Справа №333/565/18
Провадження №2/333/935/18
ЗАОЧНЕ рішення
Іменем України
15 травня 2018 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Варнавської Л.О.,
за участю секретаря судового засідання Некрашевич Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу №333/565/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 47858,10 гривень і судові витрати, посилаючись на те, що 18.09.2013 року між позивачем і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н, згідно з вимогами якого відповідач отримав кредитний ліміт зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак ОСОБА_1 порушує вимоги кредитного договору, а саме не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту і відсотків, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно і належним чином, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач, будучи повідомленим судом належним чином про час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився і не повідомив суд про причини неявки, відзиву чи будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надавав. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.223, ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
18.09.2013 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (банк) і ОСОБА_1 (клієнт) було укладено кредитний договір №б/н, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитний ліміт на умовах його забезпечення строковості, повернення і плати за користування, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати і повернути кредит у зазначеній сумі та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, на умовах і в строки, визначені договором (а.с.9, 10, 11-34). Вказаний договір складається із заяви позичальника (а.с.9), тарифів обслуговування кредитних карт (а.с.10), умов і правил надання банківських послуг (а.с.11-34).
Згідно із п.2.1.1.2.1 Умов і правил надання банківських послуг для надання послуг банк видає клієнтові карти, їх вид та строк дії визначений у заяві та в пам'ятці клієнта, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання карти, зазначена в заяві.
На підставі п.1.1.1.62 Умов і правил надання банківських послуг платіжні карти використовуються як засіб для безготівкових розрахунків за товари та послуги, для перерахування коштів з картрахунків на рахунки інших осіб, а також як засіб для отримання готівки в касах банку, фінансових установах, через банкомати і здійснення інших операцій, передбачених угодою сторін.
Пунктом 1.1.3.1.2 Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що порядок здійснення платіжних операцій з використанням платіжних карт, а також порядок отримання кредиту, регулюється діючим законодавством України, нормами Міжнародних платіжних систем, цим договором, умовами і правилами надання банківських послуг та тарифами банку.
Відповідно до п.1.1.2.5 Умов і правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, процентам за його використання, за перевитрачання платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
На підставі п.1.1.2.6 Умов і правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний у випадках невиконання зобов'язань по договору, на вимогу банку виконувати зобов'язання по поверненню кредиту (в тому числі простроченого кредиту та овердрафту), сплаті винагороди банку.
Згідно з п.1.1.5.32 Умов і правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів за будь-яким з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний заплатити банку штраф у розмірі 500 гривень + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій.
Однак ОСОБА_1 вимоги кредитного договору №б/н від 18.09.2013 року не виконує, в обумовлені строки кредит і відсотки по ньому не сплачує.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.
На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.
Згідно з ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до розрахунку, наданого банком, станом на 31.12.2017 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 47858,10 гривень, а саме: 1948,11 гривень - заборгованість за кредитом, 39455,23 гривень - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, 3699,61 гривень - заборгованість за пенею і комісією за користування кредитом, 500,00 гривень - штраф (фіксована частина), 2255,15 гривень - штраф (процентна складова) (а.с.7-8).
При цьому, вказаними вище умовами кредитного договору передбачено застосування штрафу та пені як виду цивільно-правової відповідальності боржника за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, зокрема, однаковість підстав нарахування штрафу та пені, а також відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року. Тому в частині вимог банку про стягнення штрафів, суд вважає за необхідне відмовити з вищезазначених підстав.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору №б/н від 18.09.2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надав відповідачу кредит. Однак ОСОБА_1 порушив вимоги кредитного договору, а саме не виконав в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту, відсотків і пені. Тому є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту, відсотках, пені відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.
У зв'язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази і вимоги чинного законодавства, враховуючи обставини справи, суд вважає за можливе задовольнити позов частково.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, так як позов задовольняється частково, судові витрати повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (45102,95 гривень х 1762,00 гривень / 47858,10 гривень = 1660,56 гривень).
Керуючись ст.61 Конституції України, ст.ст.549, 610, 611, 612, 617, 625, 651, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ч.4 ст.223, ст.ст.10-13, 77-80, 141, 263-265, 280-283, 289 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1), який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (на розрахунковий рахунок №29092829003111 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 1948 (одна тисяча дев'ятсот сорок вісім) гривень 11 копійок - заборгованості за кредитом, 39455 (тридцять дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) гривень 23 копійки - заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом, 3699 (три тисячі шістсот дев'яносто дев'ять) гривень 61 копійку - заборгованість за пенею і комісією за користування кредитом, а разом 45102 (сорок п'ять тисяч сто дві) гривні 95 копійок заборгованості по кредитному договору №б/н від 18.09.2013 року.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1), який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (на розрахунковий рахунок №29092829003111 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 1660 (одна тисяча шістсот шістдесят) гривень 56 копійок витрат по сплаті позивачем судового збору.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше двох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області. Відповідно до пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 15 травня 2018 року.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя Л.О. Варнавська