10.2.4
Іменем України
14 травня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/726/18
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петросян К.Є.,
при секретарі судового засідання - Грищенко М.І.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
22 березня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 або позивач) до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі УПФУ в Попаснянському районі або відповідач), в якому позивач просить:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні пільгового стажу та призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- скасувати рішення відповідача від 19.01.2018 про відмову в призначенні пільгової пенсії позивачу;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу період роботи з 05.09.1989 по 23.11.1994, коли він працював учнем електрослюсаря підземного та електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею на шахті "ім.Менжинського" виробничого об'єднання "Первомайськвугілля";
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз.1 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням до його пільгового стажу періоду роботи з 05.09.1989 по 23.11.1994.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто 12.12.2017 йому виповнилося 55 років.
З 01.09.1978 позивач навчався у Костянтинівському сільськогосподарському технікумі, який закінчив 27.02.1982. У період з 11.05.1982 по 15.05.1984 він проходив службу в лавах Радянської армії; у період з 16.07.1984 по 16.01.1985 - навчався у середньому міському професійно-технічному училище №15 за професією електрослюсар підземний. З 15.02.1985 по 26.05.1986 працював ветлікарем у колгоспі ім. XX Партз'їзду Алексіївського району Бєлгородської області. У період з 24.06.1986 по 04.08.1986 працював на Попаснянському скляному заводі та з 05.08.1986 по 29.08.1989 - ветлікарем у Попаснянської заготконторі.
З 05.09.1989 позивач працював на шахті «ім.Мєнжинського» виробничого об'єднання «Первомайськвугілля» учнем електрослюсаря підземного та направлений на навчання з відривом від виробництва, яке проходів у середньому професійно-технічному училище №74 з 05.09.1989 по 03.05.1990 за професією електрослюсар підземний. Після закінчення навчання з 05.05.1990 став працювати електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею та працював за цією професією до 23.11.1994.
У період з 26.11.1994 по 01.08.1995 працював робочим масло цеху у Малому державному підприємстві «Центр». Починаючи з 13.12.1995 став працювати у Попаснянській дистанції цивільних споруд Донецької залізниці слюсарем електриком, де працює до теперішнього часу.
Позивач зазначає, що всі вищевказані періоди його роботи підтверджуються записом у трудовій книжці, де його страховий загальний стаж складає більше 32 років, а з урахування служби у лавах Радянської армії та навчання - страховий стаж становить на 11.01.2018 більше 37 років, з яких він працював на роботах з повним робочим днем під землею 05 років 02 місяця 19 днів.
Професії, за якими він працював у період з 05.09.1989 по 23.11.1994 та з 21.06.1994 віднесені до Списку №1, тому, оскільки станом на 13.12.2017 йому виконалося 55 років, має загальний страховий стаж більше 37 років, з яких стаж на підземних роботах складає більше 5 років, на думку позивача, починаючи з 13 грудня 2017 року він має право на призначення пенсії на пільгових умовах.
ОСОБА_1 11.01.2018 звернувся із заявою до УФПУ в Попаснянському районі Луганської області про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах і надав усі документи, які йому вдалося зібрати.
Рішенням відповідача від 19.01.2018 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в порядку, встановленому абз.1 п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» посилаючись на те, що у ОСОБА_1 відсутній необхідний пільговий стаж роботи.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо не зарахування до його пільгового стажу роботи періоду, коли він працював на шахті «ім. Менжинського» ВО «Первомайськвугілля» в якості учня електрослюсаря підземного та електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею та відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Посилаючись на ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивач зазначає, що відсутність у нього уточнюючої (пільгової) довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не спростовує наявності у нього пільгового стажу роботи з 05.09.1989 по 23.11.1994, що дає право виходу на пенсію на пільгових умовах.
Представник позивача до початку слухання справи звернувся до суду із заявою, якою просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Від представника відповідача 10.04.2018 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого УПФУ в Попаснянському районі просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та розглянути справу за його відсутності. Відповідно до заперечень зазначено на наступне (а.с.32).
ОСОБА_1 на час звернення мав загальний стаж роботи 37 років 6 місяців 2 дні.
Відповідно п.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку; пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку. Відповідач зазначає, що за наявності необхідного пільгового стажу роботи ОСОБА_1 мав би право на пенсію з 13.12.2017.
В трудовій книжці НОМЕР_2 від 27.02.1985 ОСОБА_1 міститься запис про його прийом учнем електрослюсаря підземного на шахту «ім. В.Р. Менжинського» ВО «Первомайськвугілля» та направлення на курси з відривом від виробництва з 05.09.1989, з 05.05.1989 по 23.11.1994 ОСОБА_1 працював на шахті «ім. В.Р. Менжинського» ВО «Первомайськвугілля» в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею.
Однією з основних умов зарахування відповідних періодів стажу є зайнятість на цій роботі повний робочий день, при цьому трудова книжка позивача не містить повної інформації про роботу на пільгових умовах.
Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, передбачено у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників. У довідці має бути зазначено періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професію або посаду, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включено цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.
До заяви щодо призначення пенсії ОСОБА_1 не надав довідок, які уточнюють пільговий характер роботи. Період роботи на шахті «ім. В.Р. Менжинського» ВО «Первомайськвугілля» з 05.09.1989 по 23.11.1994 не зараховано до пільгового стажу роботи, у зв'язку з відсутністю пільгових довідок.
Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, УПФУ в Попаснянському районі прийнято правомірне рішення щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу роботи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (а.с.12-14).
11.01.2018 позивач звернувся із заявою до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.37 на звороті).
Рішенням УПФУ в Попаснянському районі Луганської області від 19.01.2018 позивачу відмовлено в призначенні пенсії згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" через відсутність необхідного пільгового стажу (21, 36 на звороті, 37).
Підставою для винесення даного рішення слугувало те, що до заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 не надав довідок, які уточнюють пільговий характер роботи.
Питання призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 з подальшими змінами і доповненнями (далі Закон № 1058).
Пунктом 1 частиною 2 статті 114 Закону № 1058 передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Позивач оскаржує рішення відповідача з мотивів не віднесення періодів його роботи до пільгового стажу, зокрема з 05.09.1989 по 23.11.1994, коли він працював учнем електрослюсаря підземного та електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею на шахті «ім. В.Р. Менжинського» ВО «Первомайськвугілля».
Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про професійну - технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Сторонами не заперечується той факт, що ОСОБА_1 на час звернення до відповідача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах мав загальний стаж роботи 37 років 6 місяців 2 дні.
Матерілами справи підтверджено, що у періоди з 01.09.1978 по 27.02.1982 позивач навчався у Костянтинівському сільськогосподарському технікумі (а.с.16); з 11.05.1982 по 15.05.1984 - проходив службу в лавах Радянської армії (а.с.15); з 16.07.1984 по 16.01.1985 - навчався у середньому міському професійно-технічному училище №15 за професією електрослюсар підземний (а.с.17); з 15.02.1985 по 26.05.1986 - працював ветлікарем у колгоспі ім. XX Партз'їзду Алексіївського району Бєлгородської області (а.с.8-11); з 24.06.1986 по 04.08.1986 - працював на Попаснянському скляному заводі (а.с.8-11); з 05.08.1986 по 29.08.1989 - працював ветлікарем у Попаснянської заготконторі (а.с.8-11).
З 05.09.1989 позивач працював на шахті «ім. Мєнжинського» виробничого об'єднання «Первомайськвугілля» учнем електрослюсаря підземного та направлений на навчання з відривом від виробництва, яке проходів у середньому професійно-технічному училище №74 з 05.09.1989 по 03.05.1990 за професією електрослюсар підземний. Після закінчення навчання з 05.05.1990 до 23.11.1994 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею (а.с.18).
У період з 26.11.1994 по 01.08.1995 працював робочим масло цеху у Малому державному підприємстві «Центр»;з 13.12.1995 по теперішній час працює у Попаснянській дистанції цивільних споруд Донецької залізниці слюсарем електриком.
Відповідно до оскаржуваного рішення, УПФУ в Попаснянському районі період роботи позивача з 05.09.1989 по 23.11.1994, коли він працював учнем електрослюсаря підземного та електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею на шахті «ім. В.Р. Менжинського» ВО «Первомайськвугілля» не зарахований до пільгового стажу роботи, оскільки трудова книжка позивача не містить повної інформації про роботу на пільгових умовах, а позивач не надав довідок, які уточнюють пільговий характер роботи.
