17 травня 2018 року Справа № 804/1926/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
16 березня 2018 р. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2013, 2014 та 2015 роки, з моменту перерахунку 01.02.2016 року та до осучаснення пенсії, тобто, до 01 жовтня 2017 року.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що у лютому 2016 році ОСОБА_1 звернулась до УПФУ з проханням здійснити перерахунок пенсії з першого числа місяця із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2013, 2014 та 2015 роки. УПФУ відмовлено позивачу у застосуванні зазначених показників середньої заробітної плати (доходу) з посиланням на те, що розрахунок розміру пенсії за віком був здійснений з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік, який становить 1197,91 грн. Позивач вважає, що перерахунок пенсії, яка виплачувалась з 01.02.2016 року по 01.10.2017 року, виконано невірно через неправильно застосований показник середньої заробітної плати по Україні, чим порушено її право на соціальний захист.
Ухвалою суду від 19.03.2018 р. відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу встановлено 15-денний строк, з дня отримання копії ухвали, для подання відзиву на адміністративний позов із доказами його обґрунтування.
16.04.2018 року до суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останій не погоджується з позовним вимогами з огляду на те, що з 01.01.2004 року розмір пенсії позивача приведено відповідно до норм чинного законодавства, шляхом здійснено розрахунку пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (копія розпорядження додається). При цьому, у формулі для визначення заробітної плати для обчислення розміру пенсії застосовано середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії - за 2003р. у розмірі 462,33 грн. Відповідно до приписів Закону №1058, позивачем протягом всього часу перебування на обліку в територіальному органі Пенсійного фонду систематично було реалізовано право на здійснення перерахунку, шляхом додавання стажу (ч. 3 ст. 42 Закону України №1058), шляхом зміни заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсії. 05.12.2016 року позивачем була подана заява про перерахунок пенсії шляхом обчислення розміру пенсії за даними персоніфікованого обліку. Так, під час проведення перерахунку за приписами ч.4 ст. 42 Закону №1058 застосовано показник середньої заробітної плати за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн., який був застосований під час проведення попереднього перерахунку пенсії позивача. В свою чергу, за приписами ст. 40 Закону №1058, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин, застосування середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення можливе лише у разі здійснення призначення пенсії (вперше). Таким чином, позивач помилково стверджує про наявність нормативно-правових підстав для застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2013, 2014, 2015 роки під час проведення чергового перерахунку пенсії позивачу у 2016 році, а дії територіального органу Пенсійного фонду є правомірними. За таких обставин, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Розглянувши у визначений частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України строк в письмовому провадженні позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши в сукупності наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив на таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду (до реорганізації УПФУ в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, Криворізьке північне об'єднане ПФУ) та відповідно до поданої заяви від 04.06.1997 року отримує пенсію за віком за Списком №1 згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
З 01.01.2004 р. розмір пенсії за віком за Списком №1 ОСОБА_1 приведено у відповідність до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується Розпорядженням про перерахунок пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В позовній заяві вказано, що у лютому 2016 року позивачка звернулась до відповідача з проханням здійснити перерахунок пенсії за віком за Списком №1 з першого числа місяця із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2013, 2014 та 2015 роки.
18.02.2011 року УПФУ в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області листом за № 2692/07-34 повідомило позивача, що перерахунок пенсій проводиться відповідно до п.п.3 п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 проводяться із застосуванням: показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007рік -1197,91 грн.
У листі № 2692/07-34 від 18.02.2011 року відповідач зазначає, що перерахунок пенсії відповідно до заяви позивача від 06.04.2010 року проведено з урахуванням стажу 01.04.2008 року по 31.03.2010 року. Загальний стаж роботи склав 33 роки. 2 місяці 11 днів (коефіцієнт стажу 0,54225). Заробіток залишено без змін, оскільки, у разі зарахування до заробітної плати, взятої за період з 01.01.1983 року по 31.12.1987 року та з 15.07.2003 по 31.03.2008 рік (складає 1049,80 грн. - коефіцієнт 0,87636) даних персоніфікованого обліку з 01.04.2008 року по 31.03.2010 рік, заробіток для обчислення складатиме 935,52грн. (коефіцієнт 0,78096).
Щодо заробітної плати за період з 06.03.1990 року по 25.09.1995 рік, наданих позивачем для перерахунку пенсії 11.08.2008 року, застосовувати заробіток за період з 01.0631990 року по 31.08.1995 рік (визначено оптимальним відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") з урахуванням даних персоніфікованого обліку з 15.07.2003 року по 31.03.2008 рік недоцільно, оскільки, він становить для обчислення 655,99грн. (коефіцієнт 0,54761) (а.с. 12).
