Ухвала
07 травня 2018 року
м. Київ
справа № 666/808/15-ц
провадження № 61-15020ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 01 грудня 2017 року
та постанову апеляційного суду Херсонської області від 08 лютого
2018 року у справі за скаргою ОСОБА_2, який діє від імені ОСОБА_3, на дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, заінтересовані особи: ОСОБА_1, Дніпровський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області,
У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - Дніпровський РВ ДВС міста Херсона ГТУЮ у Херсонській області), заінтересовані особи: ОСОБА_1, Дніпровський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області
(далі - Дніпровський ВДВС ГТУЮ у Херсонській області).
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01 грудня 2017 року поновлено ОСОБА_2 строк на звернення до суду зі скаргою.
Скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Визнано дії державного виконавця Дніпровського РВ ДВС міста Херсона ГТУЮ у Херсонській області Гапіної Н. В. з примусового виконання виконавчого листа № 2-3517, виданого Дніпровським районним судом міста Херсона 09 грудня 2003 року, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на АДРЕСА_1 неправомірними.
Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження
від 26 серпня 2005 року № 0,6, винесену державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС міста Херсона ГТУЮ у Херсонській області
Гапіною Н. В.
Постановою апеляційного суду Херсонської області від 08 лютого 2018 року (у складі колегії суддів: Базіль Л. В., Пузанової Л. В., Семиженка Г. В.) ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 01 грудня
2017 року залишено без змін.
23 лютого 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 01 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Херсонської області від 08 лютого 2018 року, в якій заявник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, які поширююся й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Крім того, судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України
суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389,
пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 01 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Херсонської області від 08 лютого 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_2, який діє від імені ОСОБА_3, на дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, заінтересовані особи: ОСОБА_1, Дніпровський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції
у Херсонській області відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська