16 травня 2018 року Справа № 804/1934/18
Дніпропетровській окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
16 березня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо відмови у переводі ОСОБА_1 на пенсію згідно Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» з 31 січня 2018 року та здійснити розрахунок пенсії у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що вона перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком. 31 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою до відповідача про призначення їй пенсії державного службовця, передбаченої Законом України "Про державну службу". Листом від 31.01.2018 №2247/06/12 відповідач відмовив у переході на пенсію згідно із Законом України "Про державну службу", мотивуючи тим, що статтею 25 Закону України "Про державну службу" позивач не має необхідного 20 річного стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби визначених ст.25 Закону України "Про державну службу". Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 19.03.2018 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідачу встановлено 15-денний строк, з дня отримання копії ухвали, для подання відзиву на адміністративний позов із доказами його обґрунтування.
12.04.2018 року до суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовної заяви з огляду на те, що право на призначення пенсії державного службовця поширюється виключно на осіб, які працювали на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Законом звужено коло осіб, які на даний час мають право на таку пенсію та обмежено їх виключно тими особами, які працювали на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Такі посади визначені ст.25 Закону України "Про державну службу" № 3723-12 від 16.12.1993 року та актами Кабінету Міністрів України. Відповідно до п.11 ч.3 ст.3 Закону України "Про державну службу" №889-VIII, дія цього Закону не поширюється на посадових осіб контролюючих органів (податкового органу). Зважаючи на те, що згідно ст. 343.1 ПК України посадовим особам контролюючих органів присвоюються спеціальні звання і, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до категорії посад державної служби, визначених ст. 25 Закону. В зв'язку з чим, відповідач вважає, що Управлінням обґрунтовано на законних підставах відмовлено у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з відсутністю необхідного стажу державного службовця.
19.04.2018 року позивач надала відповідь на відзив, в якому зазначила, що відповідачем не враховано, що відповідно до ст. 51 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VII прирівняння посад державної служби проводиться Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, погодженим із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Оскільки стаж на посадах державної служби (та прирівняних до них посад) визначається не лише ст. 25 Закону України «Про державну службу», але й актами Кабінету Міністрів України, то відповідачем помилково не прийнято до уваги, що постановою КМУ від25.03.2016 року № 229 затверджений Порядок обчислення стажу державної служби. Згідно п.4 Поряду №229 до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону. Як свідчать записи Трудової книжки БТ №1385484 позивач свою трудову діяльність розпочала з посади на державній службі і завершила на посаді державного службовця з досягненням пенсійного віку. На думку ОСОБА_1, у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відсутні підстави для відмови у переводі позивача на пенсію державного службовця з 31 січня 2018 року.
Від відповідача надійшло клопотання про заміну відповідача по справі на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в зв'язку з реорганізацією органів Пенсійного фонду України.
Суд вважає за можливе здійснити заміну відповідача по справі з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на пенсійному обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпрі.
Згідно даних Трудової книжки БТ-1 № 1385484 ОСОБА_1 працювала на посадах державної служби в органах державної податкової інспекції в періоди:
- з 01.08.1977 р. по 01.07.1990 р. на посадах інспектора державних доходів, старшого податкового ревізора - інспектора Жовтневого райфінвідділу м. Дніпропетровська;
- з 02.07.1990 р. по 30.03.1993р. на посаді начальника відділу по оподаткуванню громадян і інших доходів Державної податкової інспекції МФ УРСР по Жовтневому району м. Дніпропетровська;
- з 01.04.1993 р. по 24.11.1996 р. на посадах начальника відділу плати за землю і держмита, заступника начальника управління -начальника відділу зборів і стягнення податків з фізичних осіб Державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську;
- з 26.11.1996 р. по 02.07.2000 р. на посаді начальника управління-начальника відділу оподаткування фізичних осіб з функціями документальних перевірок Державної податкової адміністрації у м. Дніпропетровську;
- з 03.07.2000 р по 02.01.2002 р. на посаді начальника відділу податкового супроводження підприємств матеріально-технічного постачання і збуту управління податкового супроводження підприємств невиробничої сфери діяльності Державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську;
- з 03.01.2002 р. по 21.03.2012 р. на посадах начальника відділу податкового супроводження неприбуткових установ та інших невиробничої сфери діяльності управління податкового супроводження підприємств невиробничої сфери діяльності, начальника відділу податкового супроводження підприємств транспорту і зв'язку паливно-енергетичного комплексу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську;
- з 22.03.2012р. по 02.07.2013р. на посаді виконуючого обов'язки начальника відділу податкового супроводження підприємств транспорту і зв'язку паливно-енергетичного комплексу, начальника відділу податкового супроводження підприємств базових галузей економіки, виконуючою обов'язки начальника управління податкового супроводження підприємств базових галузей економіки, начальника управління податкового супроводження підприємств базових галузей економіки Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби;
-з 03.07.2013 р. по 29.12.2014 р. на посаді начальника управління податкового супроводження підприємств базових галузей економіки Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників Міжрегіонального Головного управління Міндоходів Міністерства доходів і зборів України.
30.05.1994 року згідно запису № 10 Трудової книжки БТ-1 № 1385484 відповідно до статті 17 Закону України «Про державну службу» позивачем прийнято присягу державного службовця.
