ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" травня 2018 р. справа № 809/567/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лучко О.О., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
29.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії з врахуванням пільгового стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї колишнього СРСР та зобов'язання провести такий перерахунок та виплату недоотриманої суми пенсії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 18.12.2007 отримує пенсію за віком. 14.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з листом про перерахунок пенсії з врахуванням пільгового стажу роботи в районах Крайньої Півночі, де він працював з 03.12.1981 по 04.03.1994. Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області відмовило у здійсненні перерахунку з підстав ненадання ОСОБА_1 письмових строкових договорів про роботу в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у перерахунку йому пенсії протиправними, оскільки при перерахунку пенсії стаж за період з 03.12.1981 по 04.03.1994 повинен бути врахований при призначенні пенсії з розрахунку 1 рік роботи за 1 рік і 6 місяців.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2018 заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивачем недоліки позовної заяви виправлено у вказаний в ухвалі строк.
11.04.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 30.04.2018. Проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві (а.с.36-38), просив суд в задоволенні позову відмовити. Пояснив, що в позивач перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за віком з 18.12.2007. Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 у період з 11.12.1981 по 10.03.1988 позивач працював у Нижнєодеському спеціалізованому управлінні технологічного транспорту НГВУ «Тебукнефть» Комі АРСР в Сосногорському районі (місцевість, прирівняна до районів Крайньої Півночі), при цьому з 16.03.1988 по 04.03.1994 позивач працював вахтово-експедиційним методом у Пурпейському управлінні технологічного транспорту №4 «Пурнефтегаз» (район Крайньої Півночі). Робота позивача в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, підтверджена лише копією трудової книжки. Відсутня відповідна довідка про направлення на роботу на Крайній Півночі чи строковий трудовий договір на роботу у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі. Вважає, що з огляду на зазначене, відсутні законні підстави для здійснення перерахунку пенсії позивачу з врахуванням пільгового обчислення стажу у період з 11.12.1981 по 10.03.1988, з 16.03.1988 по 04.03.1994. Крім того, період роботи з 16.03.1988 по 04.03.1994 ОСОБА_1 працював вахтово-експедиційним методом роботи в районах Крайньої Півночі, тобто не на постійній основі, а тому даний період не може бути зарахований в пільговому обчисленні стажу. Зазначив, що позивачем пропущено строк звернення з позовом до адміністративного суду. Вважає, що відсутні будь-які порушення чинного законодавства зі сторони відповідача, а тому просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст.263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив таке.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 11.12.1981 по 10.03.1988 працював у Нижнєодеському спеціалізованому управлінні технологічного транспорту НГВУ «Тебукнефть» в Комі АРСР у Сосногорському районі (місцевість, прирівняна до районів Крайньої Півночі), що підтверджується записами в трудовій книжці позивача (а.с. 34).
З 16.03.1988 по 04.03.1994 позивач працював вахтово-експедиційним методом у Пурпейському управлінні технологічного транспорту №4 «Пурнефтегаз» (район Крайньої Півночі) (а.с.34).
ОСОБА_1 з 18.12.2007 перебуває на обліку в Надвірнянському об'єднаному правлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсію призначено за поданням НГВУ «Надвірнанафтогаз», де позивач працював до 28.01.2008 (а.с.43-47).
При призначенні пенсії за віком враховано загальний трудовий стаж 41 рік 3 місяці та 28 днів (а.с.39.42).
14.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про перерахунок пенсії з розрахунку 1 року роботи за 1 рік та 6 місяців роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, для розрахунку стажу за період роботи з 03.12.1981 по 04.03.1994, що дає право на пенсію за віком (а.с.7).
Однак, відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії, посилаючись на те, пільгове обчислення стажу відповідно до законодавства поширювалося тільки на працівників, які уклали письмові строкові договори про роботу на Крайній Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі (а.с.8-9).
Не погоджуючись із відмовою відповідача про перерахунок пенсійного забезпечення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
При вирішенні вказаного спору суд виходив з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, у галузі пенсійного забезпечення, передбачені Тимчасовою Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації від 15 січня 1993 року.
В статті 4 вказаної Тимчасової Угоди передбачено, що при обчисленні пенсії або її частини, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, до 01 січня 1991 року, на підставі статті 1 цієї Тимчасової Угоди на території України визначення загального трудового стажу роботи, середньомісячного заробітку і розміру пенсії здійснюється згідно з її законодавством.
Відповідно до абзацу 1 пункту 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09 липня 2003 року період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови ОСОБА_2 Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (абзац 2 пункту 5 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ).
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами (абзац 3 пункту 5 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ).
