Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/7431/16-к
Провадження № 1-кп/758/53/18
15.05.2018 року Подільський районний суд міста Києва
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження №1-кп/758/53/18 (справа №758/7431/16-к, кримінальне провадження під час досудового розслідування №12015100070009377) по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, освіта вища, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
ОСОБА_4 17 вересня 2015 року о 04 годині 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився у приміщенні магазину «Сільпо», розташованого по проспекту Правди, 66 в м. Києві, де провокував охоронців супермаркету «Сільпо» ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на конфлікт.
При цьому, ОСОБА_4 умисно безпричинно публічно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, перебуваючи у громадському місці, почав голосно висловлюватись нецензурними словами в бік вищевказаних охоронців, на зауваження останніх припинити свої хуліганські дії не реагував, а навпаки, продовжував ображати їх нецензурною лайкою, та висловлювати погрози в їхній бік, що тривало приблизно 15 хвилин.
На попередження працівників супермаркету «Сільпо» про виклик працівників поліції ОСОБА_4 не реагував, продовжував свої хуліганські дії, поводив себе агресивно, та з явною неповагою до оточуючих висловлював нецензурні слова. Після цього, вийшовши з магазину на вулицю, умисно кинув металеву урну і каміння у скляні вікна супермаркету «Сільпо», що призвело до їх пошкодження. Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_4 спричинив ТОВ «Фоззі- Фуд» матеріальну шкоду на суму 15 861 гривень 60 копійок.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість по пред'явленому обвинуваченню не визнав, також не визнав заявлені представником потерпілого позовні вимоги, та дав показання про те, що в ніч з 16 на 17 вересня 2015 року він дійсно вживав алкоголь, випив приблизно 250-300 грам коньяку, після чого вчинив крадіжку, тобто, не оплативши товар, вийшов через службове приміщення з магазину «Сільпо», розташованого на проспекті Правди, 66 в м. Києві. При цьому, ніхто його не зупинив, охорона крадіжці не запобігла.
Через деякий час він повернувся до приміщення даного магазину, та звернув увагу працівників охорони на їхні недоліки в роботі. Після чого між ними виник незначний конфлікт, потім він пішов з магазину. Обвинувачений стверджував, що вікон магазину він не розбивав, хто це зробив не знає, тому свою вину по пред'явленому обвинуваченню не визнає, так само не визнає позовні вимоги, оскільки збитків не заподіював.
Представник потерпілого ОСОБА_6 , який працює начальником охорони супермаркету «Сільпо», дав показання про те, що приблизно 05 години ранку 17 вересня 2015 року надійшла інформація, що невідомий пошкодив 11 вікон в приміщенні магазину «Сільпо», розташованого по проспекту Правди, 66 у місті Києві. Працівники охорони викликали працівників поліції.
Зі слів охоронців магазину, невідомий, який зараз є обвинуваченим, з викраденим майном вийшов через службовий вихід, однак, згодом повернувся, влаштував скандал, тривалий час висловлювався нецензурною лайкою, а потім камінням розбив вікна в магазині і зник. Охоронці наполягали, що вікна розбив один і той же чоловік, який вийшов через службовий вихід, та який влаштував конфлікт. Робота магазину не зупинилась.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , який працював старшим зміни охорони магазину «Сільпо», дав показання, що обвинувачений ОСОБА_4 приблизно 04 години 17 вересня 2015 року прийшов до магазину в стані алкогольного сп'яніння, де в грубій формі висловлювався на адресу охорони магазину, вказуючи, що вони не виявили факт, як він з викраденим майном вийшов через службовий вихід магазину.
Обставини крадіжки майна були виявлені під час перегляду відеозапису. Вони викликали працівників поліції, які не знайшли достатніх підстав для затримання ОСОБА_4 , тому останній залишив приміщення магазину. Однак, згодом, він повернувся, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння знову зайшов до магазину, знову влаштував скандал, під час якого висловлювався нецензурною лайкою, штовхав охоронця, вчиняючи ці дії протягом 15 хвилин. Потім ОСОБА_4 почав нібито йти від магазину, а вони повернулись в магазин. Одразу ж після того, як вони зайшли, почули удар в двері, та побачили, що це відбулося від кинутої урни. Далі він бачив як ОСОБА_4 брав каміння, яке лежало біля магазину, і кидав його у вікна.
Свідок в категоричній формі наполягав на тому, що саме обвинувачений, а він бачив його обличчя на відстані 5-6 метрів, розбив вікна на центральному вході в магазин, вказавши, що після цього ОСОБА_4 зайшов за ріг будинку і він чув, як далі розбивались вікна магазину, однак вже ці дії особисто не бачив, лише потім виявив вікна пошкодженими.
Свідок ОСОБА_8 , який працював охоронцем магазину «Сільпо», дав показання про те, що ОСОБА_4 приблизно 04 години 30 хвилин, у стані алкогольного сп'яніння прибув до магазину, намагався ввійти до нього, в грубій формі висловлювався на адресу охорони магазину, вказуючи, що вони не виявили той факт, як він з викраденим майном залишив магазин. При цьому, обвинувачений висловлювався нецензурною лайкою, штовхав його, вчиняючи такі дії протягом 10-15 хвилин. Потім він почав нібито йти від магазину, вони з ОСОБА_9 підійшли в магазин, однак, як тільки зайшли, то почули удар в двері, побачили, що це відбулося від кинутої урни. Далі він бачив як ОСОБА_4 брав каміння, яке лежало біля магазину, і спочатку бив ними по вікнах, а потім кидав його у вікна, розбиваючи їх. Він категорично наполягає, що саме обвинувачений, а він бачив його обличчя на відстані 5-6 метрів, розбив вікна на центральному вході в магазин. Потім ОСОБА_4 зайшов за ріг будинку, і він чув, як далі розбивались вікна магазину, однак, безпосередньо цього не бачив. Згодом працівники поліції затримали ОСОБА_4 . При цьому він звернув увагу, що ОСОБА_4 вдягнений був в інший одяг, однак, по статурі, по обличчю він його одразу впізнав.
Свідок ОСОБА_10 , який працював адміністратором супермаркету «Сільпо», дав показання, що бачив, як в зал магазину з вулиці, розбиваючи скло, влітало каміння. Персонал був наляканий. Безпосередньо він з особою, яка розбивала вікна, не спілкувався, його не бачив.
Свідок ОСОБА_11 , дав показання про те, що будучи працівником поліції державної охорони, в одну з ночей восени 2015 року, у зв'язку зі спрацюванням тривожної кнопки, в складі екіпажу здійснював виїзд в супермаркет «Сільпо», розташованого по проспекту Правди у місті Києві. Спочатку працівники супермаркету вказали на обвинуваченого ОСОБА_4 як на особу, яка вчинила крадіжку майна, однак, достатніх підстав для затримання останнього не було. Вони поїхали з місця події, однак, через деякий час знову прибули на виклик. Працівники магазину повідомили, що таж сама особа розбила вікна супермаркету. Згодом вони цю особу затримали.
Свідок звернув увагу суду на те, що це був ОСОБА_4 , він був вже в іншому одязі, однак, по обличчю, наявності невеликої бороди на обличчі, вони його впізнали, доставили до магазину, де працівники супермаркету прямо вказали на нього як на особу, яка вчинила хуліганські дії.
Свідок ОСОБА_12 дала показання про те, що працює касиром в магазині «Сільпо», з обвинуваченим особисто не знайома, бачила його, як відвідувача магазину, в якому вона працює. В ніч з 16 на 17 вересня 2015 року в магазин охорона не пускала чоловіка. Пам'ятає, що стався якийсь конфлікт між охороною та покупцями, серед яких був обвинувачений ОСОБА_4 . Охорона повідомляла обвинуваченому про те, що він здійснив крадіжку, тому його не можуть впустити до магазину, для запобігання повторної крадіжки. Обвинувачений був в стані алкогольного сп'яніння, що було видно за неадекватної поведінки останнього. Відбулась штовханина між охороною та обвинуваченим. Події в магазині відбувались близько 5 хвилин. Після того, як обвинувачений покинув магазин, через хвилину почалось розбиття вікон. Вікна було розбито камінням, розміром в половину цеглини. Вона перелякалась, вважала, що є небезпека для людей. Після розбиття скла, вона натиснула кнопку виклику міліції.
Свідок зазначила, що особисто не бачила, хто саме бив вікна. Вона вийшла, коли приїхала поліція та показала напрям, куди пішли всі. Коли приїхала поліція, вікна вже не били.
Згідно довідки представника ТОВ «Фоззі-Фуд», на приміщеннях, які знаходяться по проспекту Правди,66 у місті Києві зовнішнього спостереження по периметру будинку немає і ніколи не було ( т.2 а.с.173).
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №822/17-42 від 02 серпня 2017 року, вартість будівельно-ремонтних робіт (завданої матеріальної шкоди) щодо заміни пошкоджених одинадцяти склопакетів фасадних вікон магазину ТОВ «Фоззі Фуд», що за адресою: місто Київ, проспект Правди, 66 станом на 17 вересня 2015 року становить 15 861 грн. 60 копійок. Встановити вартість відновлювального ремонту щодо брендування фасадних вікон магазину ТОВ «Фоззі Фуд» що за адресою: місто Київ, проспект Правди, 66 станом на 17 вересня 2015 року за наданими матеріалами кримінальної справи №758/7431/16-к - не вбачається за можливе (т. 3, а.с. 68-78).
Згідно акта №822/17-42 здачі-приймання висновку судового експерта №822/17-42 по кримінальній справі №758/7431/16-к вартість проведеного експертного дослідження складає 9 285 гривень (т. 3, а.с. 67).
Згідно долученої в судовому засіданні до матеріалів кримінального провадження копії вироку Подільського районного суду міста Києва від 18 грудня 2015 року, ОСОБА_4 був засуджений за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень, який сплатив 23 грудня 2015 року (т. 5, а.с 17-20).
Згідно долучених в судовому засіданні документів сторони захисту, захисник оспорював законність притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296 КК України, заявляв клопотання про закриття кримінального провадження, на що прокурором йому було відмовлено, заявляв клопотання про проведення окремих слідчих дій. Він оскаржував бездіяльність слідчого до суду.
Згідно ухвали слідчого судді від 11 березня 2016 року, слідчий зобов'язувався розглянути клопотання захисника по суті (т. 4, а.с. 22).
Захисник подавав скаргу на постану слідчого про зупинення досудового розслідування 18 квітня 2016. Згідно ухвали слідчого судді від 03 червня 2016 року скарга була задоволена, постанову слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_13 про зупинення досудового розслідування та розшук ОСОБА_4 від 18 квітня 2016 року було скасовано (т. 4, а.с. 179-180).
Згідно інформації директора ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» №10/14-4091 від 01 серпня 2016 року на запит захисника, в період 16-17 вересня 2015 року магазин «Сільпо», який розташований за адресою місто Київ, проспект Правди, 66 працював у нормальному режимі (т. 4, а.с. 189).
Постановою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 08 червня 2016 року у задоволенні клопотання слідчого про обмеження підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_7 строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження було відмовлено (т. 4, а.с. 191-193).
Згідно долучених до справи документів, які характеризують особу обвинувачуваного він має постійне місце проживання в місті Києві, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, сплатив штраф за попереднім вироком.
Згідно вимог ч.1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Суд, дослідивши запропоновані учасниками процесу докази, прийшов до висновку, що вони є відповідно до вимог ст. 85 КПК України належними, вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
При цьому, судом враховуються вимоги ч. 2 ст. 86 КПК України, відповідно до яких недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Окрім цього, судом враховуються вимоги ст. 290 КПК України, які зобов'язують сторону кримінального провадження після завершення досудового розслідування надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. Сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
В судовому засіданні встановлено, що прокурором, чи органом досудового розслідування за його дорученням, не було дотримано вимог ст. 290 КПК України щодо належно відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту.
Суд вважає необґрунтованими доводи прокурора про те, що за його дорученням слідчим вживались заходи по відкриттю матеріалів підозрюваному та його захиснику, в тому числі, направлялись їх копії за місцем проживання. При цьому, суд виходить з того, що процедура ознайомлення з матеріалами кримінального провадження чітко регламентована ст. 290 КПК України. В тому числі, і врегульовано випадки, коли підозрюваний затягує процедуру ознайомлення. Вказаною процедурою прокурор завчасно не скористався, слідчим суддею строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не встановлювався, в задоволенні клопотання про встановлення такого строку слідчим суддею було відмовлено, тому процедура відкриття матеріалів досудового розслідування не дотримана, і відповідно до вимог ч. 12 ст. 290 КПК України, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
За таких обставин, суд бере до уваги лише ті фактичні обставини, які були встановлені безпосередньо під час судового розгляду, та які, як додаткові матеріали, були відкриті сторонами кримінального провадження, відповідно до вимог ч. 11 ст. 290 КПК України.
Розглядаючи лише ці докази з точки зору їх допустимості, суд звертає увагу, що показання обвинуваченого, представника потерпілого, свідків в судовому засіданні отримано з дотриманням вимог КПК України, а тому вони є допустимими.
Належними і допустимими, як джерело доказів, є висновок проведеної під час судового розгляду судової будівельно-технічної експертизи №822/17-42 від 02 серпня 2017 року, та долучених додаткових документів, суд не вбачає порушення вимог КПК України під час їх отримання.
Оцінюючи сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку про встановлення обставин вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Так, оцінюючи показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які безпосередньо вказують на ОСОБА_4 як особу, яка вчинила хуліганські дії, суд заслухавши їх безпосередньо, звертає увагу на щирість їх показань, що свідки акцентують увагу на ті деталі, очевидцями яких вони були, і не звертають увагу на те, де свідками вони не були. При цьому, вони змістовно і категорично заявили, що бачили як саме обвинувачений ОСОБА_4 кидав каміння у вікна магазину, які розташовані на центральному вході, інші особи цього не робили і поруч їх не було. Також вони вказали, що як тільки ОСОБА_4 зайшов за ріг будинку, вони почули звук розбитих вікон і там. Покази вказаних свідків суд вважає правдивими і такими, що відповідають дійсності, є достовірними і кладе їх в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 296 КК України.
Показання свідка ОСОБА_14 узгоджуються з обставинами, які він виклав під час проведення слідчого експерименту за ухвалою суду за участю обвинуваченого та його захисника ( т. 2, а.с.202-209). Його показання узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_9 .
Суд, на якого покладається обов'язок забезпечити розгляд справи у розумні строки, прийшов до висновку про можливе закінчення розгляду справи без проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 , який проживає в місті Луганську, що є неконтрольованою урядом України територією, і який інформував суд, що з'явитись не може, та не планує прибути у місто Київ. При цьому, судом враховується, що вказаний свідок був безпосередньо допитаний в судовому засіданні.
Представник потерпілого ОСОБА_6 , який працює начальником охорони супермаркету «Сільпо», дав показання, що охоронці магазину на місці події прямо вказували на ОСОБА_4 як особу, яка влаштувала скандал, тривалий час висловлювався нецензурною лайкою, а потім камінням розбив вікна в магазині і зник.
Свідок ОСОБА_10 , адміністратор супермаркету «Сільпо», під час дачі показань зазначив про те, що особисто побачив, як в зал магазину з вулиці, розбиваючи скло, влітало каміння.
Свідок ОСОБА_11 , працівник поліції державної охорони, дав показання, що працівники супермаркету вказали на ОСОБА_4 як на особу, яка вчинила крадіжку майна, однак, достатніх підстав його затримати не було. Вона поїхали з місця події. Однак, через деякий час знову прибули на виклик і працівники магазину повідомили, що таж сама особа розбила вікна супермаркету. Згодом вони цю особу затримали, звертає увагу, що це був ОСОБА_4 , він був вже в іншій одежі, однак, по обличчю, наявності невеликої бороди вони його впізнали, доставили до магазину, де працівники супермаркету прямо вказали на нього, як на особу, яка вчинила хуліганські дії.
Свідок ОСОБА_12 , касир магазину «Сільпо», наполягала в судовому засіданні на тому що, як тільки обвинувачений покинув магазин, за хвилину після цього почалось розбиття вікон. Вікна було розбито камінням, розміром з половину цеглини. Вона перелякалась, вважала, що є небезпека для людей.
Показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та в сукупності з іншими доказами вказують на вчинення ОСОБА_4 злісних хуліганських дій.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №822/17-42 від 02 серпня 2017 року, вартість будівельно-ремонтних робіт (завданої матеріальної шкоди) щодо заміни пошкоджених одинадцяти склопакетів фасадних вікон магазину ТОВ «Фоззі Фуд», що за адресою: місто Київ, проспект Правди, 66 станом на 17 вересня 2015 року становить 15 861 гривень 60 копійок.
Таким чином, діями ОСОБА_4 була спричинена матеріальна шкода майну ТОВ «Фоззі Фуд».
Суд відхиляє доводи обвинуваченого ОСОБА_4 , в яких він заперечує вчинення хуліганських дій і пошкодження майна потерпілого ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД». Суд вважає, що його позиція спростовується показаннями свідків, які є логічними, послідовними та достовірними, підтверджуються сукупністю досліджених доказів, та вважає позицію ОСОБА_4 такою, яка направлена на бажання уникнути відповідальності.
