ун. № 759/18796/17
пр. № 2/759/3104/18
14 травня 2018 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач у грудні 2017 р. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 22.05.2017 р. о 02:30 з вини відповідача, яка керувала автомобілем НОМЕР_1 на перехресті нерівнозначних доріг Здолбунівська та Сортувальна в м. Києві, сталася ДТП, в результаті чого пошкоджено автомобіль «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2, яким керував позивач. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 09.08.2017 р. ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні ДТП. Вартість матеріального збитку, відповідено до звіту, складає 663 890,00 грн., вартість проведеної оцінки складає 2950,00 грн. страховою компанією «Арсенал Страхування» відшкодовано матеріальну шкоду на суму 99 000,00 грн. З урахуванням виплаченої суми страхового відшкодування, позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 567 840,00 грн., витрати на правову допомогу в сумі 15 000,00 грн., судовий збір в сумі 5828,40 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28.03.2018 р. розгляд справи, за клопотанням представника позивача, призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін. Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву (а.с. 50-51).
В установлений строк відповідач заперечення та відзиву на позовну заяву не подав, конверт із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" повернувся до суду без вручення адресату, в зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 01.04.2017 р., автомобіль «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 (а.с. 7).
22.05.2017 р. о 02:30 ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_3 на перехресті нерівнозначних доріг Здолбунівська та Сортувальна в м. Києві, рухаючись по другорядній дорозі не виконала вимги р. 33 п.п. 2.1 «Дати дорогу» п. 2 «Знаки пріоритету», п. 16.11. ПДР України та не надала дорогу автомобілю «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулося зіткнення з вищевказаним автомобілем, від якого автомобіль «Фольксваген» здійснив наїзд на перешкоду у вигляді електроопори та дерева, що призвело до механічних пошкоджень трансопртних засобів.
Згідно постанови Дарницького районного суду м. Києва від 09.08.2017 р. ОСОБА_2. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення (а.с. 10-11).
Відповідно до звіту №116 експертного автотоварознавчого дослідження від 25.09.2017 р., матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 663 890,00 грн. (а.с. 12-14).
Відповідно до квитанції №ПН 2338 від 22.09.2017 р., позивачем сплачено 2 950,00 грн. за експертні послуги згідно всновку (а.с. 28).
Позивач зазначає, що СК «Арсенал страхування» сплатив суму страхового відшкодування в розмірі 99 000,00 грн.
Загальна сума виплати страхового відшкодування, яку позивач просить стягнути, складає: 663 890,00 грн.+2 950,00 -99 000,00 грн. = 567 840,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року №4 постановлено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч. 2 ст. 1192 ЦК України).
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Враховуючи наведенні вище факти в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню розмір виплаченого позивачем потерпілій особі страхове відшкодування в сумі 567 840,00 грн.
Щодо вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу та судових витрат, суд керується наступним.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги(ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2017 р. між АО «Незалежне бюро розслідувань» та ОСОБА_4 укладено договір доручення про надання правової допомоги (а.с. 29). Гонорар встановлюється за погодженням між адвокатом та клієнтом, який визначається в додатку до цього договору (п. 4.2).
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру від 01.12.2017 р. АО «НБР» від ОСОБА_4 прийнято 15 000,00 грн., підстава - договір (а.с. 30).
Проте, в порушення наведених положень, позивачем не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, в розуміння ч. 3 ст. 137 ЦПК України. Крім того, укладеним між позивачем та адвокатським об'єднанням договором визначено розмір гонорару, який встановлено в додатку до договору, проте даного додатку до матеріалів справи додано не було. А тому суд позбавлений можливості перевірити заявлені доводи щодо співмірності виконаних робіт адвокатом та сплаченою позивачем сумою на правничу допомогу, у зв'язку з чим, позовні вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 1166, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 258, 258, 265, 268, 280 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-трнспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 567 840,00 грн. та судовий збір в сумі 5828,40 грн., а всього стягнути - 573 668 (п'ятсот сімдесят три тисячі шістсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
За письмовою заявою відповідача, поданої до суду протягом тридцяти днів, заочне рішення може бути переглянуто.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Суддя: