Копія
Справа № 822/1351/18
іменем України
10 травня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.
за участі:секретаря судового засідання Мазій І.В. представника позивача - ОСОБА_1, представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 управління Національної поліції України в Хмельницькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ОСОБА_5 управління Національної поліції України в Хмельницькій області, щодо відмови (висновок від 19.03.2018р.) у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_4;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області затвердити висновок та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_4, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, з врахуванням раніше виплаченої суми, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги.
Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог ст. ст. 97, 99 Закону України "Про національну поліцію".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період проходження служби отримав захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що призвело до установлення ІІ групи інвалідності. Наказом ОСОБА_5 управління Національної поліції в Хмельницькій області від 11.02.2016 року №12 о/с ОСОБА_4 - звільнений зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (через службову невідповідність). Позивач вказує, що проходив медичний огляд медичною (військово-лікарською) комісією ДУ "ТМО МВСУ по Хмельницькій області", якою йому встановлено діагноз та причинний зв'язок захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в ОВС. Стверджує, що 21.02.2018 року пройшов медико-соціальну експертизу, якою йому у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в поліції, встановлено ступінь втрати працездатності 60% та встановлено ІІ групу інвалідності. Внаслідок чого, 22.02.2018 року звернувся до відповідача з заявою з метою отримання одноразової грошової допомоги, так як підчас проходження служби в поліції отримав захворювання, яке спричинило ІІ групу інвалідності та надав необхідний пакет документів. ОСОБА_5 управління Національної поліції в Хмельницькій області №383/121/29/04 від 21.03.2018 року позивачу повідомлено про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги з підстав того, що звільнення позивача зі служби з поліції здійснено не внаслідок причин зазначених у пунктах ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію". Враховуючи зазначене, позивач вважає дії відповідача незаконними та такими, що порушують його права, а тому звернувся до суду з адміністративним позовом.
27 квітня 2018 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов. У поданому відзиві представник відповідача зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_4 не визнає, вважає їх безпідставними та необґрунтованими з підстав того, що звільнення позивача зі служби з поліції здійснено не внаслідок причин зазначених у пунктах ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію". У поданому відзиві на адміністративний позов представник відповідача стверджує, що оскільки позивач звільнений зі служби через службову невідповідність, тому обставини, які вказані у п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про національну поліцію" для позивача не настали, так, як він був звільнений не через захворювання, а через службову невідповідність. Представник відповідача у поданому відзиві стверджує, що висновок ГУНП в Хмельницькій області про те, що позивач не має права на нарахування та отримання одноразової грошової допомоги є правомірним, відповідає вимогам чинного законодавства, а тому просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд адміністративний позов задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечили, просили суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги належать до часткового задоволення з підстав наведених нижче.
Суд встановив, що ОСОБА_4 проходив службу в органах внутрішніх справ та органах поліції.
Наказом ОСОБА_5 управління Національної поліції в Хмельницькій області від 11.02.2016 року №12 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_4 поліцейського роти дорожньо-патрульної служби ГУНП звільнено зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (через службову невідповідність).
Позивач 21 лютого 2018 року пройшов медико-соціальну експертизу, якою позивачу у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в поліції, встановлено ступінь втрати працездатності 60% та встановлено ІІ групу інвалідності.
Позивач 22 лютого 2018 року звернувся до ОСОБА_5 управління Національної поліції України в Хмельницькій області з заявою (рапортом) про отримання одноразової грошової допомоги, з підстав того, що підчас проходження служби в поліції отримав захворювання, яке спричинило ІІ групу інвалідності та надав необхідний пакет документів.
ОСОБА_5 управління Національної поліції в Хмельницькій області №383/121/29/04 від 21.03.2018 року позивачу повідомлено про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги з підстав того, що звільнення позивача зі служби з поліції здійснено не внаслідок причин зазначених у пунктах ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію".
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Закон України "Про Національну поліцію" № 580-ІV.
У зв'язку з прийняттям цього Закону Кабінет ОСОБА_6 України постановив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ та утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції України.
Нормами п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі-одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 року затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 163/28293, який набрав чинності 29.02.2016 року (далі - Порядок №4).
Підпунктом 4 пункту 5 розділу 1 Порядку № 4, зі змінами та доповненнями внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2016 року № 916, передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ-обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Згідно з п. 1 р. ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пунктів 2, 3, 5 Розділу ІІІ цього Порядку посадові особи поліції у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.
Разом з цим, передумовою виплати позивачу одноразової грошової допомоги є дотримання певної процедури та послідовності.
Так, пунктом 3 розділу ІІІ Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського передбачено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.
Відповідно до п. 5 розділу ІІІ зазначеного Порядку для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу:1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: 1) довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 2) постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 3) акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 4) сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 5) документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
Згідно з п. 1 розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2.
Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Зазначений висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує/відмовляє: в апараті Національної поліції - Голова Національної поліції України або особа, на яку покладено виконання таких функцій; у міжрегіональних органах Національної поліції - начальник органу або особа, на яку покладено виконання таких функцій; у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві - начальник ОСОБА_5 управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Пунктом 2 розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлено, що керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
З аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що працівник поліції, для виплати одноразової грошової допомоги у разі визначення інвалідності подає фінансовому підрозділу заяву (рапорт) із документами (а також копії, які звіряються з оригіналом документа), що визначені цим пунктом. Фінансовий підрозділ протягом десяти днів з моменту реєстрації документів готує висновок про призначення одноразової грошової допомоги, який підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський. Керівник територіального органу поліції у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови-письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
При цьому, за призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги поліцейський має звертатись до органу в якому він проходив службу, перед звільненням.
Як підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, ОСОБА_4 встановлено ІІ групу інвалідності з 21.02.2018 року, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач листом ОСОБА_5 управління Національної поліції в Хмельницькій області №383/121/29/04 від 21.03.2018 року відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги з підстав того, що звільнення позивача зі служби з поліції здійснено не внаслідок причин зазначених у пунктах ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію".
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що звільнення позивача через службову невідповідність не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в органах поліції. Днем виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
А тому, з 21.02.2018 року у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності.
Враховуючи вищевикладене позовна вимога позивача визнати протиправними дії ОСОБА_5 управління Національної поліції України в Хмельницькій області, щодо відмови (висновок від 19.03.2018р.) у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Стосовно позовної вимоги позивача зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області затвердити висновок та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_4, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, з врахуванням раніше виплаченої суми, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, суд зазначає наступне.
Відповідно до Рекомендацій №R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнята Комітетом ОСОБА_6 Європи 11.03.1980 р. термін “дискреційне повноваження” означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.
Таким чином, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з'ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Суд наголошує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах особи.
Позиція суду стосовно неможливості підміняти собою органи владних повноважень також повністю узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеною в постанові Пленуму №13 від 24.10.2008 року, згідно якої, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень; та з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, і суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
Відтак, суд вважає, що вимогу позивача про зобов'язання ОСОБА_5 управління Національної поліції України в Хмельницькій області затвердити висновок та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_4, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, з врахуванням раніше виплаченої суми, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, необхідно залишити без задоволення.
Проте з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, при розгляді даної адміністративної справи суд прийшов до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, шляхом зобов'язання ОСОБА_5 управління Національної поліції України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 про призначення одноразової грошової допомоги у порядку визначеному наказом МВС України №4 від 11.01.2016 року.
Водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити частково.
Оскільки позивач на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 32302, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до ОСОБА_5 управління Національної поліції України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29017, код ЄДРПОУ 40108824) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ОСОБА_5 управління Національної поліції України в Хмельницькій області, щодо відмови (висновок від 19.03.2018р.) у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_4.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 про призначення одноразової грошової допомоги у порядку визначеному наказом МВС України №4 від 11.01.2016 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 14 травня 2018 року
Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_7
"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_7