16 травня 2018 року Чернігів Справа № 825/1428/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
проскасування пунктів наказу,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
скасувати пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.12.2017 №859 “Про результати службового розслідування по факту завищених обсягів наданих послуг з харчування та порушень обліку продовольства у військовій частині”, як такий, що суперечить вимогам чинного законодавства;
скасувати пункт 2 (по порядку 3) у висновках наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.12.2017 №859 “Про результати службового розслідування по факту завищених обсягів наданих послуг з харчування та порушень обліку продовольства у військовій частині”, а саме - ''молодшим сержантом ОСОБА_1 , який з 26.02.2016 року по 22.04.2016 року виконував обов'язки начальника стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 і який внаслідок порушення вимог п.2.13 наказу Міністерства оборони України від 26 травня 2014 року №333 “Про затвердження інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України (зі змінами) в частині не менше одного разу на квартал перевіряти в усіх підрозділах частини стан обліку особового складу та відповідність записів у документах, що посвідчують особу військовослужбовця, з фактичними обліковими даними завдано державі збитки в особі військової частини НОМЕР_1 на суму 13 211,25 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що 12.02.2018 йому стало відомо про утримання з грошового забезпечення на підставі наказу начальника Національної Академії Сухопутних військ імені Сагайдачного № 10 від 11.01.2018, який прийнятий на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.12.2017 №859 “Про результати службового розслідування по факту завищених обсягів наданих послуг з харчування та порушень обліку продовольства у військовій частині”. Результати службового розслідування вважає такими, що не відповідають дійсності, а службове розслідування таким, що проведено з порушенням вимог Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом МО України від 15.03.2004 №82, в результаті чого позивача було неправомірно притягнуто до матеріальної відповідальності.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідача, в установлений судом строк подав відзив, в якому позовні вимоги не визнав, в його задоволенні просив відмовити в повному обсязі та пояснив, що наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 15.12.2017 № 859 “Про результати службового розслідування по факту завищених обсягів наданих послуг з харчування та порушень обліку продовольства у військовій частині НОМЕР_1 ” був прийнятий за результатами проведення службового розслідування у відповідності до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Інструкції про порядок проведення розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 № 82, постанови Верховної Ради України № 243/95-ВР від 23.06.1995 “Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі”.
Службовим розслідуванням та аудитом було встановлено, що молодшим сержантом військової служби за контрактом ОСОБА_1 , який з 26.02.2016 справи та посаду начальника стройової частини відділення особового складу штабу ВЧ НОМЕР_1 прийняв і виконував обов'язки до 22.04.2016, не вжив заходів, пов'язаних з розробкою проектів наказів командира (по стройовій частині) про виключення військовослужбовців, які загинули, зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 , що призвело до несвоєчасного зняття військовослужбовців, які загинули (померли) в період, який підлягав дослідженню, з продовольчого забезпечення, що в свою чергу призвело до безпідставного витрачання коштів унаслідок завищення обсягів отриманих послуг у кількості 251 добових видач продовольства (д/в) на загальну суму 11627,15 грн. Крім того, розслідуванням встановлено факти несвоєчасного зняття військовослужбовців, які самовільно залишали військову частину в період, який підлягав дослідженню, з продовольчого забезпечення, що в свою чергу призвело до безпідставного витрачання коштів у наслідок завищення обсягів отриманих послуг у кількості 27 добових видачі продовольства (д/в) на загальну суму 1386,70 грн.
Вважає, що службовим розслідуванням встановлено всі необхідні елементи для притягнення позивача до матеріальної відповідальності, а ВЧ НОМЕР_1 дотримані вищевказані вимоги нормативно-правових актів під час проведення службового розслідування та винесення наказу за його наслідками.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що молодший сержант військової служби за кон6трактом ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді помічника начальника стройової частини відділення персоналу штабу.
На підставі пункту 1.54 плану діяльності Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України та підпорядкованих територіальних управлінь, начальником відділу аудиту тилового забезпечення Пвнічно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту підполковником ОСОБА_2 , інспектором відділу аудиту тилового забезпечення Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту майором ОСОБА_3 , у період з 18.09.2017 по 20.10.2017 було проведено аудит відповідності продовольчої служби ВЧ НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 до липня 2017 року) за період з 06.05.2015 по 18.09.2017.
За результатами аудиту вищевказаними посадовими особами 23.10.2017 складено довідку та зазначено, що система внутрішнього контролю за організацією обліку та наявності матеріальних засобів, обліку особового складу, а також тих, хто харчується, невідповідність прийнятих командуванням військової частини НОМЕР_1 рішень щодо зарахування (зняття) особового складу на продовольче забезпечення, не забезпечили дотримання вимог нормативних документів.
