Номер провадження 2/754/2216/18
Справа №754/14673/17
Іменем України
14 травня 2018 року м.Київ
Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді: Панченко О.М.
при секретарях: Полярної М.В., Табачука Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та знаття з реєстрації місця проживання,
08.11.2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який в ході розгляду справи було уточнено до відповідачів про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та знаття з реєстрації місця проживання.
У своїй позовній заяві позивач вказала на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26.12.2014 року №4332. Між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 09.02.2015 р. був укладений договір оренди частини квартири, згідно якого позивач передала, а відповідач прийняла в тимчасове платне строкове користування частину квартири №АДРЕСА_1 строком до 06 січня 2016 р.
24 вересня 2015 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір оренди частини квартири, згідно якого позивач передала, а відповідач прийняв в тимчасове платне строкове користування частину квартири №АДРЕСА_1 строком до 16 липня 2016 р.
Крім того, 24.09.2015 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 також був укладений договір оренди частини квартири, згідно якого позивач передала, а відповідач прийняв в тимчасове платне строкове користування частину квартири №АДРЕСА_1 строком до 12 червня 2016 р.
26 листопада 2015 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_7 був укладений договір оренди частини квартири, згідно якого позивач передала, а відповідач прийняв в тимчасове платне строкове користування частину квартири №АДРЕСА_1 строком до 17 вересня 2016 р.
02 вересня 2016 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 був укладений договір оренди частини квартири, згідно якого позивач передала, а відповідач прийняв в тимчасове платне строкове користування частину квартири №АДРЕСА_1 строком до 13 липня 2017 р.
Відповідачі на даний час прописані за вищевказаною адресою, але відповідно до договорів оренди у них закінчився строк оренди, а тому вони втратили право на користування квартирою. Відповідачі за вказаною адресою не проживають, у позивача виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, які не надаються, але нараховуються за відповідачів, чим об'єктивно порушують права позивача, тому вона змушена була звертатись до суду з вказаним позовом.
08.12.2017 р. ухвалою Деснянського районного суду м. Києва відкрито провадження по справі.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явились, надіслати до суду заяву з проханням проводити розгляд справи у їх відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечували.
Відповідачі до суду не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, повідомлялись про час і місце розгляду справи у встановлений законом спосіб та строк, шляхом направлення судових повісток через ЖЕД-313, відзив на позов або письмові пояснення до суду не подано.
Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі сторін по справі.
Оскільки відповідачі в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили та не подали до суду відзив, а також те, що сторона позивача не заперечує щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважав за можливе провести заочний розгляд справи у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до копії договору купівлі-продажу квартири від 26.12.2014 р., посвідченого ОСОБА_8 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за р.№ 4332, позивач ОСОБА_1, являється власником квартири АДРЕСА_2 (а.с.6).
Згідно договору оренди частини квартири від 09 лютого 2015 р. укладеного між між ОСОБА_9, який діяв по довіреності від 26.12.2014 р. виданої ОСОБА_1 та ОСОБА_2, остання передала ОСОБА_2, яка в свою чергу прийняла в тимчасове платне строкове користування частину квартири АДРЕСА_4 строком до 06 січня 2016 року.
24 вересня 2015 р. між ОСОБА_9, який діяв по довіреності від 26.12.2014 р. виданої ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір оренди частини квартири. Згідно п. 1 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне строкове користування частину квартири №АДРЕСА_1 строком до 16 липня 2016 р.
Крім того, 24.09.2015 р. між ОСОБА_9, який діяв по довіреності від 26.12.2014 р. виданої ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_4 також був укладений договір оренди частини квартири, згідно якого позивач передала, а відповідач прийняв в тимчасове платне строкове користування частину квартири №АДРЕСА_1 строком до 12 червня 2016 р.
26 листопада 2015 р. між ОСОБА_9, який діяв по довіреності від 26.12.2014 р. виданої ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_7 був укладений договір оренди частини квартири. Згідно п. 1 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне строкове користування частину квартири №АДРЕСА_1 строком до 17 вересня 2016 р.
02 вересня 2016 р. між ОСОБА_9, який діяв по довіреності від 26.12.2014 р. виданої ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_6 був укладений договір оренди частини квартири. Згідно п. 1 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне строкове користування частину квартири №АДРЕСА_1 строком до 13 липня 2017 р.
За відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА від 18.04.2018 р. за №29429609, гр. ОСОБА_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 з 23.08.2017 року по теперішній час; за №29426663 гр. ОСОБА_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 з 20.02.2015 р. по теперішній час; за № 29431312 гр. ОСОБА_6, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 з 02.09.2016 року по теперішній час; за № 29431092 гр. ОСОБА_5, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 з 26.11.2015 року по теперішній час; за №29430764 гр. ОСОБА_4, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 з 24.09.2015 року по теперішній час.
Актом складеним членами комісії ЖЕД-313 від 25.04.2018 р. підтверджується, що при відвідуванні квартири №211 по пр.. Маяковського, 79 в м. Києві з метою вручення повісток ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про виклик до Деснянського районного суду м. Києва. Повістки не вручено, через відсутність відповідачів за вказаною адресою.
Конституція України у ст.47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Житло - одна з основних матеріальних умов життя людини. Відповідно ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира інші приміщення, які призначені та придатні для постійного проживання в них.
Право власності на житло охоплює правомочності із володіння, користування та розпорядження ним як об'єктом права власності. Ці правомочності можуть належати тільки власнику житла та іншим особам, зокрема, які проживають разом із ним, у тому числі на праві спільної власності.
Глава 23 Цивільного кодексу України встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст.319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Стаття 321 ЦК України зазначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 383 ЦК України, власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Цивільне законодавство не передбачає збереження права користування житлом за особою, яка хоча і правомірно вселилася у спірне жиле приміщення власника, але на час розгляду справи не є членом його сім'ї.
Зазначені висновки не суперечать нормам ст.47 Конституції України, ст.9 ЖК України, враховуючи, що право на житло (користування ним, усунення перешкод у користуванні ним) підлягає захисту лише у випадку порушення прав особи.
Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 р. відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 150 ЖУ України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Слід також зазначити, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Таким чином, як випливає з цієї норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.
Згідно з ч.3 ст.12 , ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення по справі і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що дійсно відповідачі за вище вказаною адресою зареєстровані, але не проживають на протязі тривалого часу, строк дії договорів оренди закінчився, добровільно знятися з реєстраційного обліку не бажають, що створює перешкоди для позивача у праві володінні, користуванні та розпорядженні своїм майном. Тому суд вважає, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі по 256 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст. 316, 319, 321, 383, 391 ЦК України,ст.ст. 5, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та знаття з реєстрації місця проживання - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме відповідною частиною квартири №АДРЕСА_3 згідно договору оренди частини квартири шляхом зняття її з реєстраційного обліку в даному жилому приміщенні.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме відповідною частиною квартири №АДРЕСА_3 згідно договору оренди частини квартири шляхом зняття його з реєстраційного обліку в даному жилому приміщенні.
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме відповідною частиною квартири №АДРЕСА_3 згідно договору оренди частини квартири шляхом зняття його з реєстраційного обліку в даному жилому приміщенні.
Визнати ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме відповідною частиною квартири №АДРЕСА_3 згідно договору оренди частини квартири шляхом зняття його з реєстраційного обліку в даному жилому приміщенні.
Визнати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме відповідною частиною квартири №АДРЕСА_3 згідно договору оренди частини квартири шляхом зняття його з реєстраційного обліку в даному жилому приміщенні.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 (посвідка на тимчасове проживання НОМЕР_2 від 09.02.2015 р.) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 (і.п.н. НОМЕР_1), судовий збір у розмірі 256 грн.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (посвідка на тимчасове проживання НОМЕР_3 від 03.09.2015 р.) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 (і.п.н. НОМЕР_1), судовий збір у розмірі 256 грн.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 (посвідка на тимчасове проживання НОМЕР_4 від 10.09.2015 р.) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 (і.п.н. НОМЕР_1), судовий збір у розмірі 256 грн.
Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 (посвідка на тимчасове проживання НОМЕР_5 від 19.11.2015 р.) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 (і.п.н. НОМЕР_1), судовий збір у розмірі 256 грн.
Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8 (посвідка на тимчасове проживання НОМЕР_6 від 24.09.2015 р.) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 (і.п.н. НОМЕР_1), судовий збір у розмірі 256 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду м.Києва в 30-денний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив , за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя