печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21484/17-к
07.05.2018 Печерський районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоєгорівка, Баштанського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, працюючого водієм - експедитором ФОП « ОСОБА_4 », зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
05 березня 2017 року близько о 10 год. 15 хв., ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «Ford Escort» д.з. НОМЕР_1 , рухався по тротуару вул. І.Мазепи в м. Києві.
Під час руху ОСОБА_3 допустив порушення вимог п.п. 2.3 (б); 11.13; 13.1; 13.3 Правил дорожнього руху України, в яких зазначено:
- п.2.3 (б) - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну;
- п. 11.13 - забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під'їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил;
- п. 13.1 - водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу;
- п. 13.3 - під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди, чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_3 виявились в тім, що він, керуючи вказаним транспортним засобом, виїхав на тротуар біля буд. № 11-Б по вул. І.Мазепи в м. Києві, де проявив неуважність до дорожньої обстановки, не дотримав безпечного інтервалу до пішохода ОСОБА_5 , який ішов в попутному напрямку по тротуару, в результаті чого скоїв наїзд лівим переднім колесом вказаного автомобіля на пішохода ОСОБА_5 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми правого гомілково-ступневого суглобу: перелом обох кісточок, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу, відповідно п.п. 2.2.1/в. та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року.
Характер виявленого тілесного ушкодження, відомі часові дані та обставини події, дозволяють стверджувати про те, що вказане тілесне ушкодження утворилося за рахунок ударних тупих твердих предметів. Виходячи з аналізу усієї наданої медичної документації, можна вважати допустимим утворення виявленого тілесного ушкодження у строк, вказаний у описовій частині цієї Постанови, тобто, 05.03.2017, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - зіткнення автомобіля, який рухався, з пішоходом, який у момент первинного контакту перебував у вертикальному або наближеному до нього положенні.
Порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 перебуває в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.
В судовому засіданні обвинувачений винним себе в інкримінованому діянні визнав повністю, підтвердив показання, які надані ним під час досудового провадження, розповів про обставини вчиненого кримінального правопорушення відповідно до пред'явленого обвинувачення.
Дійсно, він, за наведених обставин, керуючи автомобілем «Форд», порушив ПДР, через свою неуважність створив небезпеку для пішохода, вказав, що кається у скоєному, зробив для себе відповідні висновки.
В судовому засіданні ухвалою головуючого визнано недоцільним дослідження доказів у провадженні стосовно місця, часу вчинення діяння, способу, проти чого не заперечували учасники судового провадження, з урахуванням зрозумілості змісту цих обставин і добровільності відповідної позиції.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність пред'явленого обвинувачення на підставі належних достатніх даних (доказів) у провадженні.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, суд кваліфікує ч.1 ст. 286 КК України.
При призначенні міри покарання обвинуваченому суд враховує тяжкість скоєного обвинуваченим діяння, його особу, який раніше не судимий, позитивно характеризується, обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обтяжуючих покарання обставин немає.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та необхідність обрання йому міри покарання у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення, копія вироку вручається обвинуваченому та прокурору негайно.
СУДДЯ ОСОБА_1