11 травня 2018 року
Справа №804/7215/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді:
головуючого судді Рябчук О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» про відстрочення виконання рішення в адміністративній справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості,-
16.03.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Дніпровський машинобудівний завод» з заявою про відстрочення виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 р. по справі №804/7215/17 до 01 березня 2019 року із відображенням відстрочки суми боргу в особовому рахунку платника податків.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає про важкий фінансовий стан підприємства, відсутність достатнього об'єму грошових коштів, сплату грошових зобов'язань (податки, заробітна плата, обслуговування нерухомості, яка знаходиться на балансі підприємства), у зв'язку з чим виконання рішення суду ускладнюється. Крім того, керівництво підприємства здійснює та планує на майбутнє збільшувати обсяги виробництва, що матиме наслідком надходження додаткових коштів. У випадку звернення рішення до виконання протягом 2018 р. нормальна господарська діяльність підприємства буде заблокована, а рухоме та нерухоме майно арештоване, що призведене до повного невиконання зобов'язань. Також, заявник просить врахувати, що власником 25% акцій ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» є держава в особі Фонду державного майна України, а згідно положень Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 р. заява призначена до розгляду.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися. Заявником подано заяву з проханням розглянути заяву без участі представника в порядку письмового провадження.
Згідно із ч. 2 ст. 278 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч.4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 р. адміністративний позов Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі до Публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313332) на користь Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по спискам №1 та №2 за лютий-вересень 2017 р. у сумі 626146,39 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 р. замінено позивача у справі з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Стаття 124 Конституції України та стаття 370 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 1 ст. 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Таким чином, підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Задоволення заяв про відстрочення або розстрочення виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин.
Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).
Тобто, вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк тощо.
Підставою для розстрочення виконання рішення, в розумінні ст. 378 КАС України, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.
При цьому, з огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, виходячи з конкретних обставин справи.
При цьому, суд зауважує, що відстрочення та розстрочення виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду.
Заявником на підтвердження заяви про відстрочення виконання рішення надано: довідку про рух коштів по рахунках за 15.03.2018 р.; довідку про наявність об'єктів соціально-культурного призначення на балансі; довідку з інформацією щодо орендарів; баланс та звіт про фінансові результати станом на 31.12.2017 р.; копії платіжних доручень про сплату зобов'язань та зарплати; наказ про встановлення неповного робочого часу; копію виписки акціонерів підприємства; копію виписки з ЄДРПОУ.
Проаналізувавши доводи заявника, суд не вбачає достатніх та належних доказів на підтвердження наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Долучені до матеріалів справи документи свідчать, що підприємство здійснює господарську діяльність, отримує дохід, має на рахунках кошти, має найманих працівників, виплачує заробітну плату, сплачує інші грошові зобов'язання, має на балансі нерухомість.
Доказів збільшення обсягів виробництва на теперішній час та на майбутнє, про які вказував заявник, до матеріалів справи не долучено.
Також, суд не приймає до уваги посилання заявника на норми Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», оскільки питання, яке розглядається, взагалі не стосується реалізації майна підприємства. Питання щодо реалізації майна боржника відносяться до компетенції державних/приватних виконавців.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Частиною 2 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Наведені вище норми вказують, що будь-яке рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає виконанню.
З урахуванням викладеного, заява Публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» про відстрочення виконання рішення у справі №804/7215/17 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 243, 248, 256, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» про відстрочення виконання рішення в адміністративній справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції, подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.С. Рябчук