1Справа № 335/15077/17 2/335/582/2018
08 травня 2018 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Рибалко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Мереуци М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої пенсії, -
В грудні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що відповідач перебуває на обліку як отримувач пенсії в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя з 19.08.2002, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В березні 2008 року відповідач звернувся до позивача з заявою про здійснення перерахунку пенсії з додаванням стажу набутого після призначення пенсії. Згідно з розпорядженням позивача, відповідачу з 01.04.2008 року здійснено вказаний перерахунок.
При обчисленні розміру пенсії відповідачу, починаючи з 01.04.2008 по 31.12.2015 року зараховувались дані індивідуальних відомостей про застраховану особу, які містилися в індивідуальних відомостях Інформаційного центру системи персоніфікованого обліку в подвійному розмірі.
При проведенні звірки баз даних системи персоніфікованого обліку та баз АСОПД, було виявлено, що заробіток відповідача з дати перерахунку пенсії і до 31.12.2015 року було заведено вірно, однак внаслідок автоматичної рахункової помилки він задвоївся. Вказана рахункова помилка є такою, що відбулась при неправильному обчисленні пенсії програмним забезпеченням і жодним чином не залежала від працівника управління.
В період з 01.04.2008 по 31.12.2015 відповідач отримував пенсію в більшому розмірі ніж та, що йому була призначена відповідно до Закону № 1058, у зв'язку з чим утворилась переплата пенсії на загальну суму 643,78 грн., яку було виявлено 24.12.2015 року.
Після чого, згідно розпорядженням № 178390 від 24.12.2015 року, пенсію приведено у відповідність.
Посилаючись на те, що відповідач в добровільному порядку відмовляється повернути надміру сплачену пенсію, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму переплати в розмірі 643,78 грн.
Ухвалою суду було відкрито провадження в справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи за його відсутністю. На задоволенні позову наполягає.
Відповідач в судове засідання не з'явилася. Подала заяву про розгляд справи за її відсутністю. Проти задоволення позову заперечує.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, має право на звернення до суду за захистом порушених прав.
Як зазначено у п. пп. 9 п. 6 Положення № 28-2 «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління» Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя з 19.08.2002 та отримує пенсію за віком.
Пенсія розрахована за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В березні 2008 року відповідач звернувся до позивача з заявою про здійснення перерахунку пенсії з додаванням стажу набутого після призначення пенсії. Згідно з розпорядженням позивача, відповідачу з 01.04.2008 здійснено вказаний перерахунок.
Після перевірки матеріалів пенсійної справи відповідача управлінням було встановлено, що заробіток відповідача з дати перерахунку пенсії і до 31.12.2015 року було заведено вірно, однак внаслідок рахункової помилки за допомогою програмного забезпечення він був розрахований некоректно та задвоївся, у результаті чого утворилася переплата пенсії за період з 01.04.2008 по 31.12.2015 у загальній сумі 643,78 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року № 6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 року № 374/7695.
Згідно з п. 3 цього Порядку повернення коштів проводиться відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї тощо.
Таким чином, необхідною умовою повернення надмірно виплачених сум пенсій є, зокрема, зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.
Згідно із ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Згідно із ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (ст. 1215 ЦК України).
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не доведено, що переплата пенсії сталася внаслідок рахункової помилки та що відповідач, набуваючи переплату у сумі 643,78 грн., діяв недобросовісно.
Правовою позицією Верховного Суду України 22.01.2014 року за результатами розгляду справи № 6-151цс13 визначено, що безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат, встановлених абз. 2 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.
Крім того, правовою позицією Верховного Суду України від 02.07.2014 року за результатами розгляду справи № 6-91цс14 визначено, що до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.
При цьому, правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Неправильне застосування позивачем норм матеріального права при перерахунку відповідачу пенсії, не є рахунковою помилкою в розумінні ст. 1215 ЦК України, яка надає право витребування у останнього переплати пенсійних виплат.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 22.01.2014 року (справа № 6-151цс13), згідно з якою, відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
У ст. 1215 ЦК України відсутнє визначення поняття «рахункова помилка». Проте, у Кодексі законів про працю України міститься згадка про лічильну помилку при виплаті заробітної плати, що на думку суду, є синонімічним до поняття «рахункова помилка».
У постанові Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 2009 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» надається роз'яснення поняттю лічильної (рахункової) помилки - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок, наприклад, належить неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період, тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів.
Під час розгляду справи судом не встановлений факт наявності рахункової помилки. Помилка, про яку стверджує позивач, пов'язана з неналежним виконанням обов'язків службовими особами, відповідальними за функціонування програмного забезпечення, обчислення та нарахування пенсії і таке нарахування пенсії мало місце на протязі семи років - з 01.04.2008 до 31.12.2015 року.
Оскільки відсутній факт недобросовісного набуття відповідачем отриманих коштів, які є пенсійною виплатою, та не встановлено й наявності рахункової помилки, то відповідно до статті 1215 ЦК України поверненню зазначена сума не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно зі ст.141 ЦПК України, з огляду на ухвалення рішення на користь відповідача та звільнення позивача від сплати судового збору на підставі ЗУ «Про судовий збір», витрати по сплаті судового збору підлягають компенсації за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої пенсії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.І.Рибалко