Отже, УПФУ відмовлено у застосуванні зазначених показників середньої заробітної плати (доходу) з посиланням на те, що розрахунок розміру пенсії за віком був здійснений з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік, який становить 1197,91 грн.
Позивач посилається на те, що з 01 жовтня 2017 року пенсія позивача була осучаснена та розмір пенсії розраховується за нормами статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за формулою, де застосовується розмір середньої заробітної плати в Україні за три роки перед зверненням за призначенням пенсії (при перерахунку з 01 жовтня - 3764,40 гривні - середня зарплата за 2014, 2015 та 2016 роки).
Позивач вважає, що перерахунок пенсії, яка виплачувалась з 01.02.2016 року по 01.10.2017 року виконано невірно через неправильно застосований показник середньої заробітної плати по Україні, чим порушено її право на соціальний захист, в зв'язку з чим звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
У відповідності до ст. 2 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» призначаються такі види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на час призначення пенсії) право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Пункт 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулює види пенсій: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 ст. 27 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
За змістом ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Заробітна плата для обчислення пенсії розраховується за формулою, наведеною в ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + КзN); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Виходячи з буквального тлумачення ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд зазначає, що для розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії, що призначається вперше, застосовується показник середньої заробітної плати календарного року, що передує року звернення за призначенням пенсії. Під час переведення особи з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати за той календарний рік, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а від бажання особи залежить лише можливість враховувати заробітну плату (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто показник середньої заробітної плати є незмінною величиною.
Таким чином, посилання позивача на ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не відповідають обставинам даної справи, оскільки вказані положення стосуються осіб, які вперше звернулись за призначенням пенсії, а не тих, яким вона вже була призначена до цього.
Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров'я.
Крім того, з 01.01.2004 року розмір пенсії позивача приведено відповідно до норм чинного законодавства, шляхом здійснено розрахунку пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( копія розпорядження додається). При цьому, у формулі для визначення заробітної плати для обчислення розміру пенсії застосовано середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії - за 2003р. у розмірі 462,33 грн. Відповідно до приписів Закону №1058, позивачем протягом всього часу перебування на обліку в територіальному органі Пенсійного фонду систематично було реалізовано право на здійснення перерахунку, шляхом додавання стажу (ч. 3 ст. 42 ЗУ №1058), шляхом зміни заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсії.
05.12.2016 року позивачем була подана заява про перерахунок пенсії шляхом обчислення розміру пенсії за даними персоніфікованого обліку. Так, під час проведення перерахунку за приписами ч.4 ст. 42 Закону №1058 застосовано показник середньої заробітної плати за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн., який був застосований під час проведення попереднього перерахунку пенсії позивача.
В свою чергу, за приписами ст. 40 Закону №1058, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин, застосування середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення можливе лише у разі здійснення призначення пенсії (вперше).
При цьому, як вже зазначалось судом, на час звернення ОСОБА_1 із заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком за Списком №1, позивачу вже була призначена пенсія з 04.06.1997 р. та два рази було здійснено перерахунок, а саме: 01.01.2004 року та 05.12.2016 року, з заявою про перехід на інший вид пенсії позивач до органів пенсійного фонду не зверталась.
23 квітня 2012 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення», якою встановлено, що пенсії, призначені (перераховані) до 2008 року із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2005-2006 роки відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей) та із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2003-2006 роки відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», перераховуються із застосуванням показників відповідно середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік та середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік.
Окремо необхідно зазначити, що редакція ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» була змінена та, відповідно, редакція ст. 42 Закону №1058 має ч. 4 наступного змісту:
У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Таким чином, позивач помилково стверджує про наявність нормативно-правових підстав для застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2013, 2014, 2015 роки під час проведення чергового перерахунку пенсії позивачу у 2016 році, а дії територіального органу Пенсійного фонду є правомірними.
З огляду на те, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком за Списком №1, яку з 01.01.2004 року перераховано за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з 05.12.2016 року на підставі заяви позивача здійснено перерахунок за приписами ч.4 ст.42 Закону України №1058, підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за останні три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, відсутні, тому суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог та не вбачає неправомірності дій відповідача, оскільки у останнього не було правових підстав для задоволення заяви позивача.
Керуючись ст. ст. 5, 8, 9, 19, 25, 44, 72-74, 77, 90, 229, 241-246, 255 КАС України, ст. 2, 13, 22 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ст. 10, 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя ОСОБА_2