Ухвала
10 травня 2018 року
м. Київ
справа № 157/448/16-ц
провадження № 61-3189 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Висоцької В. С., Мартєва С. Ю., Пророка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач-публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач-ОСОБА_6,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області у складі судді Гончарука О. Н., від 13 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області у складі суддів: Данилюк В. А., Подолюка В. А., Шевчук Л. Я., від 27 липня 2016 року.
Встановив:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 05 липня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 укладено договір кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 18 % на рік за його користування на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач у порушення умов договору взяті на себе зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 14 квітня 2016 року заборгував ПАТ КБ «ПриватБанк» 3 499,87 доларів США, які еквівалентні 89 176,69 грн, із яких: 1499,87 доларів США- заборгованість за кредитом; 2 000,00доларів - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Таким чином, позивач просивсуд стягнути з відповідача вказану кредитну заборгованість та судові витрати.
Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 13 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності, про застосування якої відповідачем заявлено клопотання, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 27 липня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для його скасування немає.
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, позивач посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Позивач не скористався правом на подання заперечень на касаційну скаргу.
22 січня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
З матеріалів справи убачається, що предметом спору у справі є, зокрема, стягнення процентів за користування кредитом відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, у межах строку позовної давності згідно з вимогами статті 266 ЦК України. Правові висновки щодо застосування яких висловлені у постановах Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-249 цс15, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104 цс16, та від 16 вересня 2015 року № 6-68 цс15.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2018 року передано на розгляд до Великої Палати Верховного Суду справу № 444/9519/12-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки колегія суддів вирішила відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленій постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-249 цс15.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Таким чином, оскільки справа № 444/9519/12-ц передана на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 157/448/16-ц.
Керуючись статтями 252, 253, 415 ЦПК України,
Ухвалив :
Зупинити касаційне провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 444/9519/12-ц.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. С. Висоцька
С.Ю. Мартєв
В.В. Пророк
І.М. Фаловська
С.П. Штелик