Справа № 236/569/18
14 травня 2018 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Бікезіної О.В.,
за участю секретаря Плаксіної Є.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Лиман Донецької області за відсутністю сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
13.03.2018 року позивач звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням подружнього життя і неможливістю збереження сім'ї. Зазначила, що 10 серпня 2013 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 був укладений шлюб, від сумісного життя сторони не мають дітей. В січні місяці 2015 року вони припинили шлюбні відносини, через нерозуміння одне одного та різних поглядів на життя. Майнового спору вони не мають. Просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем.
Позивача ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду цивільної справи (а.с. 36), позивач в судове засідання не прибула, надала суду заяву, в якій свої позовні вимоги підтримала та просила справу розглянути без її участі (а.с. 24).
Відповідача ОСОБА_2 було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про його виклик на офіційному сайті Краснолиманського міського суду Донецької області (а.с.40), але відповідач в судове засідання не прибув та надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав та просив справу розглянути без його участі (а.с. 25).
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 10 серпня 2013 року, про що Донецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області зроблений відповідний актовий запис № 657. Після реєстрації шлюбу прізвище позивача - "ОСОБА_1 " (а.с. 6).
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Рішення про розірвання шлюбу, як визначено нормою статті 112 СК Україна, суд постановляє якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 припинили шлюбні відносини, не проживають однією сім'єю та не ведуть сумісне господарство з січня 2015 року. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження родинних стосунків, між ними встановились недружні взаємовідносини, позивач не має наміру зберегти сім'ю. Враховуючи викладене, суд визнає, що надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно до положень ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 76 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання сторін продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше подружнє життя ОСОБА_2 та ОСОБА_1, збереження їх сім'ї є неможливе та суперечить їх інтересам, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. З огляду на це, суд вважає за необхідне залишити їй прізвище " Скрипунова ".
Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 13, 76, 89, 265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3,110-112,113 Сімейного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1,яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, до ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, про розірвання шлюбу -задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4,зареєстрований 10 серпня 2013 року, місце реєстрації Донецький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 657 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачу залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне судове рішення складене 14.05.2018 року .
Суддя -