Так, статтями 1-4 Указу Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено надання пільг всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій ряду пільг: виплату надбавок до заробітної плати; надання додаткових відпусток; можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки; виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком в разі тимчасової непрацездатності.
Відповідно до пункту «д» статті 5 вказаного Указу Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР від 10 лютого 1960 року працівникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі та у місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення з ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - на два роки, надається додатково наступна пільга, а саме: один рік роботи в районах Крайньої Півночі й у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, зараховується за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на одержання пенсії за віком і по інвалідності.
Зазначені пільги, надаються також особам, котрі прибули в райони Крайньої Півночі й у місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з власної ініціативи і котрі уклали строковий трудовий договір про роботу в цих районах.
Згідно із пунктом 3 ОСОБА_2 Міністрів СРСР № 148 від 10 лютого 1960 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі»» передбачено, що працівникам, які користуються в даним момент пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі й у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховується за два роки роботи при обчисленні стажу, що дає право на одержання пенсії за віком, по інвалідності і вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на одержання пенсії за віком і по інвалідності.
Указом Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», було скорочено тривалість трудового договору, що надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», з п'яти до трьох років.
Як встановлено судом, позивачем на підтвердження роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до неї, для пільгового обчислення стажу, який дає право на отримання пенсії, додано тільки трудову книжку з відомостями про періоди роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до неї.
Відповідно до пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України N 22-1 від 25.11.2005 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Тобто, наявність строкового трудового договору не є виключною підставою для пільгового обчислення страхового стажу, що надає особі можливість надавати вказані вище документи за її вибором.
Відповідно до статті 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
В статі 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В той же час, відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку №637).
Враховуючи положення абзацу 3 пункту 5 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ про те, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами, суд зазначає про відсутність у трудовій книжці позивача відомостей про користування ним пільгами, передбаченими пунктом «д» статті 5 Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
При цьому жодних інших доказів (документів, виданих за місцем роботи, служби, а також архівними установами тощо) на підтвердження користування ним пільгами, передбаченими пунктом «д» статті 5 Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року, в тому числі на виконання ухвали суду про витребування доказів позивачем не було надано. Вказані документи не надавалися ним і до органу Пенсійного фонду як при призначенні пенсії, так і для перерахунку пенсії.
За таких обставин, відомості трудової книжки позивача не дають суду можливості дійти висновку про зарахування спірного періоду роботи позивача як стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 в частині врахування при перерахунку пенсії пільгового стажу роботи позивача вахтово-експедиційним методом у Пурпейському управлінні технологічного транспорту №4 «Пурнефтегаз» за період з 16.03.1988 по 04.03.1994, суд зазначає таке.
Як зазначено вище, про надання пільг, передбачених статтями 1-4 Указу від 10 лютого 1960 року, незалежно від наявності письмового строкового трудового договору, а пільг, передбачених статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, - за умови укладання трудового договору, йдеться і в Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету ОСОБА_2 Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року №530/П-28.
Відповідно до пункту 5.9 Основних положень про вахтовий метод організації робіт, затверджених постановою Держкомпраці СРСР, Секретаріату ВЦРПС та Міністерства охорони здоров'я СРСР від 31 грудня 1987 року №794/33-82, працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом у райони Крайньої Півночі або в прирівняні до них місцевості з інших районів держави, надаються пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених статтями 1 та 2 Указу від 26 вересня 1967 року.
Таким чином, пільги, передбачені статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, в тому числі зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються на працівників, що працювали вахтовим методом.
Відтак, на працівників, які працювали вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені статтями 1-4 Указу від 10 лютого 1960 року, а додаткові пільги, передбачені статтею 5 цього Указу, зокрема зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 27 жовтня 2015 року № 21-3324а15 та від 13 квітня 2016 року № 344/17420/14-а.
Відтак, позивачу не може бути зарахований період роботи з 16.03.1988 по 04.03.1994 в районах Крайньої Півночі з розрахунку 1 рік роботи за 1 рік і 6 місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Стосовно доводів відповідача про те, що позивачем пропущений строк звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який,якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.5 ст.122 КАС України).
Враховуючи те, що позивач 14.03.2018 дізнався про порушення своїх прав та звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, а до суду звернувся 29.03.2018, судом не встановлено пропущення позивачем строків звернення до суду. А тому вказані доводи відповідача суд вважає необґрунтованими.
Згідно із частини 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов в задоволенні позову слід відмовити, судові витрати присудити позивачу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до ст.ст. 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Івано-Франківський окружний адміністративний суд до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, вул.Шевченка, 198, смт.Битків, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78430);
Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 40386749, майдан Шевченка, 3, м.Надвірна, Івано-Франківська область).
Суддя Лучко О.О.