14 травня 2018 року м.Житомир справа № 806/810/18
категорія 3.5
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
ссекретар судового засідання Захарко О.В.,
за участю: позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Штиколенко Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунальної установи Обласний центр медико-соціальної експертизи (Житомирська обласна медико-соціальна експертиза №1), Комунальної установи "Баранівський центр первинної медико-санітарної допомоги" про скасування лікарського свідоцтва про смерть та рішення,
встановив:
ОСОБА_2 звернулася з позовом до Комунальної установи Обласний центр медико-соціальної експертизи (Житомирська обласна медико-соціальна експертиза №1) та Комунальної установи "Баранівський центр первинної медико-санітарної допомоги" про скасування лікарського свідоцтва про смерть та рішення.
Ухвалою суду від 15.02.2018року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 04.05.2018року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі і пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4, який після отримання травми на виробництві в 2010році тривалий час хворів, страждав різними хворобами, що виникли внаслідок трудового каліцтва. На момент смерті ОСОБА_4. був інвалідом 2-ї групи. Чоловік помер дома, жодних причин його насильницької смерті не було та в силу фінансових ускладнень Позивач відмовилася від проведення судово-медичного дослідження.
На причину смерті чоловіка, яка була вказана в лікарському свідоцтві про смерть, не звертала уваги до рішення Комунальної установи Обласний центр медико-соціальної експертизи (Житомирська обласна медико-соціальна експертиза №1) від 23.12.2016року щодо відмови у встановленні причинного зв'язку смерті ОСОБА_4 з трудовим каліцтвом. На думку Позивача, смерть її чоловіка виключно зумовлена виробничою травмою, а Відповідачі не врахували цього при видачі лікарського свідоцтва та рішення МСЕК. Своєчасно звернутися з позовом Позивачу перешкоджало скрутне майно становище.
Представник Відповідача-1, Комунальної установи Обласний центр медико-соціальної експертизи (Житомирська обласна медико-соціальна експертиза №1), в судовому засіданні проти позову заперечила, підтвердила встановлення з 08.04.2011року ОСОБА_4 2-ї групи інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві 08.10.2010року. На думку представника Відповідача-1, враховуючи, що патолого-анатомічного або судово-медичного дослідження тіла померлого не проводилося, встановити іншу причину смерті, ніж зазначену у лікарському свідоцтві, неможливо.
Представник Відповідача-2, Комунальної установи "Баранівський центр первинної медико-санітарної допомоги", в жодне судове засідання не прибув, про дату, час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.
Заслухавши доводи Позивача та представника Відповідача-1, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав встановлення причинного зв'язку смерті з трудовим каліцтвом, регулюються правовими нормами Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. N 1317, відповідно до якого органом, який встановлює причинний зв'язок інвалідності та смерті з трудовим каліцтвом, є МСЕК.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Комунальною установою Обласний центр медико-соціальної експертизи (Житомирська обласна медико-соціальна експертиза №1) з 08.04.2011року ОСОБА_4 була встановлена 2-га група інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві 08.10.2010року.
Як зазначено в дослідженій судом виписці із акту огляду МСЕК, в результаті нещасного випадку на виробництві ОСОБА_4 втратив 80% професійної працездатності (а.с.13).
Як зазначено в дослідженій судом виписці із акту огляду МСЕК від 15.04.2016року, втрата професійної працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві ОСОБА_4 складала 70% (а.с.15).
Відповідно до оскаржуваного лікарського свідоцтва НОМЕР_2 від 17.06.2016року смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок "Хронічної серцевої недостатності. Міокардіодистрофії змішаного генезу. СН 1" (а.с.11).
Як зазначено в п.2.2 Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма N 106/о), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 8 серпня 2006 р. N 545 (надалі - Інструкція N 545), лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину.
За приписами абз.3 п.2.4 Інструкції N 545, патолого-анатомічне дослідження може не призначатися у випадках, передбачених статтею 6 Закону України "Про поховання та похоронну справу".
Тобто, у разі незгоди на проведення патолого-анатомічного розтину лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем, під наглядом якого був померлий.
В судовому засіданні в ході допиту в якості свідка лікаря ОСОБА_5, яка видала вказане лікарське свідоцтво, підтверджено, що таке свідоцтво видавалося на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті та по причині незгоди Позивача на проведення патолого-анатомічного розтину тіла її чоловіка. Цю обставину визнала сама Позивач.
За приписами ст.9 КАС України суд розглядає справу в межах позовних вимог. Ні в позовній заяві ні в поясненнях Позивача в судовому засіданні не наведено жодних підстав для скасування оскаржуваного лікарського свідоцтва НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1 про смерть ОСОБА_4
Сам факт лише незгоди із визначенням у такому свідоцтві причини смерті не може слугувати підставою для визнання його протиправним та скасування.
По цій причині суд вважає позовні вимоги Позивача в цій частині безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Комунальною установою Обласний центр медико-соціальної експертизи (Житомирська обласна медико-соціальна експертиза №1) 23.12.2016року було ухвалено оскаржуване рішення (висновок) щодо відмови у встановленні причинного зв'язку смерті ОСОБА_4 з трудовим каліцтвом.
