07 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 березня 2018 року, -
Цією ухвалою залишено без задоволення клопотання старшого слідчого військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017110350000255 від 19 листопада 2017 року.
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення не надано достатніх і належних доказів на підтвердження обґрунтованості підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, а також не доведено відсутності негативних наслідків у разі застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, або що такі наслідки є виправданими.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити та накласти арешт на майно зазначене в поданому ним клопотанні. Апелянт посилається на помилковість висновків слідчого судді щодо відсутності підстав для задоволення даного клопотання, оскільки вважає, що додані до нього матеріали містять достатньо відомосте щодо наявності обґрунтованої підозри, а також того, що таке обмеження права на користування майном є виправданим. Також, прокурор зазначає, що після скерування клопотання про арешт майна, у кримінальному провадженні № 42017110350000255 було повідомлено про підозру ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та застосовано відносно них запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, апелянт вказує, що майно, в арешті якого слідчому було відмовлено, визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження № 42017110350000255. Таким чином, згідно доводів апеляційної скарги, сукупність наданих слідчим матеріалів містить достатньо даних, які у відповідності до положень ст. 170 КПК України вказують на наявність підстав для накладення арешту на майно вилучене в ході обшуку проведеного 01 березня 2018 року, з метою збереження його як речового доказу.
Одночасно, прокурор ставить питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що розгляд клопотання відбувся без участі сторони обвинувачення, а копія постановленого судом рішення на адресу прокуратури надійшла 12 березня 2018 року, у зв'язку з чим просить визнати причину пропуску строку поважною.
Власники майна, будучи повідомлені належним чином про дату розгляду апеляційної скарги, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримала подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, в тому числі і в частині, що стосується поважності пропуску строку на оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без участі прокурора, а копія постановленого судом рішення на адресу прокуратури надійшла 12 березня 2018 року, колегія суддів вважає за можливе поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді, вважаючи його пропущеним з поважних причин.
Також, дослідивши надані суду матеріали, колегія суддів вважає обґрунтованими і доводи апеляційної скарги щодо помилковості висновків слідчого судді про відсутність підстав для накладення решту на майно.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, військовою прокуратурою Київського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017110350000255 від 19 листопада 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження № 42017110350000255 було встановлено, що службові особи Поліської районної Державної адміністрації Київської області, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_8 спільно зі службовими особами відділу в Іванківському районі Головного Управління Держгеокадастру у Київській області, а саме ОСОБА_9 , організували схему по вимаганню та отриманню неправомірної вигоди від голови правління Поліської районної громадської організації мисливців та рибалок «Поляна» ОСОБА_11 за надання йому в оренду земельних ділянок.
01 березня 2018 року, в рамках вказаного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року, було проведено обшук приміщень адміністративної будівлі Поліської районної Державної адміністрації Київської області в ході якого було виявлено та вилучено наступне майно: ноутбук «HP ProBook 4540s» із зарядним пристроєм; жорсткий диск «Western Digital 1.0 ТВ», жорсткий диск «Seagate Barracuda 500GB»; папку з назвою «Невитребувані сертифікати», в якій знаходяться сертифікати на право на земельну частку (пай) у кількості 92 шт.; папку з назвою «СТОВ Дружба», в якій знаходяться сертифікати на право на земельну частку (пай) у кількості 257 шт.; папку з назвою «СТОВ «Перемога», в якій знаходяться сертифікати на право на земельну частку (пай) у кількості 236 шт.; папку з назвою «СТОВ «Нива», в якій знаходяться сертифікати на право на земельну частку (пай) у кількості 127 шт.; папку з назвою «СТОВ Хлібороб», в якій знаходяться сертифікати на право на земельну частку (пай) у кількості 235 шт.; папку з назвою «СТОВ «Світанок № 2», в якій знаходяться сертифікати на право на земельну частку (пай) у кількості 300 шт.; папку з назвою «СТОВ Україна», в якій знаходяться сертифікати на право на земельну частку (пай) у кількості 321 шт.; папку з назвою «СТОВ ім. Петровського», в якій знаходяться сертифікати на право на земельну частку (пай) у кількості 215 шт.; папку з назвою «СТОВ Прогрес», в якій знаходяться сертифікати на право на земельну частку (пай) у кількості 300 шт.; папку з назвою «СТОВ «Світанок № 1», в якій знаходяться сертифікати на право на земельну частку (пай) у кількості 305 шт.
Постановою начальника першого відділу військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_12 від 01 березня 2018 року вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42017110350000255.
Також, 02 березня 2018 року, в рамках даного провадження слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно, зазначивши, що метою для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є збереження цього майна, як речового доказу.
В задоволенні вказаного клопотання слідчим суддею було відмовлено.
Проте, з такими висновками слідчого судді колегія суддів не погоджується.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. З ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
На думку колегії суддів, надані слідчим матеріали містять достатньо відомостей, які дають підстави вважати, що вилучене 01 березня 2018 року в ході проведення обшуку майно зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з чим воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, що згідно положень ст. 170 КПК України, дає підстави для накладення на нього арешту з метою збереження речових доказів.
Також, сукупність доданих до клопотання матеріалів, у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, є достатньою вважати про наявність обґрунтованої підозри, а також стверджувати про розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи вище наведене, колегія суддів приходить до висновку, що надані слідчим матеріали підтверджують наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою, за встановлених вище обставин, клопотання слідчого про арешт майна слід задовольнити.
В зв'язку з цим, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_6 , про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 березня 2018 року, задовольнити.
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_6 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 березня 2018 року, якою залишено без задоволення клопотання старшого слідчого військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017110350000255 від 19 листопада 2017 року, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017110350000255 від 19 листопада 2017 року, задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене 01 березня 2018 року під час обшуку у приміщеннях адміністративної будівлі Поліської районної Державної адміністрації Київської області, а саме на: ноутбук «HP ProBook 4540s» із зарядним пристроєм; жорсткий диск «Western Digital 1.0 ТВ», жорсткий диск «Seagate Barracuda 500GB»; папку з назвою «Невитребувані сертифікати», в якій знаходяться сертифікати на право на земельну частку (пай) у кількості 92 шт.; папку з назвою «СТОВ Дружба», в якій знаходяться сертифікати на право на земельну частку (пай) у кількості 257 шт.; папку з назвою «СТОВ «Перемога», в якій знаходяться сертифікати на право на земельну частку (пай) у кількості 236 шт.; папку з назвою «СТОВ «Нива», в якій знаходяться сертифікати на право на земельну частку (пай) у кількості 127 шт.; папку з назвою «СТОВ Хлібороб», в якій знаходяться сертифікати на право на земельну частку (пай) у кількості 235 шт.; папку з назвою «СТОВ «Світанок № 2», в якій знаходяться сертифікати на право на земельну частку (пай) у кількості 300 шт.; папку з назвою «СТОВ Україна», в якій знаходяться сертифікати на право на земельну частку (пай) у кількості 321 шт.; папку з назвою «СТОВ ім. Петровського», в якій знаходяться сертифікати на право на земельну частку (пай) у кількості 215 шт.; папку з назвою «СТОВ Прогрес», в якій знаходяться сертифікати на право на земельну частку (пай) у кількості 300 шт.; папку з назвою «СТОВ «Світанок № 1», в якій знаходяться сертифікати на право на земельну частку (пай) у кількості 305 шт.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/1840/2018 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_13
Доповідач ОСОБА_1