Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 травня 2018 р. Справа№805/2036/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Добре тепло» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконною та скасування вимоги № Ю-6676-17 від 11.01.2018 року на суму 138 324,37 грн., -
У березні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Добре тепло» (далі - ТОВ «Добре тепло», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-6676-17 від 11.01.2018 року на суму 138 324,37 грн. (в подальшому - ОСОБА_1 вимога), прийнятої Головним управлінням ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС в Донецькій області).
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 вимога є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки підприємство перебувало на території здійснення антитерористичної операції, що перешкоджає здійсненню господарської діяльності, а отже позивач звільнявся від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а також від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Сформовану відповідачем ОСОБА_1 вимогу позивач вважає протиправною, оскільки вона прийнята всупереч ст. 25 Закону № 2664, за відсутності відповідних повноважень, а також з порушенням права позивача на списання недоїмки зі сплати єдиного внеску та такою, що не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішень суб'єктів владних повноважень ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому у судовому порядку просить її скасувати.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
26 квітня 2018 року представник відповідача на адресу суду надіслав відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі його (внесок) нараховувати та сплачувати. Разом з цим, за інформацією ГУ ДФС за позивачем обчислюється заборгованість станом на 31.12.2017 року у сумі 138 324,37 грн. Також, на думку відповідача, з 01.01.2016 року відсутні будь-які пільги для платників єдиного внеску відсутні. Додатково представник відповідача зазначив, що позивачем належним чином не підтверджено настання обставин не переробної сили (форс-мажору) щодо звільнення від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а отже відповідач вважає, що спірну вимогу прийнято у відповідності до законодавства, а вимоги позивача необґрунтованими з наведених вище підстав та такими, що задоволенню не підлягають (а.с. 33-37).
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
ТОВ «Добре тепло» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 39354373), місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, буд. 60, офіс 110 (а.с. 20-21).
11.01.2018 року ГУДФС у Донецькій області було сформовано вимогу № Ю- 6676-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску відносно позивача, який станом на 31.12.2017 року становить 138 324,37 грн., що підтверджується роздруківкою облікової картки позивача (а.с. 10, 38-42).
Позивач звертався зі скаргою на ОСОБА_1 вимогу, проте Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 02.03.2018 року № 7568/6/99-99-11-02-02-25 у задоволенні скарги відмовлено (а.с.10-12).
При цьому, 09 грудня 2015 року позивач звернувся до начальника Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області з проханням врахувати положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» при стягненні єдиного соціального внеску по ТОВ «Добре тепло» та надати письмове підтвердження ТОВ «Добре тепло» щодо правомірності звільнення підприємства від виконання обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема нарахування, обчислення і сплата ЄСВ, подання звітності до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄСВ в період з 14.04.2014 року до завершення АТО з причини розташування та ведення своєї діяльності в зоні АТО (а.с. 14-15).
13 лютого 2018 року позивач звернувся до начальника Центрального відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області щодо звільнення від обов'язку платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 16).
16 лютого 2018 року позивач звернувся до начальника ГУ ДФС в Донецькій області щодо звільнення від обов'язку платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на яку 05.03.2018 року надана відповідь, в якій зазначено, що з 01.01.2016 року законодавством про єдиний внесок не передбачено особливих умов щодо виконання зобов'язань платниками єдиного внеску, які перебувають або перебували на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО, тому питання щодо звільнення від сплати єдиного внеску на період проведення АТО може бути розглянуто лише у разі надання відповідних документів (заяви про звільнення та сертифіката Торгово-промислової палати України) у період з 30.10.2014 року по 04.11.2014 року та з 02.12.2015 року по 31.12.2015 року (а.с. 15, 18-19).
Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з п. 1 та п. 12 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 10, пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
На виконання вищевказаних норм закону Головним управлінням ДФС у Донецькій області сформовано спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки).
Разом з тим, Указом Президента України від 14.04.2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року №1669-VII, яким, крім іншого, внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та доповнено його розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» п. 9-3 (у наступному пункт 9-4), який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».
З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його (внеску) вчасної сплати, є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2018 року у справі № К/9901/2959/18 805/2492/15-а, висновок якої суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Донецьк та м. Маріуполь Донецької області.
Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р.
Разом з тим, 2 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».
Відповідно до пунктів 1, 3 вказаного Розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».
Згідно з додатком до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р, м. Маріуполь віднесено до населених пунктів, де здійснювалася антитерористична операція, та у якому зареєстрований позивач.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, роздруківку облікової картки, рішень суду за наслідками розгляду позову ТОВ «Добре тепло» про оскарження рішень відповідача за попередні періоди, суд дійшов висновку, що спірна сума недоїмки, застосована до позивача за невиконання обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у період до грудня 2017 року.
Тобто, у період невиконання обов'язків платника єдиного внеску позивач знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція.
Статтею 10 Закону України № 1669-VII встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Окрім того, суд відзначає, що звільнення платника єдиного внеску, зазначеного в абзаці 1 пункту 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, законодавець не обумовлював додатковими умовами у вигляді отримання сертифікату Торгово-промислової палати України.
Отже, сам факт перебування позивача на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилася антитерористична операція і є підставою для звільнення його від відповідальності за невиконання обов'язків щодо сплати єдиного внеску у відповідності до Закону № 2464 в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.
Враховуючи вищезазначені норми права та встановлені обставини справи, суд вважає, що положення, передбачені п. 9-4 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення від відповідальності за невиконання обов'язків, визначених статтею 6 цього Закону, поширюються на позивача як платника єдиного внеску, а тому вимога до ТОВ «Добре тепло» сплатити борг (недоїмку) не відповідає обставин справи та нормам матеріального права, а отже підлягає касуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.
Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 2 074,87 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.
На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Добре тепло» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконною та скасування вимоги № Ю-6676-17 від 11.01.2018 року на суму 138 324,37 грн. - задовольнити повністю.
2. Визнати незаконною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Донецькій області № Ю-6676-17 від 11.01.2018 року на суму 138 324,37 грн.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028; місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Добре тепло» (ЄДРПОУ 39354373, місцезнаходження - 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, буд. 60, офіс 110) понесені судові витрати з судового збору у розмірі 2 074,87 грн.
Повне судове рішення складене 10 травня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Чучко В.М.