Справа № 333/1582/18
Провадження № 3/333/554/18
Іменем України
11 травня 2018 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої водієм тролейбуса у КП «Запоріжелектротранс», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
30.03.2018 року до канцелярії Комунарського районного суду м. Запоріжжя з управління Патрульної поліції в Запорізькій області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №228930 від 26.03.2018 року.
Згідно вказаного протоколу, 26 березня 2018 року в 21 годину 05 хвилин у м. Запоріжжі по вул. Космічній, 124, ОСОБА_1 керувала тролейбусом 032, при зміні напрямку руху, не впевнилася в безпечності та скоїла зіткнення з автомобілем «ЗАЗ Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався у попутньому напрямку, чим порушила вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, потерпілих не має.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП не визнала та пояснила, що 26.03.2018 року, приблизно в 21-00 годину, вона перебувала за кермом тролейбуса 032 та проїжджала по вул. Космічній, 124 у м. Запоріжжі. При здійсненні повороту ліворуч на вул. Складську, вона впевнилася у безпеці виконання повороту ліворуч, ввімкнула лівий поворот та почала здійснювати поворот. Швидкість тролейбусу була невеликою, вона різко не гальмувала. Повністю не виконавши поворот, тобто ще перебуваючи на вул. Космічній, відчула удар в задню частину тролейбуса. У подальшому, виявила, що легковий автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , рухаючись позаду тролейбуса то тій смузі, що і вона, не врахував дорожньої обстановки, не витримав безпечної дистанції та скоїв зіткнення. Після скоєння ДТП вона на мобільний телефон знімала розташування транспортних засобів на дорозі та виявила, що автомобіль ОСОБА_2 міг об'їхати тролейбус з обох сторін.
ОСОБА_2 пояснив суду, що дійсно 26.03.2018 року, приблизно о 21-00 годині, він перебував за кермом автомобіля «ЗАЗ Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Проїжджаючи по вул. Космічній, 124 у м. Запоріжжі він помітив, що тролейбус, як пізніше було встановлено, під керуванням ОСОБА_1 , від'їхавши від зупинки громадського транспорту, ввімкнувши лівий поворот, практично відразу почав змінювати рух ліворуч. Від зупинки до повороту на вул. Складська, приблизно 70 м. Він в цей момент їхав зі швидкість 50-55 км/год, практично в крайній правій полосі, приблизно в 1 метрі від лівого бордюру, так як там розташовані зливні решітки. Приблизно за 20 метрів він побачив, що тролейбус перегородив проїзджу частину, тому за 10-15 метрів до тролейбуса почав гальмувати, але не зміг уникнути зіткнення з тролейбусом. У нього не було можливості прийняти інше рішення, так як він тролейбус не зміг об'їхати ні ліворуч, ні праворуч. У зв'язку з тим, що він гальмував, його автомобіль трохи розвернуло, тому після ДТП, його автомобіль знаходився практично посередині дороги. На момент ДТП за кермом автомобіля він знаходився, приблизно 40 хвилин. В результаті ДТП у тролейбуса був пошкоджений лівий покажчик повороту, а в його автомобілі була розбита практично уся передня частина.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кузьміна В.О. зазначила, що працівники поліції не зібрали достатньо доказів, які б вказували на винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, тому просила суд закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні було досліджено: протокол адміністративного правопорушення; схему місця ДТП; письмові пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; фотознімки; відеозапис, наданий у судове засідання ОСОБА_1 ; копію заводського паспорту тролейбусу ЮМЗ №032; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - «ЗАЗ Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та звіт автотоварознавчої експертизи.
Нормами статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням є (проступок) протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно до пункту 10.1. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Статтею 124 КУпАП встановлено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Таким чином, для наявності складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП необхідно, щоб у передбачених вказаними вище нормами права суспільних відносинах, поведінка водія транспортного засобу, порушувала законодавчо встановлене правило.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що при здійсненні повороту ліворуч на вул. Складську, вона впевнилася у безпеці виконання повороту ліворуч, ввімкнула лівий поворот (приблизно за 30 м.) та почала здійснювати поворот, при цьому швидкість тролейбусу була невеликою.
