Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 травня 2018 р. Справа№805/74/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аляб'єва І.Г., при секретарі судового засідання Козирєвій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірної бездіяльності, визнання протиправним та скасування розпорядження (рішення) та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Бахмутське ОУПФУ), у якому позивач просить:
- визнати неправомірною бездіяльність Бахмутського ОУПФУ щодо призупинення та невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження (рішення) начальника Бахмутського ОУПФУ від 13 січня 2017 року про призупинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Бахмутське ОУПФУ поновити виплати ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 07 лютого 2018 року.
06 березня 2018 року провадження у справі відкладено до 02 квітня 2018 року.
02 квітня 2018 року ухвалою суду вирішено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірної бездіяльності, визнання протиправним та скасування розпорядження (рішення) та зобов'язання вчинити певні дії проводити в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 26 квітня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 травня 2018 року.
До судового засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.
На підставі статей 205, 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за відсутності представників сторін та без здійснення фіксування судового процесу.
ПОЗИЦІЯ СТОРІН.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є пенсіонером за віком та отримує пенсію на пільгових умовах.
З 01 січня 2017 року через з'ясування довідки з ДП «Артемвугілля» виплату пенсії припинено.
Відповідач відзиву до судового засідання 16 травня 2018 року не надав.
Зі змісту статті 79 КАС України вбачається, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву.
Таким чином, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфіковано судом як визнання позову.
Крім того, неодноразово ухвалами суду у Бахмутського ОУПФУ витребовувалася пенсійна справа ОСОБА_1, яку Відповідачем до судового засідання не надано.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Позивач перебуває на обліку в Бахмутському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.
Відповідно до повідомлення Бахмутського ОУПФУ за заявою Позивача від 05 лютого 2016 року йому з 07 листопада 2015 року призначено пенсію за віком.
Рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на отримання пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при ГУ ПФУ в Донецькій області від 01 квітня 2016 року №16\73 підтверджено стаж роботи на пільгових умовах за списком №1 з 06 вересня 1993 року по 11 вересня 2000 року та з 01 серпня 2003 року по 31 грудня 2005 року.
Таким чином, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, відповідно до пенсійного посвідчення від 04 травня 2016 року Серії ААІ №970731.
Розпорядженням начальника відділу Бахмутського ОУПФУ від 13 січня 2017 року призупинено виплату пенсії з 01 лютого 2017 року до з'ясування «(довідка ДП «Артемвугілля»)». Пенсія сплачена по 31 січня 2017 року.
ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Статтею 4 Закону № 1058 встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
У відповідності до частини третьої статті 4 Закону № 1058, яка визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави зробити висновок про те, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав визначених статтею 49 Закону №1058.
З розпорядження начальника відділу Бахмутського ОУПФУ від 13 січня 2017 року вбачається, що пенсія припинена до з'ясування «(довідка ДП «Артемвугілля»)», інших вказівок на підставу для припинення Позивачу пенсії не наведено.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що рішення про припинення виплати пенсії з підстав, визначених у статті 49 Закону № 1058, пенсійним органом не приймалось.
Таким чином, з лютого 2017 року по теперішній час пенсійний орган безпідставно не виплачує Позивачу пенсію.
Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, згідно з частиною четвертою статті 189 КАС України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, враховуючи, що з лютого 2017 року виплата пенсії була призупинена, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області поновити нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість з лютого 2017 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 КАС України суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання рішення суду в межах присудження суми пенсії за один місяць.
За вимогами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (84522, Донецька область, м. Сіверськ, вул. Свердлова, буд. 55) до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35) про визнання неправомірної бездіяльності, визнання протиправним та скасування розпорядження (рішення) та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо призупинення та невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13 січня 2017 року про призупинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплати ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з лютого 2017 року.
Рішення підлягає негайному виконанню в межах присудження суми пенсії за один місяць.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати з судового збору у розмірі 1 920 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) гривен 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16 травня 2018 року.
Суддя Аляб'єв І.Г.