Справа №705/1898/18
2/705/1502/18
про повернення заяви про забезпечення позову
11 травня 2018 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В., розглянувши заяву ТОВ «Полянецьке» про забезпечення позову, що подана до суду у зв'язку з поданням позовної заяви ТОВ «Полянецьке» (вул. Радянська, 77 с.Полянецьке Уманський район Черкаська область) до ОСОБА_1 (вул. Мічуріна, 15 с.Полянецьке Уманський район Черкаська область) про стягнення упущеної вигоди, яка була подана до суду 10.05.2018 року,-
До Уманського міськрайонного суду Черкаської області 10.05.2018 р. надійшла позовна заява ТОВ «Полянецьке» до ОСОБА_1 про стягнення упущеної вигоди. Одночасно, з поданням позовної заяви, ТОВ «Полянецьке» подало до суду 10.05.2018 року за вх.. № 11741 заяву про забезпечення позову. У заяві ТОВ «Полянецьке» зазначило, що Товариство звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення упущеної вигоди у зв'язку з не укладенням основного договору оренди землі, за невикористання орендованої земельної ділянки (земельного паю) протягом 15 років, в сумі 75000грн. Тому, враховуючи значний розмір коштів, який підлягає до стягнення з відповідача та з метою забезпечення виконання позовних вимог, недопущення можливого розпорядження усього майна, коштів та цінних паперів належних відповідачу, використанням коштів на банківських вкладах і кредитних спілках, вони просять суд:
«…1. Накласти арешт на все майно, кошти і цінні папери які зареєстровані на ОСОБА_1, що проживає за адресою обл..Черкаська р-н.Уманський с.Полянецьке вул.Мічуріна,15, в банківських установах України, господарських товариствах України та кредитних спілках України;
2. Заборонити вчиняти певні дії, а саме- заборонити вчиняти та реєструвати угоди щодо відчуження розпорядження коштів, цінних паперів, нерухомого майна, та транспортних засобів зареєстрованих на ОСОБА_1, що проживає за адресою обл..Черкаська р-н.Уманський с.Полянецьке вул.Мічуріна,15, органам державної реєстрації речових праву нерухомого майна України, нотаріусам України, органам державної реєстрації транспортних засобів України, органам державної реєстрації цінних паперів України…».
Розглянувши заяву ТОВ «Полянецьке» про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд дійшов такого висновку.
Згідно положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Частиною 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Частинами 1 та 2 ст. 154 ЦПК України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Згідно ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У поданій суду заяві ТОВ «Полянецьке», із враховуванням предмету позову та виходячи із змісту позовних вимог і в порушення вимог статті 151 ЦПК України, не вказало достовірні причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, не обґрунтувало необхідність забезпечення позову із зазначенням того, як відсутність заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; та не доводить, з посиланням на докази, що забезпечення позову необхідно здійснити саме в обраний спосіб, а також свої пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
Також, частинами 1 та 2 ст. 154 ЦПК України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Також, заявник ТОВ «Полянецьке» в обґрунтування вимог своєї заяви про забезпечення позову не конкретизує майно, цінні папери, грошові кошти, які перебувають у власності відповідача та на які необхідно накласти арешт, та не надає будь-яких відповідних документів (окрім витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку), що підтверджують право власності та/або право володіння на відповідне майно, цінні папери, грошові кошти, тощо.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
ТОВ «Полянецьке» не обґрунтувало наявність зв'язку між обраними ними заходами до забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування таких заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист їх порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів як позивача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Так, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв'язку між заходом до забезпечення позову (накладення арешту на все майно, кошти і цінні папери які зареєстровані на ОСОБА_1) та предметом позовних вимог про стягнення упущеної вигоди суддя вважає за необхідне повернути ТОВ «Полянецьке» заяву про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Разом з тим, заявником не зазначено, а судом не встановлено обґрунтованих обставин, які б підтверджувалися належними доказами та свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може, в подальшому, утруднити чи зробити неможливим виконання ймовірного рішення суду про задоволення позову.
Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи наведене вище, суддя дійшов висновку, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог, викладених у ст. 151 ЦПК України, і тому підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст. 151-154 ЦПК України, суддя
Заяву ТОВ «Полянецьке» про забезпечення позову, що подана до суду у зв'язку з поданням позовної заяви ТОВ «Полянецьке» (вул. Радянська, 77 с.Полянецьке Уманський район Черкаська область) до ОСОБА_1 (вул. Мічуріна, 15 с.Полянецьке Уманський район Черкаська область) про стягнення упущеної вигоди, - повернути заявнику.
Копію ухвали направити заявникуТОВ «Полянецьке».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути поданабезпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.В. Мазуренко