Отже, відповідачем період роботи на шахті «ім. В.Р. Менжинського» ДП «Первомайськвугілля» з 05.09.1989 по 23.11.1994 не зараховано до пільгового стажу роботи позивача, у зв'язку з відсутністю пільгових довідок.
Разом з тим, з копії диплома серії Б № 927351, наданого позивачем до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у період з 01.09.1989 по 03.05.1990 навчався у «Средньому профтехучилище» та здобув кваліфікацію електрослюсар підземний 4 (четвертого) розряду (а.с.18).
Записами в трудовій книжці серія НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 підтверджено, що позивача з 05.09.1989 по 04.05.1989 прийнято учнем електрослюсаря підземного на шахту «ім.В.Р.Менжинського» ВО «Первомайськвугілля» та направлено на курси з відривом від виробництва, а з 05.05.1990 по 23.11.1994 позивач працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею (а.с.8-11).
Запис про спірний період роботи засвідчено відповідною печаткою підприємства і дефектів їх вчинення не має.
У відповідності до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно із пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
З оскаржуваного рішення вбачається, що періоди роботи позивача на шахті «ім.В.Р.Менжинського» ВО «Первомайськвугілля» не зараховано до пільгового стажу по записам в трудовій книжці, з посиланнями на п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок), де зазначено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників.
Разом з тим, відповідачем у рішенні не конкретизовано які саме відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, для підтвердження спеціального трудового стажу відсутні у трудовій книжці.
Згідно Списку №1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 за № 1173, і який був діючим до 26.01.1991 розділ 1 "Гірничі роботи" підрозділ 1 "Підземні роботи" передбачає, що право на пенсію на пільгових умовах мають усі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв'язку і т. д.).
Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991, що діяв до 11.03.1994, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, що діяв до 16.01.2003, містять в собі підрозділ 1 розділу 1 "Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень": пунктом "а" у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Таким чином, професія позивача «електрослюсарь підземний» згідно записів у його трудовій книжці 05.09.1989 по 23.11.1994 віднесена до Списку №1.
При цьому, згідно із пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Згідно пункту 6 Порядку № 383 працівникам спеціалізованих підприємств і організацій (ремонтних, ремонтно-будівельних, монтажних та ін.), зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах, передбачених Списками (36-2003-п), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях, за результатами атестації відповідних робочих місць.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Оскільки в трудовій книжці ОСОБА_1 є необхідні записи про його роботу у спірний період з 05.09.1989 по 23.11.1984, а в судовому засіданні підтверджено вказаний факт, також є дані про проведення атестації робочих місць (відповідний наказ в матеріалах справи), тому у відповідача були відсутні підстави для відмови у зарахуванні вказаного стажу до пільгового за списком № 1 (а.с.19-20).
Суд зазначає, що Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, а саме визнання неправомірними дій УПФУ в Попаснянському районі щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, суд вважає, що в даному випадку вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є процесом реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою настання будь-яких негативних наслідків для особи. На думку суду, правові наслідки для позивача тягне акт індивідуальної дії - рішення від 19.01.2018 про відмову в призначенні пенсії, а тому ефективним способом захисту порушеного права є саме визнання протиправним та скасування зазначеного рішення УПФУ в Попаснянському районі.
Стосовно обраного позивачем способу захисту у вигляді зобов'язання зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи період з 05.09.1989 по 23.11.1994, коли він працював учнем електрослюсаря підземного та електрослюсарем підземним з повним робочим днем на підземній роботі на шахті «ім.В.Р. Менжинського» ВО «Первомайськвугілля», суд зазначає наступне.
З практики Європейського суду слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, спірним питанням є призначення пенсії на пільгових умовах.
Згідно із частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, та з урахуванням дискреційних повноважень Пенсійного органу на прийняття рішення суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень статті 245 КАС України, а саме, обрати належний спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.01.2018 про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 352,40 грн.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення управліня Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 19.01.2018 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п.1.ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Коноваленко Юрію Федоровичу».
Зобов'язати управліня Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.01.2018 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н.НОМЕР_1, місце проживання: 93300, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (код ЄДРПОУ 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська область, м. Попасна, вул. Шкільна, 2) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 352,40 грн (триста п'ятдесят дві гривні 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення суду складено та підписано 15 травня 2018 року.
Суддя К.Є. Петросян