведеним, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, а тому не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII).

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Р.О. Ващилін

Попередній документ
74025996
Наступний документ
74025998
Інформація про рішення:
№ рішення: 74025997
№ справи: 807/438/18
Дата рішення: 17.05.2018
Дата публікації: 17.05.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування певних видів підприємницької діяльності; нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та інше