Справа № 11-cc/796/2359/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2
08 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю:
представника власника майна - адвоката ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна Київського дочірнього підприємства «НМУ «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2018 року,-
Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках Київського дочірнього підприємства «НМУ «Електропівденмонтаж» (код ЄДРПОУ 25656015) № НОМЕР_1 (російський рубль), № НОМЕР_1 (долар США), № НОМЕР_2 (українська гривня), № НОМЕР_1 (євро), відкритих у ПАТ «Полтава-банк» (МФО 331489), крім здійснення обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати.
В іншій частині клопотання відмовлено.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках Київського дочірнього підприємства «НМУ «Електропівденмонтаж», відкритих у ПАТ «Полтава-банк», з метою забезпечення збереження речових доказів.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник власника майна Київського дочірнього підприємства «НМУ «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» - адвокат ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про те, що слідчий суддя не надав будь-якої оцінки щодо правової підстави для арешту майна, наслідків арешту майна для інших осіб, відповідності грошових коштів вимогам ст. 98 КПК України. Додає, що факти скоєного злочину службовими особами підприємства виявлені виключно при аналізі податкової звітності ПАТ «Укртрансгаз» за 2016-2017 роки, здійсненої органами ДФС.
Так, адвокат вказує, що аналіз інформації, яка міститься в інформаційних базах контролюючих органів без проведення відповідних заходів, спрямованих на отримання її документального підтвердження, не дає права робити висновок про нереальність здійснення господарської операції. Додає, що київське дочірнє підприємство «НМУ «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» зареєстроване та має статус юридичної особи з 1998 року, взято на облік як платник податків, здійснює підприємницьку діяльність визначену статутними документами підприємства, сплачує всі податки в строки та межах, визначених нормами діючого законодавства, має 35 штатних працівників, яким забезпечуються належні умови праці, надаються соціальні гарантії, офіційно, своєчасно та в повному обсязі сплачується конкурентна заробітна плата, підприємством отримані відповідні дозвільні документи на здійснення певних видів робіт, які підлягають ліцензуванню, на момент ухвалення рішення має відповідні господарські договірні зобов'язання перед іншими юридичними контрагентами.
Також адвокат звертає увагу суду на те, що у матеріалах відсутні дані, які б вказували на те, що належні підприємству грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, апелянт вказує про відсутність відомостей про причетність до злочину службових осіб підприємства, те, що жодній посадовій особі про підозру не повідомлено, у справі відсутній потерпілий та не пред'явлено цивільного позову.
У підсумку адвокат вказує на те, що підприємницька діяльність товариства здійснюється з дотриманням норм діючого законодавства та додає про те, що клопотання прокурора розглянуто з порушенням вимог ст. 172 КПК України.
Одночасно автор апеляційної скарги ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обгрунтування причин пропуску цього строку вказує, що ухвала постановлена без виклику у судове засідання власника майна та про її наявність представнику товариства стало відомо 13.04.2018 від працівників банку. Апеляційна скарга подана до суду 16.04.2018.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що власник майна та його представник участіу судовому засіданні не приймали, про наявність ухвали апелянту стало відомо 13.04.2018 від працівників банку, апеляційна скарга подана до суду 16.04.2018, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання апелянта щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, наведених у ньому, підлягає задоволенню, оскільки цей строк пропущений з поважних причин.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України, перебувають матеріали кримінального провадження № 42017000000004206, відомості про яке 17.11.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Прокурор групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках Київського дочірнього підприємства «НМУ «Електропівденмонтаж» (код ЄДРПОУ 25656015), відкритих у ПАТ «Полтава-банк» (МФО 331489), яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 квітня 2018 року задоволено.
Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення, колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання слідчого, слід визнати доведеними, а доводи апеляційної скарги необгрунтованими, виходячи з наступного.
КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.
Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.
Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Задовольняючи клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора та, прийшов до правильного висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.
З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно зазначене у клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.
Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.
Посилання апелянта на те, що слідчим суддею не зазначено правову підставу для накладення арешту є непереконливими, оскільки такі твердження спростовуються змістом оскаржуваного судового рішення, а доводи адвоката про невідповідність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, критеріям визначеним ст. 98 КПК України, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами провадження, а саме постановою про визнання речовими доказами від 12 березня 2018 року, відповідно до якої, майно, на яке прокурор просить накласти арешт, визнано речовими доказами, з посиланням на те, що кошти, які знаходяться на рахунках Київського дочірнього підприємства «НМУ «Електропівденмонтаж» надійшли від ПАТ «Укртрансгаз» перераховувалися та можуть в подальшому бути скеровані на банківські рахунки підприємств за фіктивними угодами, вказані банківські рахунки та кошти на них містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин вчинення кримінального правопорушення (а.с. 35-37). З цих же підстав є непереконливими посилання автора апеляційної скарги на відсутність у матеріалах даних, які б вказували, що грошові кошти товариства набуті кримінально-протиправним шляхом, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів, що встановлюються під час кримінального провадження.
Твердження адвоката про те, що слідчим суддею не надано оцінки наслідкам арешту майна для інших осіб, як на підставу для скасування ухвали слідчого судді, не може бути визнано обґрунтованими, оскільки застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання, що у цьому випадку і мало місце.
Посилання апелянта на те, що київське дочірнє підприємство «НМУ «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» здійснює підприємницьку діяльність з дотриманням норм діючого законодавства, зареєстроване та має статус юридичної особи з 1998 року, взято на облік як платник податків, здійснює підприємницьку діяльність визначену статутними документами підприємства, сплачує всі податки в строки та межах, визначених нормами діючого законодавства, має 35 штатних працівників, яким забезпечуються належні умови праці, надаються соціальні гарантії, офіційно, своєчасно та в повному обсязі сплачується конкурентна заробітна плата, підприємством отримані відповідні дозвільні документи на здійснення певних видів робіт, які підлягають ліцензуванню, має господарські договірні зобов'язання перед іншими юридичними контрагентами, не заслуговують на увагу, оскільки не визначені законом самостійною підставою для задоволення апеляційної скарги та відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, з урахуванням його мети, а саме забезпечення збереження речових доказів, проте обставини, на які посилається адвокат, підлягають перевірці на досудовому розслідуванні, як і доводи апелянта з приводу того, що факти скоєного злочину службовими особами підприємства виявлені виключно при аналізі податкової звітності ПАТ «Укртрансгаз» за 2016-2017 роки, здійсненої органами ДФС. З цих же підстав є передчасними посилання адвоката на те, що аналіз інформації, яка міститься в інформаційних базах контролюючих органів, без проведення відповідних заходів, спрямованих на отримання її документального підтвердження, не дає права робити висновок про нереальність здійснення господарської операції.
Посилання апелянта на те, що жодній службовій особі товариства не повідомлено про підозру, колегія суддів визнає необгрунтованими, оскільки метою накладення арешту у даному кримінальному провадженні є забезпечення збереження речових доказів, тобто це не вимагає доведення причетності особи до кримінального правопорушення. З цих же підстав не заслуговують на увагу і посилання апелянта на відсутність відомостей про причетність до злочину службових осіб товариства, те, що у справі відсутній цивільний позов та потерпіла особа.
Крім того, додані до клопотання матеріали свідчать про наявність обгрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна.
Посилання представника власника майна на те, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення власника майна, є необгрунтованими, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, що мало місце в даному випадку.
Твердження адвоката про те, що ухвала слідчого судді постановлена 02.04.2018, а виконана 13.04.2018, не є визначеною законом самостійною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках Київського дочірнього підприємства «НМУ «Електропівденмонтаж» (код ЄДРПОУ 25656015), відкритих у ПАТ «Полтава-банк» (МФО 331489), з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта щодо необґрунтованості та незаконності ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.
За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити представнику власника майна Київського дочірнього підприємства «НМУ «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» - адвокату ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2018 року.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2018 року, якою частково задоволено клопотання прокурора групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках Київського дочірнього підприємства «НМУ «Електропівденмонтаж» (код ЄДРПОУ 25656015) № НОМЕР_1 (російський рубль), № НОМЕР_1 (долар США), № НОМЕР_2 (українська гривня), № НОМЕР_1 (євро), відкритих у ПАТ «Полтава-банк» (МФО 331489), крім здійснення обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна Київського дочірнього підприємства «НМУ «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
___________________ ___________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4