Ухвала
15 травня 2018 року
м. Київ
справа № 171/622/16-к
провадження № 51-6091 ск 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2018 року, якою змінено вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року щодо нього.
У касаційній скарзі обвинувачений просить переглянути ухвалу суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що цих вимог кримінального процесуального закону не дотримано.
Зокрема касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подає із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції, що повинні узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 436 КПК, а також їх обґрунтування, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 436 цього Кодексу, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Проте обвинувачений у касаційній скарзі не зазначає підстав, передбачених вказаною статтею для скасування судового рішення, а також не наводить обґрунтування того, у чому саме полягає незаконність ухвали апеляційного суду, якою змінено вирок суду першої інстанції в частині збільшення розміру відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_5 .
Крім того у касаційній скарзі сформульовано вимогу про скасування судового рішення суду апеляційної інстанції та залишення без змін вироку районного суду, яка не узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 436 КПК.
Допущені порушення перешкоджають суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження, як це передбачено ст. 428 КПК.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК, залишити касаційну скаргу без руху та встановити строк, необхідний для усунення допущених недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2018 року, якою змінено вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року щодо нього залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі не усунення недоліків касаційної скарги в установлений строк, вона буде повернута.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3