За результатами розгляду даного кримінального провадження суд приходить до висновку про необхідність виключення з пред'явленого обвинувачення посилання на те, що діями обвинуваченого ОСОБА_4 було тимчасово порушено нормальну діяльність працівників супермаркету «Сільпо».
При цьому, суд виходить з того, що згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство», за ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.
Як вбачається з матеріалів справи, сторона захисту зверталась до директора ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» з запитом надати інформацію стосовно того, чи мало місце 16-17 вересня 2015 року тимчасове припинення нормальної діяльності магазину «Сільпо», розташованого в м. Києві по про проспекту Правди, 66 (т. 4, а.с. 187).
Згідно відповіді директора ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД», в період 16-17 вересня 2015 року магазин «Сільпо», який розташований за адресою: м. Київ, проспект Правди, 66, працював в нормальному режимі, що розцінюється судом як спростування твердження сторони обвинувачення про вчинення ОСОБА_4 дій, які спричинили тимчасове порушення нормальної діяльності працівників супермаркету «Сільпо», в зв'язку з чим посилання на дану обставину підлягає виключенню з пред'явленого обвинувачення.
Таким чином, виходячи з конкретних обставин справи, коли дії обвинуваченого ОСОБА_4 були поєднані з очевидним для нього порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, та супроводжувались особливою зухвалістю, яка виражалась у впертих і тривалих діях, які були направлені на порушення громадського порядку в присутності значної кількості громадян, із пошкодженням майна потерпілого та заподіяння матеріальної шкоди, суд прийшов до висновку про наявність саме хуліганського мотиву в діях обвинуваченого ОСОБА_4 , тому згідно сталої судової практики такі дії необхідно кваліфікувати як злісне хуліганство.
Оцінюючи сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку, що своїми умисними діями, які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України.
Обираючи покарання ОСОБА_4 суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, в тому числі межі санкції ч. 1 ст. 296 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Пом'якшуючих покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обставин, передбачених ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обтяжуючою покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обставиною, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, що передбачено п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України.
Враховуючи конкретні обставини справи, тяжкість вчиненого, суспільну небезпечність скоєного, суд прийшов до висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 повинен бути засуджений до покарання у виді штрафу.
Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Також, суд прийшов до висновку, що позов ТОВ «Фоззі-Фуд» підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 128 КПК України, особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні кримінальної справи пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальним провадженням.
Згідно вимог ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Потерпілим ТОВ «Фоззі Фуд» до обвинуваченого ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення майнової шкоди на суму 76 261 гривну 25 копійок.
Судом під час судового розгляду, а саме під час допиту свідків, проведення експертизи, аналізу сукупності досліджених доказів, достовірно встановлено, що в результаті скоєного злочину ТОВ «Фоззі-Фуд» завдано матеріальні збитки, які виразились у формі понесених затрат на відновлення пошкодженого майна, розмір яких становить 15 861 гривень 60 копійок, що підтверджується експертним дослідженням. Вказані збитки повинні бути відшкодовані обвинуваченим ОСОБА_4 як особою, яка винна у їх заподіянні.
В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки вони документально не підтверджуються належними, допустимими та достовірними доказами. Посилання на можливі затрати у майбутньому не можуть бути взяті до уваги судом як реально підтверджені збитки.
Зважаючи на те, що згідно акта №822/17-42 здачі-приймання висновку судового експерта №822/17-42 по кримінальній справі №758/7431/16-к, вартість проведеного експертного дослідження складає 9 285 гривень, вказана сума є процесуальними витратами, які відповідно до вимог ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить вісім тисяч п'ятсот гривень.
Позов ТОВ «Фоззі Фуд» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фоззі Фуд» ( 08132 місто Вишневе, Київської області, вулиця Промислова,5, ЄДРПОУ № 32294926; ІПН: 322949210139) в рахунок відшкодування майнової шкоди суму в розмірі 15 861 (п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят одну) гривню 60 копійок.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Згідно вимог ст.124 КПК України, стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на користь держави 9 285 (дев'ять тисяч двісті вісімдесят п'ять) гривень процесуальних витрат за проведення експертизи у справі.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду міста Києва, через Подільський районний суд міста Києва, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1