Справа № 11-сс/796/1420/2018 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2
08 травня 2018 рокуколегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргупрокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , по матеріалам кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42017000000003060 від 27.09.2017 за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 370, ч. 4 ст. 369 КК України, про арешт майна, виявленого і вилученого під час проведення обшуку 30.11.2017 року, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя виходив з того, що процесуальні строки органом досудового розслідування не дотримані, оскільки із зазначеним клопотанням слідчий звернувся до суду 09.02.2018 року, тобто через 2 місяці з дати проведення обшуку, клопотань про поновлення процесуального строку, як того передбачають положення ст. 117 КПК України, ініціатором клопотання не заявлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.
Мотивуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, прокурор вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Так, прокурор вказує, що вилучене під час обшуку майно зберегло на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, є предметом кримінального правопорушення, у зв'язку із чим має суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та може бути використано з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та можуть бути доказами у кримінальному провадженні. Додає, що ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 370, ч. 4 ст. 369 КК України.
Також прокурор звертає увагу суду на те, що до вилучених під час обшуку 29.11.2017 за адресою АДРЕСА_1 , чорнових записів, комп'ютерної техніки, документів не можна застосовувати статус тимчасово вилученого майна, а тому строки подачі клопотання не регламентуються вимогами ч. 5 ст. 171 КПК України.
У підсумку прокурор зазначає, що арешт майна не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної діяльності громадянина, а гарантуватиме охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження № 42017000000003060, відомості про яке 27.09.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 370, ч. 4 ст. 369 КК України.
Слідчий в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, виявлене і вилучене під час проведення обшуку 30.11.2017 року, за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року відмовлено у задоволенні даного клопотання слідчого про арешт майна.
З цим рішенням слідчого судді погодитися неможливо, з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170 - 173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів (а.с.1-5).
Відповідно до вимог Закону, слідчий, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження речового доказу, першочергово має визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначити підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчий, в обгрунтування клопотання про арешт майна, додав до матеріалів клопотання постанову про визнання речовими доказами від 01.12.2017, відповідно до якої, майно, на яке слідчий просить накласти арешт, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, з посиланням на те, що майно має значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (а.с. 67-85).
З урахуванням наведеного, аналіз клопотання слідчого про накладення арешту на майно дає підстави для висновку, що дане клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Крім того, необхідним буде відмітити, що термін для подачі клопотання про арешт майна, дозвіл на вилучення якого надано ухвалою про обшук, законом не встановлено, у зв'язку із чим процесуальні строки із зверненням клопотання про арешт майна слідчим не порушено.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про необ'єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України та з урахуванням положень ч. 2 ст. 404 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні слідчого, з мотивів викладених апеляційним судом.
Керуючись ст. ст. 170 - 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 про арешт майна, виявленого і вилученого під час проведення обшуку 30.11.2017 року, за адресою: АДРЕСА_1 , скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , про арешт майна, задовольнити.
Накласти арешт на майно виявлене і вилучене під час проведення обшуку 30.11.2017 року, за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- ноутбук «Sony», модель PCG-61211V, серійний номер: s/n: 275314585000488, чорного кольору;
- жорсткий диск «WD», S/N: WX41A82U7444 із зарядним пристроєм (USB 4064-705107-000);
- компакт-диск DVD-R «Verbatim», номер: 4893, у білому конверті з надписом "телеф. книга", що виконаний чорнилом синього кольору;
- мобільний телефон «IPhone», imei: НОМЕР_1 , сріблястого кольору;
- мобільний телефон «Nokia», s/n: НОМЕР_2 , чорного кольору, з сім-картою «SIMFORTOUR»;
- мобільний телефон «Vertu», Т НОМЕР_3 , металево-чорного кольору;
- мобільний телефон «Vertu», НОМЕР_4 , металево-коричневого кольору, з сім-картою «Київстар» НОМЕР_5 ;
- мобільний телефон «Vertu», А-002993, металево-чорного кольору, з сім-картою «lifecell» 2300.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
________________________ ___________________________ __________________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4