За період роботи в органах податкової служби ОСОБА_1 присвоєно спеціальні звання: 01.12.1992 року - радник податкової служби IІІ рангу - запис у трудовій книжці №9, 25.04.1997 року - радник податкової служби ІI рангу - запис у трудовій книжці №14, 30.12.2013 року - Радник податкової та митної справи II рангу - запис № 32.
29.12.2014 року ОСОБА_1 звільнена з посади за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, на підставі статті 38 - запис у трудовій книжці №33.
Як вбачається з повідомлення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі вих.№Г275 від 09.10.2017 р. з 30.12.2014 позивачу призначено пенсію за віком.
ОСОБА_1 29.09.2017 р. звернулася до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі із письмовою заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
У листі від 09.10.2017 №Г 275 Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі повідомило позивачу, що стаж роботи, який можливо зарахувати до стажу державної служби складає лише 1 рік 5 місяців та 27 днів, що недостатньо для призначення їй пенсії за Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-УШ. При цьому зазначено, що пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають, не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Не погодившись з вказаними доводами 31 січня 2018 року позивач звернулася на адресу відповідача із заявою (вх. № 389/14 31.01.2018) про приєднання до пенсійної справи ОСОБА_1 довідки Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 13.11.2017 року № 295/14/28-10-05-02-55 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавки за ранг, надбавка за вислугу років) та № 294/14/28-10-05-02-55 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарніних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) та на підставі вказаної заяви та наданих довідок про заробітну плату перевести ОСОБА_1 на інший вид пенсії-пенсію державного службовця.
Листом від 31.01.2018 року № 2247/06/12 «Про відмову в призначенні пенсії» у вказаному було відмовлено з посиланням на ті самі підстави, які зазначені в листі від 09.10.2017 року № Г 275 «Про визначення права», та рекомендовано у разі незгоди з рішенням пенсійного органу звернутися за оскарженням до Пенсійного органу вищого рівня або до суду.
Не погодившись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон України №889-VIII), яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII - втратив чинність Закон України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 (далі - Закон України №3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
Зокрема, пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Згідно з частиною вісімнадцятою статті 37 Закону України №3723-XII період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та /або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Статтею 25 Закону України №3723-XII установлюються такі категорії посад державних службовців: перша категорія - посади перших заступників міністрів, керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Уряду України, їх перших заступників, Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, заступників керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, інші прирівняні до них посади; друга категорія - посади керівників секретаріатів комітетів Верховної Ради України, структурних підрозділів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, радників та помічників Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, заступників міністрів, заступників інших керівників центральних органів виконавчої влади, першого заступника Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, перших заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади; третя категорія - посади заступників керівників структурних підрозділів, завідувачів секторів, головних спеціалістів, експертів, консультантів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступників Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, начальників управлінь, самостійних відділів у складі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, інші прирівняні до них посади; четверта категорія - посади спеціалістів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступників начальників управлінь, самостійних відділів (підвідділів) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інші прирівняні до них посади; п'ята категорія - посади спеціалістів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, заступників голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, заступників керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, спеціалістів апарату цих адміністрацій, інші прирівняні до них посади; шоста категорія - посади керівників управлінь, відділів, служб районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, спеціалісти управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інші прирівняні до них посади; сьома категорія - посади спеціалістів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь і відділів, інші прирівняні до них посади.
Як вбачається з вищенаведеної правової норми, посади, на яких працювала позивач і час роботи на яких просить зарахувати їй до стажу державної служби, у переліку посад, визначеному статтею 25 Закону України №3723-XII відсутні.
Разом з тим, стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначається не лише статтею 25 Закону України "Про державну службу", але й актами Кабінету Міністрів України.
Так, відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII, стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, встановлених на той час законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (діяв до набрання законної сили Законом України №889-VIII), яким визначено посади і ранги, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується, зокрема, робота керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової та контрольно-ревізійної служби.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04.12.1990 №509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон України №509-XII), а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України №509-XII державна податкова служба, якій за змістом частини другої цієї статті підпорядковані державні податкові інспекції в областях, районах, містах і районах у міста, є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.
Посадовою особою органу державної податкової служби, за правилами частини першої статті 15 Закону України №509-XII, може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством фінансів України. Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації, після якої таким особам присвоюються спеціальні звання (частини перша, четверта статті 15 цього Закону).
Цією ж нормою установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондують вимогам статей 5,12 Закону №3723-ХІІ щодо обмежень пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Статтею 6 Закону №509-XII було встановлено, що видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема, у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, - перебувають на державній службі та є державними службовцями.
Абзацами 1, 2 пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". Період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєнні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.10.2013 у справі 21-340а13, зокрема, колегія суддів дійшла висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".
Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що період роботи позивача з на посадах в органах державної податкової служби відповідачем неправомірно не враховано у стаж роботи на посадах державної служби.
Тобто, позивач має необхідний стаж для переведення її на пенсію відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч цим вимогам, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного рішення.
Аналізуючи наведені обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір згідно з квитанцією №1170-3634-0325-6719 від 16.03.2018 р. у розмірі 704,80 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати відмову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі у переведенні ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993, викладену у листі від 31.01.2018 р. №2247/06/12, протиправною.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» з 31 січня 2018 року та здійснити розрахунок пенсії у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, буд.26, м. Дніпро, 46001, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп. сплачений згідно з квитанцією №1170-3634-0325-6719 від 16.03.2018 р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя ОСОБА_2