07 травня 2018 року Справа № 804/2268/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши у спрощеному провадженні в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії, -
28.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти повторно заяву ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги та подати висновок (за формою Додаток 13 Наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що він проходив військову службу у Збройних силах з 14.05.1987 року по 01.04.1989 року, в тому числі приймав участь у бойових діях на території республіки Афганістан з 05.11.1987 р. по 14.02.1989 р. Під час виконання свого військового обов'язку на території Афганістану, Позивач отримав осколкові поранення в лобну область праворуч. На засіданні Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, було встановлено, що отримані позивачем поранення, ЗЧМТ, контузія, травма хребта, захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. На підставі зазначеного, за результатами огляду медико-соціальної експертної комісії, Позивачу було первинно встановлено третю групу інвалідності з 31.10.2012 р. У 2014 та 2017 роках третя група інвалідності була підтверджена та залишена без змін. 11.07.2017 року Позивач звернувся до Дніпропетровського обласного військового комісаріату із заявою та усіма належними документами стосовно призначення йому та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням 3 групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. Листом від 15.08.2017 року Відповідачем відмовлено в направленні документів до Департаменту фінансів Міністерства оброни України для виплати одноразової грошової допомоги та рекомендовано звернутися до районного військового комісаріату для надання допомоги щодо підготовки всіх необхідних документів. Позивач не погоджується із такими діями та бездіяльністю відповідача, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 року відкрито спрощене провадження у адміністративній справі, призначено її розгляд без виклику сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджуються обставини, на яких гуртуються заперечення відповідача.
Копію зазначеної ухвали відповідачем було отримано 20.04.2018 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, однак відповідач свої правом не скористався та не подав до суду відзиву на позовну заяву. У зв'язку з вище викладеним суд розглядає справу за наявними доказами, які містяться у матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Позивач, ОСОБА_1 , проходив військову службу у Збройних силах Радянського Союзу у період з 14.05.1987 року по 01.04.1989 року, в тому числі приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан у період з 05.11.1987 р. по 14.02.1989 р., що підтверджується копією військового білету серії НОМЕР_1 , яка міститься в матеріалах справи (а.с. 22-24).
Відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (Протокол № 2078 від 25.10.2012 року), комісією встановлено, що отримані ОСОБА_1 поранення, закрита черепно-мозкова травма, контузія, травма хребта, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. (а.с. 19).
Позивач ОСОБА_1 , у зв'язку з отриманими вищевказаними пораненнями та контузією, з 31.10.2012 року є інвалідом війни 3 (третьої) групи, що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК серії 10ААБ № 012220 (а.с. 20), випискою із акта огляду МСЕК серії 12ААА № 731139 (а.с. 21), посвідченням інваліда війни серії НОМЕР_2 від 01 листопада 2017 року (а.с. 17).
11.07.2017 року Позивач звернувся до Дніпропетровського обласного військового комісаріату з заявою про направлення документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 31.10.2012 року третьої групи інвалідності від поранення, контузії, пов'язаних з участю в бойових діях і перебуванні на території інших країн.
Листом від 15.08.2017 року за № 7/12636/7 Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом було фактично відмовлено у задоволенні вищевказаної заяви у зв'язку з тим, що відповідно до п. 2 Порядку № 499, одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим із строкової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби; заявником не подано повний пакет документів, а також вказано, що згідно до п. 2.2. Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 31.12.2014 року № 937документи до обласного військового комісаріату надаються через районний військовий комісаріат за місцем проживання (а.с.25).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (від 25.03.1992 № 2232-ХII) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно з п. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (від 20.12.1991 №2011-XII), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною 2 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (від 20.12.1991 №2011-XII, у редакції, чинній на час установлення позивачу третьої групи інвалідності) передбачалося, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, за умовами наведеної норми Закону №2011-ХІІ (у редакції, чинній на момент установлення позивачу третьої групи інвалідності), право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, незалежно від часу настання інвалідності, тому відмова відповідача з цих причин є неправомірно.
Суд враховує, що на момент звернення Позивача з приводу виплати допомоги діє «Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975.
Відповідно до п. 3 цього Порядку № 975, у разі встановлення інвалідності, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії. Тобто, право на отримання одноразової грошової допомоги у Позивача виникло 31.10.2012 року.
Також, у п. 2 Порядку №975 зазначено, що особам, які мали право на отримання одноразової грошової допомоги до набрання чинності цього Порядку, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяв на день виникнення права на отримання такої допомоги. Тобто, одноразова грошова допомога повинна призначатись і виплачуватись в порядку, що діяв на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Оскільки Позивач отримав право на призначення вказаної допомоги з 31.10.2012 року, а тому має право на її призначення та виплату згідно з Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №499 (далі - Порядок №499).
Згідно з п. 6 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (від 20.12.1991 №2011-XII), одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Відповідно до п. 3. Порядку № 499, особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) такі документи:
§заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності;
§довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва);
§копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження;
§довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності;
§копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
§копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Так, у своєму листі від 15.05.2017 року №7/12636/7, відповідач відмовляє у розгляді заяви Позивача та вказує, що уповноважені органи наділені правом перевіряти документи та, якщо документів необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової допомоги немає, письмово повідомляти заявника. Однак суд звертає увагу, що відповідачем у своєму листі не зазначено, яких саме документів не вистачає і які Позивач має долучити, тому відмова з причин відсутності документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової допомоги, є необґрунтованою.
Щодо посилання відповідача на п. 2.2. Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затверджених наказом Міністра оборони України від 31.12.2014 року № 937, відповідно до якої документи до обласного військового комісаріату стосовно призначення та виплати грошової допомоги надаються через районний військовий комісаріат за місцем проживання, суд зазначає, що таке твердження відповідача не відповідає дійсності, оскільки зазначений пункт не містить такого застереження.
Згідно п. 7 Порядку № 499, керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку. Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.
Таким чином, виходячи з аналізу вищезазначеної норми, саме до компетенції Міністерства оборони України віднесено прийняття рішення про призначення або відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, а відповідач має обов'язок у 15-ти денний строк з дня реєстрації документів направити до Міністерства Оборони України висновок з поданими документами для прийняття вказаного рішення.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що Дніпропетровський обласний військовий комісаріат допустив бездіяльність щодо не складання висновку та не надіслання його разом з поданими документами до Міністерства оборони України для прийняття рішення з питання виплати Позивачу одноразової грошової допомоги.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», Позивач звільнений від сплати судового збору.
За положеннями ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Доказів понесення судових витрат не пов'язаних із сплатою судового збору позивачем не надано.
Тобто, у разі задоволення позовних вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Дніпропетровського обласного військового комісаріату (49006, м.Дніпро, вул.Шмідта, 16, код ЄДРПОУ 08353525) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського обласного військового комісаріату, яка полягає в не поданні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей".
Зобов'язати Дніпропетровський обласний військовий комісаріат прийняти повторно заяву ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги та подати висновок та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України з дотриманням процедурних вимог Положення, затвердженого Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук