Ухвала
Іменем України
11 травня 2018 р.
м. Київ
провадження № 51-5624ск 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргузахисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 26 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 20 березня 2018 року.
Суть питання та встановлені судом обставини
ОСОБА_6 звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій не погоджувався з постановленими відносно засудженого ОСОБА_5 судовими рішеннями, просив їх скасувати та закрити кримінальне провадження через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, з огляду на положення ст. 412 КПК України.
Ухвалою Верховного Суду (далі - ВС) від 23 квітня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_7 залишено без руху через її невідповідність вимогам статей 427 КПК України. Суд касаційної інстанції встановив захиснику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п'ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали. Також було роз'яснено, що в разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, скарга буде йому повернута.
Копія ухвали касаційного суду від 23 квітня 2018 року була отримана захисником 04 травня 2018 року.
08 травня 2018 рокузахисник ОСОБА_4 подав повторно касаційну скаргу
Мотиви суду
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Протягом встановленого в ухвалі ВС від 23 квітня 2018 року строку захисник ОСОБА_4 подав повторну касаційну скаргу, проте не усунув недоліки, які були зазначені.
У повторній касаційній скарзі доводизахисника фактично є аналогічними доводам касаційної скарги, яку було залишено без руху.
Захисник ОСОБА_4 у повторній касаційній скарзі, як і у скарзі, яка була залишена без руху, переважно наводить доводи, які стосуються фактичних обставин кримінального провадження, неповноти судового розгляду, а також оцінки доказів, що, з огляду на вимоги як ст. 438, так і ст. 433 КПК, не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Крім того, захисник ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі знову зазначає про незаконність постановлених відносно засудженого ОСОБА_5 вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 26 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 20 березня2018 року, просить їх скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та закрити кримінальне провадження, проте й цього разу не наводить обґрунтованих доводів та підстав, з огляду на положення ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 438, ст. ст. 440, 438, 433 КПК України.
Враховуючи наведене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід повернути.
З цих підстав Суд постановив:
Повернути захиснику ОСОБА_4 його касаційнускаргу на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 26 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 20 березня2018 року відносно засудженого ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_8