Справа № 265/2896/18
Провадження № 2/265/987/18
14 травня 2018 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Щербіна А. В.,
при секретарі Себко Г.Л.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У березні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що вони з відповідачем 06 квітня 2002 року зареєстрували шлюб у Маріупольському міському відділ реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Розлад сімейного життя стався через відсутність порозуміння між ними, розбіжність характерів та різні погляди на сімейне життя. Шлюбні відносини припинені з вересня 2017 року. Вважає, що їх шлюб розпався остаточно та немає сенсу для його подальшого існування. Просив суд розірвати шлюб.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, від нього до суду надійшла заява з проханням справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розірвати шлюб.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась. Подала суду письмову заяву про визнання позову та розгляд справи у її відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 06 квітня 2002 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія І-НО № 159567, виданим Маріупольським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 171.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Відповідно до положень ст.51 Конституції України, ч.1 ст. 24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч. 2 ст.18, п. 3 ст.51, ч. 3 ст.56, ч.1 ст.110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.
Відповідно до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, почуття любові один до одного між сторонами втрачено.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім'я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 110 СК України, один із подружжя має право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ч.2ст. 110 СК України, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.
Відповідно до ч.8 ст. 294 ЦПК України, після розірвання шлюбу, прізвище чоловіку та дружині залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 24, 56, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст.81,197,200,247,263-265 ЦПК України, суд,
1.Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
2.Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - Данілова) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 06 квітня 2002 року Маріупольським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 171 - розірвати.
3.Після розірвання шлюбу прізвище дружині залишити без змін.
4.Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5.Рішення складено 14 травня 2018 року.
Суддя Щербіна А.В.