Таке рішення Відповідача-1 є передчасним і таким, що прийнято без з'ясування всіх обставин, що мали місце для його прийняття з огляду на таке.
Як зазначено в п.2.4 Інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15 листопада 2005 р. N 606 (надалі - Інструкція N 606), розгляд питання про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом проводиться на підставі, окрім інших, оригіналу медичної карти амбулаторного хворого, з описом її змісту, зробленим ЛПЗ.
Відповідно до вимог п.2.7 Інструкції N 606, у разі потреби ЛПЗ зобов'язаний надавати за запитом МСЕК додаткову медичну документацію (медичні карти стаціонарного хворого, рентгенологічні знімки, електрокардіограми та ін.), гістологічні препарати, необхідні для розгляду причинного зв'язку смерті з профзахворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом.
В судовому засіданні встановлено наявність медичних карток ОСОБА_4 в ЛПЗ по місцю його проживання та лікування (в смт.Довбиш Баранівського району і в місті Баранівка) та в місті Києві, наявність медичної документацію (комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, висновків медичних закладів та ін.), які не витребовувалися Відповідачем-1 та не враховувалися при ухваленні оскаржуваного рішення.
Крім того, суд зазначає, що в лікарському свідоцтві про смерть зазначено, що "залишкові явища черпено-мозгової травми 2010року" суттєво сприяли смерті ОСОБА_4
Як зазначалося судом, Відповідач-1 в акті огляду МСЕК від 15.04.2016року, тобто лише за два місяці до смерті особи підтвердив, що втрата професійної працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві ОСОБА_4 складала 70% .
В п.3.1 Інструкції N 606 прямо зазначено, що серед критеріїв визначення причинного зв'язку смерті з трудовим каліцтвом є перебіг основного і супутніх захворювань, що підтверджуються клініко-інструментальними методами обстеження, висновками спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, результатами патолого-анатомічного або судово-медичного дослідження (якщо вони були проведені).
По цій причині суд вважає безпідставними доводи Відповідача-1 та його представника в суді про те, що виключно відсутність патолого-анатомічного або судово-медичного дослідження тіла ОСОБА_4 є основною перешкодою для встановлення причинного зв'язку його смерті з трудовим каліцтвом.
Одночасно суд враховує, що відповідно до вимог п.2.13 Інструкції N 606 для розгляду особливо складних експертних випадків щодо встановлення причинного зв'язку смерті з профзахворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом до роботи МСЕК можуть залучатися як консультанти наукові співробітники, головні фахівці різних медичних спеціальностей (профпатологи, травматологи, патологоанатоми та ін.). Головний експерт обласного Центру (Бюро) медико-соціальної експертизи має право направити медико-експертну документацію померлого до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України (м. Дніпропетровськ), Українського державного науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів МОЗ України (м. Вінниця), висновок яких є консультативним для МСЕК.
Як зазначено в п.2.14 Інструкції N 606, остаточне рішення про наявність або відсутність причинного зв'язку смерті з профзахворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом МСЕК може прийняти тільки після всебічного вивчення наданої медичної документації померлого, запиту й розгляду, у разі потреби, додаткових документів та проведення необхідних консультацій.
Таким чином, лише за умови повного дотриманням Відповідачем-1 процедури розгляду питання про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, передбаченої Інструкцією N 606, та на підставі всіх наявних медичних документів та із залученням наукових співробітників та головних фахівців відповідних медичних спеціальностей можна прийняти остаточне рішення про наявність або відсутність причинного зв'язку смерті ОСОБА_4 з трудовим каліцтвом.
З огляду на встановлені обставини справ суд робить висновок про обґрунтованість позову в цій частині та про наявність підстав для його задоволення. Одночасно суд вважає поважними причини пропуску Позивачем строку, встановлено ст.122 КАС України, для звернення з даним позовом.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України судові витрати ОСОБА_2 підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Комунальної установи Обласний центр медико-соціальної експертизи (Житомирська обласна медико-соціальна експертиза №1) пропорційно задоволеним позовним вимогам у вигляді судового збору в сумі 704,80грн.
Керуючись статтями 2,77,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково, скасувати рішення Комунальної установи Обласний центр медико-соціальної експертизи (Житомирська обласна медико-соціальна експертиза №1) від 23.12.2016року щодо відмови у встановленні причинного зв'язку смерті ОСОБА_4 та зобов'язати повторно розглянути та прийняти остаточне рішення про наявність або відсутність причинного зв'язку смерті з трудовим каліцтвом.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Судові витрати ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ІКПП НОМЕР_1) у вигляді судового збору в сумі 704,80грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Комунальної установи Обласний центр медико- соціальної експертизи (Житомирська обласна медико-соціальна експертиза №1) (10002, м.Житомир, вул.Фещенко-Чопівського,15, ЄДРПОУ 20404662).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
Повне судове рішення складене 17 травня 2018 року