Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 травня 2018 р. Справа№805/1979/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївка Донецької області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, суд -
16 березня 2018 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївка Донецької області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївка Донецької області від 17 лютого 2018 року було відмовлено в призначенні йому пенсії на підставі відсутності необхідного пільгового стажу. Вважає, що пенсійним органом йому не зараховано стаж роботи у ВП «Жовтневий рудник» ДП «ДВЕК» в період з 29.04.1993 року по 09.07.1994 року та період роботи в ПАТ «Шахта ім. О.Ф.Засядько», з 31.10.1994 року по 31.12.1999 року, та зазначає про те, що має достатньо стажу для призначення пенсії за ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року № 1788-XII, тому не погоджується з рішенням відповідача.
Позивач у судове не з'явився, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що рішення № 18 від 17.02.2018 року прийнято у межах та на підставі норм діючого законодавства. Просив суд відмовити у задоволені у повному обсязі.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
14 лютого 2018 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України м.Авдіївка Донецької області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за нормами ст.14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року № 1788 XII. До заяви позивачем були додані такі документи:
- копія паспорту та ІПН;
- копія трудової книжки;
- копія диплома;
- довідка №62 про пільговий характер роботи з 31.10.1994 року по 28.02.2017 року видана ВП «Шахта імені ОСОБА_2»;
- довідка б/н про пільговий характер роботи з 29.04.1993 року по 09.07.1994 року, видана ВП Шахта «Жовтневий рудник»;
Рішенням Управління Пенсійного фонду України м.Авдіївка Донецької області від 17 лютого 2018 року №18 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії, у зв'язку відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років. У вищевказаному рішенні відповідач вказав, що неможливо провести перевірку первинних документів у зв'язку з тим, що ВП “Шахта «Жовтневий рудник» ДП «ДВЕК» знаходиться на тимчасово окупованій території», а ПАТ «Шахта імені ОСОБА_2» перереєстрована на підконтрольну українській владі території до м. Авдіївка, однак первинні документи знаходяться на тимчасово непідконтрольній українській владі території в м.Донецьку.
Однак, як вбачається з трудової книжки позивача у період з 29.04.1993 року він був прийнят на роботу в ВП «Шахта «Жовтений Рудник» ДП «ДВЕК» на посаді підземний машиніст електровоза. Згідно довідки №62 позивач працював в ПАТ «Шахта імені ОСОБА_2» з 31.10.1994 року по 25.11.1994 року навчався в учбовому пункті з тарифною ставкою підземного робітника, з 26.11.1994 року по 31.01.1995 року працював на посаді підземного робітника, з 01.02.1995 року по 04.06.2000 року підземний електрослюсар, з 05.06.2000 року по 09.01.2006 року на посаді підземний гірний майстер.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, трудова книжка є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.
За приписами ч. 1 ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII), яка визначає особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті на протязі повного робочого дня виконанням робіт, передбачених Списком № 1. При цьому під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу (роз'яснення Міністерства соціального захисту населення і Міністерства праці від 10.05.1994 № 01-3/406-02-2 та № 06-1649).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників. У такій довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включено цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.
За нормами статті 14 Закону № 1788-XII до пільгового стажу зараховується робота працівників, які безпосередньо зайняті повний робочий день на відповідних роботах, за умови підтвердження первинними документами саме такої роботи повний робочий день. При цьому такими документами можуть бути: журнали виходів на роботу, табелі використання робочого часу, деякі накази чи розпорядження по підприємству. Кожен з цих документів дає лише часткове підтвердження зайнятості на роботах зі шкідливими умовами праці, але сукупні дані цих документів можуть бути доказом повної зайнятості працівника.
Пенсійний орган не заперечує, що посада, яку обіймав позивач, належить до Списку № 1. Трудовою книжкою позивача підтверджено, що з 29.04.1993 року по 09.07.1994 року працював на посаді підземний машиніст електровоза. З 31.10.1994 року по 25.11.1994 року навчався в учбовому пункті з тарифною ставкою підземного робітника, з 26.11.1994 року по 31.01.1995 року працював на посаді підземного гірника, з 01.02.1995 року по 04.06.2000 року підземний електрослюсар. Проте відповідачем зроблено висновок, що через неможливість проведення перевірки первинної документації, на підставі якої довідки видані, пільговий характер роботи не підтверджено.
Згідно зі ст. 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
При цьому відповідно до пункту 1 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону № 1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону № 1788-ХІІ має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала зі шкідливими і важкими умовами праці. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.
Таким чином, суд зазначає, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у пільговій довідці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
З приводу посилання відповідача на перебування первинної документації на території населених пунктів не підконтрольних українській владі суд зазначає наступне.
За приписами частин 1 та 2 статті 4 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” від 15.04.2014 № 1207-VII (далі Закон № 1207-VII) на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.
Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
За приписами ч. 2 ст. 9 Закону № 1207-VII будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Частиною 3 статті 9 Закону № 1207-VII встановлено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Тобто, відповідно до наведених норм закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.
Трудовий стаж позивач набув у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснюють господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і зазначене підприємство також утворено відповідно до законодавства України.
Всі первинні документи, на підставі яких позивач отримав право на призначення пенсії, були сформовані до проведення антитерористичної операції і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув пільговий стаж роботи.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відмови в зарахуванні спірних періодів роботи позивача, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами.
Враховуючи, що трудова книжка позивача є належним чином оформленою, містить всі необхідні записи, в сукупності з наявними довідками, суд дійшов висновку про неправомірність відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму N 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:
- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;
- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;
- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
Таким чином, суд враховуючи принцип ефективності судового захисту приходить до висновку про необхідність захисту прав позивача шляхом скасування рішення №18 від 17.02.2018 року.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 704,80 гривень підлягає відшкодуванню.
Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», "Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердженого Постановою КМ України від 13.08.1993 року №637, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 14, 19, 22, 30, 76, 77, 122, 139, 211, 241-246 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївка Донецької області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївка Донецької області в частині не зарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) до пільгового стажу періоди роботи з 29.04.1993 року по 09.07.1994 року у ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП "ДВЕК" та період роботи з 31.10.1994 року по 31.12.1999 року в ПАТ "Шахта ім.О.Ф.Засядько", при винесені рішення №18 "Про відмову в призначенні пенсії" від 17 лютого 2018 року.
Скасувати рішення "Про відмову в призначенні пенсії" № 18 від 17 лютого 2018 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Авдіївка Донецької області зарахувати до стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи з 29.04.1993 року по 09.07.1994 року у ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП "ДВЕК" та період роботи з 31.10.1994 року по 31.12.1999 року в ПАТ "Шахта ім.О.Ф.Засядько".
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) сплачений при зверненні за до суду судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України м. Авдіївка Донецької області (21953317).
Рішення прийнято в порядку письмового провадження 14 травня 2018 року.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Галатіна О.О.