Пояснення ОСОБА_1 частково підтверджує ОСОБА_2 , який вказав, що дійсно тролейбус під керуванням ОСОБА_1 , від'їхавши від зупинки громадського транспорту, ввімкнувши лівий поворот, практично відразу почав змінювати рух ліворуч. Від зупинки громадського транспорту до повороту на вул. Складську, приблизно 70 метрів. Тобто, з пояснень ОСОБА_2 суд дійшов висновку, що зміну руху тролейбусу останній бачив ще за 70 метрів, так як місце зіткнення транспортних засобів знаходиться практично на повороті на вул. Складську. В даному випадку
Водночас пояснення ОСОБА_2 щодо перегороджування тролейбусом проїжджої частини таким чином, що об'їхати його неможливо, не підтверджуються жодним доказом у справі. Навпаки, спростовується поясненнями ОСОБА_1 , даними, встановленими зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, і відеозапису, наданому у судовому засідання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Зі схеми вбачається, що відстань від правого бордюру до правого заднього колеса тролейбусу складає 3,3 м., від лівого бордюру до лівого заднього колеса тролейбуса - 3,95 м. (розрахунок відстані: 9,75 (ширина проїжджої частини) - 3,3 (відстань між правим бордюром та правим заднім колесом тролейбуса) - 2,5 (ширина тролейбусу).
Таким чином, враховуючи ширину автомобіля «ЗАЗ Lanos» - 1,68 м., за кермом якого перебував ОСОБА_2 , а також відеозапис, з якого вбачається, що після скоєння ДТП інші легкові автомобілі безперешкодно об'їжджають тролейбус, суд дійшов висновку про неспроможність пояснень ОСОБА_2 щодо неможливості об'їхати тролейбус.
Крім того, суд звертає увагу на те, що розташування автомобіля ОСОБА_2 на схемі місця ДТП на відстані 4,5 м. від правого бордюру та 3,57 м. від лівого бордюру (розрахунок відстані: 9,75 (ширина проїжджої частини) - 4,5 (відстань між правим бордюром та правим заднім колесом автомобіля) - 1,68 м. (ширина автомобіля)) суперечить поясненням останнього у судовому засіданні. Його пояснення, що після того, як він почав гальмувати, його автомобіль розвернуло не підтверджується жодними даними, а на схемі місця ДТП не відображено сліди гальмування. Отже, суд з вказаних даних дійшов висновку, що автомобіль ОСОБА_2 рухався не в лівій полосі руху, як зазначав ОСОБА_2 у судовому засіданні, а практично посередні проїжджої частини. Це підтверджується і локалізацією пошкоджень транспортних засобів.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»).
У рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 Європейський Суд з прав людини зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Зважаючи на характер та суворість адміністративного стягнення, передбаченого ст.124 КУпАП (можливість позбавлення права керувати транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року), суд вважає, що провадження відносно ОСОБА_1 у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є кримінальним. Відповідно воно підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні статті 4 Протоколу № 7 вказаної Конвенції.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумпцій.
Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Всі обставини, встановлені судом, у сукупності викликають сумніви щодо існування факту самого правопорушення з боку ОСОБА_1 , так як відповідальність за порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху наступає, якщо водій перед зміною напрямку руху не переконався у безпечності своїх дій та відсутності перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. В даному випадку ОСОБА_1 при зміні руху тролейбусу, яким вона керувала, переконалася у безпечності своїх дій, завчасно ввімкнула покажчик повороту ліворуч та здійснювала перестроювання з правого ряду у лівій для повороту ліворуч.
Виконання дії зі зміни напрямку руху ще не свідчить про наявність загрози для інших учасників дорожнього руху та про порушення Правил дорожнього руху таким водієм, оскільки Правила дорожнього руху покладають обов'язок на кожного учасника дорожнього руху дотримуватися ПДР.
Дії ОСОБА_2 в даному випадку суд не оцінює в контексті порушення Правил дорожнього руху, так як розглядає матеріали адміністративної справи лише відносно ОСОБА_1 .
Фактично протокол про адміністративне правопорушення працівник поліції склав на підставі даних з пояснень ОСОБА_2 , які суперечать іншим, встановленим у судовому засіданні обставинам, та даних схеми ДТП. Пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , досліджені у судовому засіданні, стосуються лише факту відмови ОСОБА_1 від отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення та від підпису у ньому.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд вважає, що по справі відсутні належні докази, оцінивши які, можливо було б дійти до безсумнівного висновку стосовно винуватості ОСОБА_1 . Враховуючи, що докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому на думку суду, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 124, 245, 247, 251, 252, 266, 280 КУпАП, суд -
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод