Ухвала
15 травня 2018 року
м. Київ
справа № 323/1050/17
провадження № 61-25035ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В.П. розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на постанову апеляційного суду Запорізької області від 06 лютого 2018 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулось до суду з позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 58 501,06 грн (37 551,82 грн − основна сума кредиту, 15 068,60 грн − проценти за користування кредитом, 5 880,64 грн − комісія за управління кредитом), яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням кредитного договору від 31 липня 2008 року №02012382247.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 03 жовтня 2017 року позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором від 31 липня 2008 року № 02012382247 станом на 10 березня 2017 року у розмірі 58 501,06 грн, в тому числі 37 551,82 грн основної суми кредиту, 15 068,60 грн процентів за користування кредитом та 5 880,64 грн комісії.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою апеляційного суду Запорізької області від 06 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 03 жовтня
2017 року скасованота прийнято нову постанову.
В задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
02 квітня 2018 року через засоби поштового зв'язку ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову апеляційного суду Запорізької області від 06 лютого 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Заявникпросить скасувати постанову апеляційного суду Запорізької області від 06 лютого 2018 року та залишити в силі рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 03 жовтня 2017 року.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої, частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у даній справі становить 58 501,06 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GУMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржена постанова апеляційного суду Запорізької області від 06 лютого 2018 року, прийнята у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ТОВ «Кредитні ініціативи» подана на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на постанову апеляційного суду Запорізької області від 06 лютого 2018 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. П. Курило