20.11.2017 на ім'я командира ВЧ НОМЕР_1 було подано рапорт про проведення службового розслідування по факту завищених обсягів наданих послуг з харчування та порушень обліку продовольства (а.с. 31).
Наказом тво командира ВЧ НОМЕР_1 від 20.11.2017 № 132 капітану ОСОБА_4 доручено провести службове розслідування щодо вищевказаних фактів та до 30.11.2017 представити на затвердження акт про його результати (а.с. 33).
Відповідно до рапорту від 30.11.2017, наказом тво командира ВЧ НОМЕР_1 від 30.11.2017 № 143 продовжено термін службового розслідування до 13.12.2017 (а.с. 34).
За результатами проведеного службового розслідування капітаном ОСОБА_4 складено акт проведення службового розслідування, затверджений тво командира ВЧ НОМЕР_1 15.12.2017 (а.с. 22-29), відповідно до змісту якого молодший сержант військової служби за контрактом ОСОБА_1 , який з 26.02.2016 справи та посаду начальника стройової частини відділення особового складу штабу ВЧ НОМЕР_1 прийняв і виконував обов'язки до 22.04.2016, допустив факти несвоєчасного зняття військовослужбовців, які загинули (померли) в період, який підлягав дослідженню, а також несвоєчасного зняття військовослужбовців, які самовільно залишали військову частину в період, який підлягав дослідженню, з продовольчого забезпечення, що в свою чергу призвело до безпідставного витрачання коштів у наслідок завищення обсягів отриманих послуг на загальну суму 13211,25 грн.
Командиром ВЧ НОМЕР_1 було прийнято наказ від 15.12.2017 № 859 “Про результати службового розслідування по факту завищених обсягів наданих послуг з харчування та порушень обліку продовольства у військовій частині НОМЕР_1 ”, пунктом 2 якого начальнику стройової частини відділення персоналу штабу ВЧ НОМЕР_1 у відповідності до п. 29 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 № 243/95 наказано направити копію матеріалів службового розслідування до Академії Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів) для прийняття рішення щодо притягнення сержанта ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності.
З огляду на матеріали справи, наказом начальника Національної Академії Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів) № 10 від 11.01.2018 старшого сержанта ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності та розпочато щомісячне утримання грошових коштів (а.с. 36).
Не погоджуючись із матеріалами службового розслідування та вказаним наказом в частині висновків щодо завдання ним збитків, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до ст. 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст. 16 Статуту).
Згідно із ст. 26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України регулює Інструкція про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 № 82 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30.03.2004 за № 385/8984 (далі - Інструкція, чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, п. 1.2 Інструкції визначено, що службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових осіб.
Рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Інші посадові особи у разі необхідності клопочуть за підпорядкованістю про призначення службового розслідування (п. 1.3 Інструкції).
Відповідно до п. 1.5 Інструкції службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, термін проведення та посадові особи, яким доручено його провадження
Згідно із п. 1.6 Інструкції службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено посадовою особою, якою він призначений, або старшим начальником, але не більше як на один місяць.
Розслідуванням повинно бути встановлено: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; умови та причини, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків (Розділ 3 Інструкції).
Відповідно до п. 4.1 Інструкції за результатами службового розслідування складається акт.
Акт службового розслідування підписується особами, якими воно проводилося. Кожен учасник розслідування має право викласти свою окрему думку. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування (п. 4.2, 4.3 Інструкції).
Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином, суд вважає, що відповідно до вимог законодавства, вирішення питання щодо необхідності проведення (складання) службового розслідування та можливості завершення службового розслідування належить до виключної компетенції особи (суб'єкта), яка його проводить, та командира ВЧ НОМЕР_1 . При цьому, суд зазначає, що Інструкція не містить вичерпного переліку підстав для призначення службового розслідування. Навпаки, у випадку необхідності командир військової частини має право призначити службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини військовослужбовця.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що на підставі довідки про проміжні результати аудиту відповідності діяльності продовольчої служби ВЧ НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 до липня 2017 року) за період з 06.05.2015 по 18.09.2017 та рапорту наказом командира ВЧ НОМЕР_1 було призначено службове розслідування по факту завищених обсягів наданих послуг з харчування та порушень обліку продовольства.
В ході проведення службового розслідування, начальником фізичної підготовки і спорту ВЧ НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_4 було досліджено документи, що стосуються вищевказаних обставин, відібрано пояснення осіб, які мають відношення до обліку продовольства у ВЧ НОМЕР_1 . На думку особи, що проводила службове розслідування, матеріалів, зібраних під час службового розслідування, було достатньо для підтвердження порушення ОСОБА_1 наказу Міністерства оборони України від 26.05.2014 “Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України (зі змінами)” в частині не менше одного разу на квартал перевіряти в усіх підрозділах частини стан обліку особового складу та відповідність записів у документах, що посвідчують особу військовослужбовця, з фактичними обліковими даними. На його переконання службовим розслідуванням було встановлено всі необхідні елементи для притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності (заподіяння прямої дійсної шкоди, протиправна поведінка, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди, наявність вини позивача), у зв'язку з чим було складено та подано для затвердження акт службового розслідування.
Щодо доводів позивача, що в ході службового розслідування в нього не було відібрано пояснення, суд зазначає, що відповідно до п. 2.2 Інструкції особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій.
Тобто, на особу, яка проводить службове розслідування не покладено обов'язку відібрання пояснень у військовослужбовця, щодо якого проводиться службове розслідування, та законодавчо не закріплено заборону затверджувати акт за наслідками службового розслідування за відсутності зазначених пояснень. Надання пояснень є правом самого військовослужбовця, а не його обов'язком.
Суд звертає увагу, що в акті проведення службового розслідування зазначено, що отримати письмові пояснення від позивача не було можливості у зв'язку з переведенням його в інше місце служби, а саме відповідно до наказу № 96 від 10.10.2017 направлено для подальшого проходження служби до Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Відповідно до пунктів 5.1 та п. 5.2 Інструкції, посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення. Про прийняте рішення повідомляється військовослужбовцю, стосовно якого проводиться службове розслідування.
На виконання вищевказаних вимог командиром ВЧ НОМЕР_1 було видано наказ від 15.12.2017 № 859 “Про результати службового розслідування по факту завищених обсягів наданих послуг з харчування та порушень обліку продовольства у військовій частині НОМЕР_1 ”, який гуртувався на обставинах та висновках, зазначених в акті проведення службового розслідування. Пунктом 2 вказаного наказу начальнику стройової частини відділення персоналу штабу ВЧ НОМЕР_1 у відповідності до п. 29 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 № 243/95, наказано направити копію матеріалів службового розслідування до Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного для прийняття рішення щодо притягнення сержанта ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності.
Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, з позивача не було повідомлено про прийняте рішення, щодо притягнення його до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 стало відомо лише після початку утримання з нього коштів, а саме 12.02.2018 (а.с. 35).
Слід зазначити, що а ні в акті проведення службового розслідування, а ні в наказі про результати проведення службового розслідування, як і у відзиві на позов та доданих до нього документах не міститься жодного посилання на терміни надходження свідоцтв про смерть (загибель) військовослужбовців, які б свідчили про наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями саме позивача. Відсутність встановлення вищенаведених фактів у Акті свідчить про неповне розслідування обставин вчиненого порушення, а відсутність первинних документів (наказів, накладних, звітів, рапортів, свідоцтв) не може свідчити про встановлення вини позивача.
За наведених обставин, суд вважає, що пункт 2 (3 по порядку) висновків наказу є необґрунтованим, незаконним та має бути скасований.
Згідно пункту 29 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 № 243/95, якщо військовослужбовця переведено на нове місце служби до прийняття рішення про відшкодування заподіяної ним шкоди, то матеріали розслідування, дізнання, рішення органів попереднього слідства та суду або витяг з акта ревізії, перевірки, інвентаризації надсилаються у п'ятиденний термін після закінчення розслідування, ревізії, перевірки чи інвентаризації на нове місце служби винного для притягнення його до матеріальної відповідальності. Командир (начальник) військової частини за новим місцем служби винної особи зобов'язаний у 15-денний термін з дня надходження матеріалів про заподіяння шкоди видати наказ щодо притягнення цієї особи до матеріальної відповідальності.
У зв'язку з тим, що на момент проведення службового розслідування, позивач був виключений зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 , то командиром військової частини НОМЕР_1 у межах його повноважень прийнятий оскаржуваний наказ стосовно направлення копій матеріалів службового розслідування до Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного для прийняття рішення щодо притягнення позивача до матеріальної відповідальності, а отже відсутні підстави для скасування пункту 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.12.2017 № 859.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про скасування частин наказу - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати абзац 4 висновків наказу командира військової частини НОМЕР_1 “Про результати службового розслідування по факту завищених обсягів наданих послуг з харчування та порушень обліку продовольства у військовій частині” від 15.12.2017 № 859, а саме: молодшим сержантом ОСОБА_1 , який з 26.02.2016 по 22.04.2016 виконував обов'язки начальника стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 і яким внаслідок порушення вимог пункту 2.13 наказу Міністерства оборони України “Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України (зі змінами)” від 26.05.2014 № 333 в частині не менше одного разу на квартал перевіряти в усіх підрозділах частини стан обліку особового складу та відповідність записів у документах, що посвідчують особу військовослужбовця, з фактичними обліковими даними завдано державі збитки в особі військової частини НОМЕР_1 на суму 13 211,25 грн.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення складено у повному обсязі 16.05.2018.
Суддя Ю. О. Скалозуб